Анотація до роботи:

Соколова Л. В. Організаційно-економічне забезпечення адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена розробці теоретичних і науково-методичних основ організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації підприємств промисловості до невизначеності бізнес-середовища.

Виявлено проблеми сучасного розвитку промислових підприємств і визначено передумови формування стратегій адаптації. На основі використання системного підходу розроблено концептуальні засади побудови системи організаційно-економічного забезпечення адаптації підприємства, сформовано її структуру та складові елементи. Розроблено стратегічну модель адаптації підприємства, що дозволяє обирати цілеорієнтовану стратегію адаптації. Обґрунтовано вибір критеріїв якості функціонування системи адаптації – конкурентоспроможність і фінансову привабливість підприємства, запропоновано сучасні методи їх оцінки. Розроблено й обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо розрахунку цільових параметрів стратегічної моделі адаптації підприємства. Запропоновано методичні підходи до планування заходів з адаптації, методичні рекомендації щодо розрахунку показників соціально-економічної ефективності адаптаційних заходів, методику оцінки синергетичної якості функціонування системи організаційно-економічного забезпечення адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища.

У дисертації виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування системи організаційно-економічного забезпечення ефективної адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища з метою забезпечення його життєдіяльності і досягнення сталих конкурентних переваг у перспективі. Результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки концептуального, теоретичного та науково-практичного спрямування.

1. Забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки потребує підвищення конкурентоспроможності підприємств промислового комплексу, що можливо за умови орієнтації на споживача, на якісне та своєчасне задоволення його мінливих потреб. Доведено, що стратегічною метою кожного підприємства є забезпечення життєдіяльності й сталого розвитку в довгостроковій перспективі на основі адаптації, що сприяє установленню балансу інтересів підприємства і його оточення та своєчасному вирішенню ринкових проблем.

Сучасні умови розвитку ринку формують для підприємств промисловості бізнес-середовище, яке характеризується високим ступенем невизначеності та високим рівнем конкуренції. Це вимагає від кожного підприємства здатності підтримувати конкурентне становище на ринках збуту у довгостроковому періоді, що можливо за умови своєчасного забезпечення його адаптації. Аналіз стану і динаміки діяльності вітчизняних промислових підприємств свідчить, що їх функціонування часто здійснюється без належного супроводу відповідними адаптаційними перетвореннями, а це не сприяє виконанню їх основного завдання – задоволення мінливих потреб споживачів.

Виявлення сучасних особливостей функціонування промислових підприємств, засад їх організаційно-економічного, кадрового, інформаційного, фінансового забезпечення дозволило обґрунтувати висновок, що в сучасних швидко змінюваних умовах ринку на підприємстві потрібно постійно вирішувати питання адаптації працівників, структурних підрозділів, корпоративного менеджменту, комплексу маркетингу до невизначеності бізнес-середовища. У роботі доведено, що в сучасних умовах структурно-інноваційної перебудови економіки країни проблема адаптації – це об'єктивна реальність, яка визнана в науковому світі і підлягає всебічному, глибокому дослідженню.

2. Пошук шляхів забезпечення сталого економічного зростання підприємств промисловості обумовив теоретичне обґрунтування необхідності організаційно-економічного забезпечення їх адаптації. З урахуванням положень теорії функціональної системології, що характерно для сучасного етапу розвитку системного підходу, розроблено теоретичні та науково-методологічні засади дослідження процесу адаптації та розробки відповідного механізму. На цій основі сформульовано та систематизовано основні поняття теорії адаптації, класифіковано істотні ознаки процесу адаптації, визначено його типи (активна, пасивна, превентивна), структуровано стратегічні цілі, визначено локальні критерії адаптації – конкурентоспроможність і фінансова привабливість підприємства.

У роботі визначено чинники адаптації підприємства залежно від етапу його життєвого циклу, що сприяло виявленню напрямів адаптації та обґрунтуванню концептуального підходу до розробки механізму організаційно-економічного забезпечення адаптації, дало можливість з наукових позицій вирішувати комплекс адаптаційних завдань.

3. Визначено передумови формування системи організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації підприємства до невизначеності сучасного бізнес-середовища. Посилення конкурентної боротьби за ринки збуту, прагнення підприємств досягти успіху у задоволенні споживчого попиту в певних товарах вимагають переходу на ситуаційне управління, обумовлюють посилення значущості та ролі маркетингу в реалізації сукупності адаптаційних заходів. Маркетингова діяльність спрямована на забезпечення адаптивності підприємства, його стратегічних одиниць бізнесу й товарів упродовж тривалого часу, внаслідок чого на маркетингову службу покладається провідна роль у плануванні й реалізації комплексу адаптаційних заходів. Це дало підставу застосувати програмно-цільовий підхід до організації процесу адаптації підприємств.

У роботі запропоновано науково-методологічний підхід до формування регіональної політики адаптації промислових підприємств, що базується на обґрунтованій концептуальній моделі організації Регіонального адаптаційно-маркетингового центру. Його функціонування спрямовано на надання підприємствам цілеспрямованої кваліфікованої інформаційно-консультативної допомоги з питань організаційно-економічного забезпечення процесу їх адаптації до невизначеності бізнес-середовища.

4. Проведене теоретичне обґрунтування структури системи адаптації дозволило виділити її функціональні підсистеми та визначити сукупність завдань, що потребують вирішення. З цією метою розроблено трирівневу модель організації процесу адаптації, що потребувало визначити цілеполягання та дозволило окреслити засоби цілереалізації. Технологія застосування програмно-цільового підходу до адаптації передбачає розробку комплексу використання відповідних способів, форм, положень організаційного, інформаційного та методичного забезпечення, що дозволило вирішити питання організаційного характеру.

5. Створена система організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації є багатоцільовою, кінцевим результатом функціонування якої є забезпечення продуктивної діяльності підприємства протягом його життєвого циклу, а саме: формування потреб ринку, забезпечення мобільності організаційної структури підприємства, підвищення ефективності маркетингу, реструктуризація та диверсифікація діяльності підприємства. Головним критерієм ефективності їх господарювання визначено здатність до своєчасної й адекватної перебудови діяльності з метою забезпечення конкурентного становища на ринках збуту, тобто адаптивність, чисельним виразом якої обрано відповідний коефіцієнт адаптивності. У роботі доведено, що проблему моделювання процесу адаптації підприємства ще недостатньо вивчено та вирішено. Це потребувало розробки стратегічної моделі адаптації, базуючись на поточному значенні коефіцієнта адаптивності. Як інструментарій обрано дві істотні комплексні характеристики підприємства: конкурентоспроможність і фінансову привабливість, які є локальними критеріями моделі. Їх змістовий аналіз як чинників, які впливають на адаптацію, дозволив установити, що характер цього впливу є степеневим і мультиплікативним. Запропонована стратегічна модель адаптації у формі матриці „конкурентоспроможність – фінансова привабливість” дозволяє відобразити позицію підприємства у стратегічному адаптаційному просторі, що визначається цілеорієнтованим вектором адаптивності.

Порівняльний аналіз фактичних та запланованих значень коефіцієнтів адаптивності й відповідно напрямів їх векторів дозволяє провести якісну оцінку програми адаптації та правильності обраного курсу функціонування підприємства в умовах невизначеності бізнес-середовища. Застосування даної стратегічної моделі на практиці дає можливість керівництву підприємства одержувати набір сценаріїв адаптації й вибрати з них найбільш оптимальний відносно цілей діяльності підприємства та його ресурсних можливостей. Це сприяє прийняттю обґрунтованих рішень у сфері управління, спрямованих на забезпечення життєдіяльності підприємства й можливостей розвитку протягом його життєвого циклу за умови динамічного балансу з мінливим бізнес-середовищем.

6. Перемога у конкурентній боротьбі за ринки збуту є закономірним підсумком інтегрованих зусиль підприємства з реалізації системи організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації, моделювання якого потребує відповідної формалізації обраних оцінних параметрів стратегічної моделі. Проблема кількісного значення конкурентоспроможності й фінансової привабливості підприємства в науковій літературі не знайшла свого остаточного розв’язання, тому суттєвим напрямом її вирішення слід вважати розроблену методику оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства із застосуванням методу аналізу ієрархій (стратегічний та графоаналітичний підходи). Оцінку рівня фінансової привабливості підприємства проведено на основі застосування елементів апарату теорії нечітких множин. Одержані чисельні значення цих комплексних показників дозволили розробити шкалу інтервалів, необхідну для побудови стратегічної матриці адаптації з метою визначення адаптаційних зон та вибору стратегії адаптації відповідно належності до однієї із можливих зон.

Запропоновані теоретико-методологічні підходи до розробки дієвої стратегії адаптації українських підприємств до невизначеності бізнес-середовища є реальними орієнтирами для реалізації національної програми розвитку промислових підприємств до 2015 р. і підвищення рівня їх конкурентоспроможності на зовнішніх і внутрішніх ринках збуту. Підставою для цього є те, що розроблені науково-методичні рекомендації: 1) виходять із проблем, виявлених у процесі проведених маркетингових досліджень; 2) базуються на сучасних потребах підприємств, аналізі їх стратегічної інформації; 3) враховують передові зарубіжні теоретичні надбання щодо управління процесом адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища; 4) тісно пов’язані із загальнодержавними соціально-економічними орієнтирами розвитку промисловості у перспективі.

7. Процес забезпечення ефективності життєдіяльності підприємства є складним і багатовекторним, що потребує впровадження системи адаптації, ефективне функціонування якої скорочує час на зміцнення ринкових позицій товаровиробника. Це можливо шляхом реалізації комплексу обґрунтованих у рамках бізнес-плану адаптації відповідних адаптаційних заходів, реалізація яких потребує певних фінансових витрат. Економічне обґрунтування функціонування системи адаптації базується на оцінці чистого інтегрованого приведеного ефекту від реалізації комплексу адаптаційних заходів, використанні механізму його розподілу між структурними підрозділами залежно від ступеня участі їх персоналу у процесі адаптації.

Ефективність сформованої системи організаційно-економічного забезпечення процесу адаптації підприємства до невизначеності бізнес-середовища залежить від оцінки якості її функціонування, що обумовило розробку відповідного методичного забезпечення. Методика оцінки синергетичної якості даної системи ґрунтується на ієрархічній моделі, на різних рівнях якої розраховуються абсолютні значення показників, що характеризують конкурентоспроможність та фінансову привабливість підприємства. Оцінка відповідності якості функціонування системи адаптації належному рівню базується на застосуванні розробленої шкали абсолютних значень комплексного мультиплікативного показника. Практичне застосування запропонованої методики сприяє якісній та комплексній оцінці резервів підвищення ефективності функціонування промислових підприємств.

Основні результати й рекомендації дисертації впроваджено на промислових підприємствах, організаціях і в навчальному процесі вищих навчальних закладів.

Публікації автора:

Монографії

1. Соколова Л.В. Теорія і практика адаптації підприємств до мінливого бізнес-середовища. – Харків: ХНУРЕ, 2004. – 288с. – (Рец. на монографію надрукована в журналі «Економіка промисловості». – 2005. – № 2(28). – С. 196-197.

2. Гринева В.Н., Соколова Л.В., Тридед А.Н. Аренда промышленных предприятий. – Симферополь: Анаюрт, 1995. – 120 с.

Особистий внесок: здійснено аналіз результатів розвитку орендних відносин на промислових підприємствах України, визначено організаційно-економічні засади формування механізму оренди, запропоновано методичні підходи до аналізу впливу екстенсивних та інтенсивних чинників на прибуток підприємств промисловості.

3. Предпринимательская деятельность: проблемы, пути, решения / В.Н.Гринева, Е.Б. Коротич, М.Н. Литвиненко, С.В. Лукашов, В.В. Мамонова, С.Н. Масленников, В.В. Парамонов, Л.В. Соколова, Г.В. Ткаченко, А.Н. Тридед. – Симферополь: Анаюрт, 1995. – 302 с.

Особистий внесок: розроблено пропозиції щодо створення цільової комплексної програми адаптації діяльності малих підприємств; визначено сутність рекламної та цінової політики підприємства, форми та методи їх реалізації; обґрунтовано концепцію, структуру та методичні підходи до бізнес-планування на підприємствах промисловості.

4. Соколова Л.В. Адаптация предприятий к условиям рынка. – Харьков: ФОРТ, 1996. – 246 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Соколова Л.В., Диордица Ю.С. Детерминированная модель определения оптимального плана производства стратегических единиц бизнеса //Основные направления реформирования экономики региона. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 1995. – С. 73-77.

Особистий внесок: запроновано детерміновану економіко-математичну модель планування виробничої програми стратегічних одиниць бізнесу багатопрофільного промислового підприємства в умовах невизначеного середовища.

6. Соколова Л.В., Лукашев С.В., Деренская Я.Н. Критерии оценки финансового состояния предприятий // Бизнес Информ. – 1996. – №10. – С. 45-48.

Особистий внесок: розроблено пропозиції щодо вибору критеріїв
оцінки фінансового стану промислового підприємства.

7. Соколова Л.В. Формирование исходной цены на товар (маржинальный и операционный анализ) // Бизнес Информ. – 1998. – №23-24. – С. 88-90.

8. Соколова Л.В., Лукашев С.В. Бенчмаркинг як метод аналізу фінансових звітів // Вісник Харківського державного економічного університету. – 1998. – №2 (6). – С. 75-76.

Особистий внесок: визначено сутність нового методу фінансового аналізу, запропоновано напрями його використання у сфері практичної діяльності фінансових структур промислових підприємств.

9. Соколова Л.В. Оцінка економічної ефективності адаптації підприємств до умов ринку //Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: ХГПУ. – 1999. – №27. – С. 141-148.

10. Соколова Л.В. Конкурентоспособность предприятия и критерии её оценки // Маркетинг и реклама. – 1999. – № 5 (33). – С. 31-33.

11. Соколова Л.В. Место и роль экономической диагностики в системе адаптации предприятия к условиям рынка // Економіка промисловості. – 1999. – №1 (3). – С. 71-76.

12. Соколова Л.В., Соколов О.Е. Модели и методы оценки эффективности инвестиционных проектов //Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: ХГПУ. – 2000. – Вып. 122, ч.1. – С. 256-258.

Особистий внесок: дано порівняльну оцінку методам та моделям економічної ефективності реальних інвестицій, визначено перевагу окремих моделей для відбору найбільш прибуткових інвестицій.

13. Соколова Л.В. Исследование синергетического подхода к проблеме адаптации предприятий //Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – Луганськ: СНУ. – 2001. – №5. – С. 143-146.

14. Соколова Л.В., Соколов О.Е. Система оценки эффективности труда персонала // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №1(17). – С. 72-74.

Особистий внесок: розроблено пропозиції щодо формування системи оцінки ефективності праці персоналу за умови їхньої інноваційної активності.

15. Соколова Л.В., Свидло Д.В., Соколов О. Е. Маркетинговый подход к бизнес-диагностике предприятия // Маркетинг: теорія і практика. – Луганськ: СНУ. – 2001. – №6. – С. 168-173.

Особистий внесок: обґрунтовано значущість та сутність важливого напряму бізнес-діагностики промислових підприємств – маркетингу, визначено параметри оцінки.

16. Соколова Л.В. Концептуальная модель подготовки специалистов «профи-инвест»// Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №12. – С. 131-133.

17. Соколова Л.В. Маркетинговые исследования – основа успешного развития предприятий //Модели управления в рыночной экономике. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – Вып. 5. – С. 107-117.

18. Соколова Л.В., Таран Н.Н. Модель принятия решений по распределению капитальных вложений в регионе //Економіка: проблеми теорії і практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003. – Вип. 181. – Т. 2. – С. 450-456.

Особистий внесок: розроблено наукові засади механізму планування обсягів інвестицій в основні сфери життєдіяльності регіону на основі запропонованої прогнозної моделі з урахуванням визначеної пріоритетності об’єктів інвестування.

19. Соколова Л.В. Актуальные проблемы развития маркетинга в Украине // Управление маркетинговым потенциалом предприятия. – Донецк: ДонНУ. – 2003. – №2. – С. 25-37.

20. Соколова Л.В. Методологические аспекты построения организационно-экономической системы адаптации предприятия // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Сер.: Економічна. – 2003. – № 580. – С. 106-109.

21. Соколова Л. В., Оксененко С. П. Організація планування складу робітників промислового підприємства // Економіка: проблеми теорії і практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2003. – Вип. 185. – Т. 2. – С. 441-445.

Особистий внесок: запропоновано науково-методичні підходи до організації процесу планування складу робітників на промисловому підприємстві.

22. Соколова Л. В. Концептуальні питання формування регіональної політики адаптації промислових підприємств // Економіка промисловості. – 2004. – № 4. – С. 39-42.

23. Соколова Л. В. Оцінка ефективності функціонування організаційно-економічної системи адаптації підприємства до мінливого бізнес-середовища // Економіка і регіон. – 2004. – № 1(2). – С. 95-98.

24. Соколова Л. В. Концепция адаптации предприятий к рыночным условиям хозяйствования // Вісник економіки транспорту і промисловості. – Харків: УкрДАЗТ. – 2004. – Вип. 5-6. – С. 101-110.

25. Соколова Л. В. Применение метода анализа иерархий при оценке конкурентоспособности предприятий // Вісник національного гірничого університету. – Дніпропетровськ: НГУ. – 2004. – №8. – С. 39-45.

26. Соколова Л. В. Разработка стратегической модели адаптации предприятия //Економіка розвитку. – 2004. - №4(32). – С. 55-59.

27. Соколова Л. В. Фінансова привабливість підприємства: оцінка та перспективи застосування // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 6 (48). – С. 48-56.

Матеріали наукових конференцій

28. Гринева В. Н., Рубаненко Л. И., Соколова Л. В.Управление финансовой деятельностью в условиях внешних рынков // Сборник научных трудов Междунар. конф.-семинара «Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине» (19-21 ноября 1996 г.). – Харьков: Основа. – 1996. – Ч. 3. – С. 118-120.

Особистий внесок: запропоновано підходи до урахування впливу чинників макросередовища при вирішенні проблем управління діяльністю підприємств регіону.

29. Соколова Л. В., Деренская Я. Н. Управление инвестиционной деятельностью с помощью методов математического программирования: Труды Первой городской науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы современной науки в исследованиях молодых ученых г. Харькова» (19 декабря 1997 г.). – Харьков: Бизнес Информ. – 1997. – С. 248-250.

Особистий внесок: розроблено пропозиції щодо прийняття управлінських рішень у сфері інвестування на основі сучасних економіко-математичних методів.

30. Кошелева А. Н., Соколова Л. В. Направления рыночной реорганизации предприятий // Материалы 4-го Междунар. молодежного форума «Радиоэлектроника и молодёжь в ХХІ веке». Секция: Прикладная математика и менеджмент (11-13 апреля 2000 г.). – Харьков: ХГТУРЭ. – 2000. – Ч.2. – С. 78-79.

Особистий внесок: визначено стратегічні й тактичні цілі та напрями ринкової реорганізації підприємств.

31. Соколова Л.В. Новые подходы к обучению персонала // Матеріали ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (15-16 травня 2003 р.). – Харків: НТУ «Харківський політехнічний інститут». – 2003. – С. 568.

32. Соколова Л. В., Соколов О. Є. Теоретико-методичні засади комплексної оцінки фінансового стану підприємства // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (Хмельницький, 12 травня 2005р.). – Чернівці: Букрек. – 2005. – С. 354-355.

Особистий внесок: визначено теоретичні підходи до угрупування фінансових показників, що дало підставу для розробки математичної моделі на основі використання темпових показників.

33. Соколова Л. В. Сучасні напрями адаптації промислових підприємств: маркетинговий аспект //Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Особливості використання маркетингових технологій в умовах інноваційних змін в економіці» (4 лютого 2005 р.). – Харків: ХІБМ. – 2005. – С. 164-168.

Наукові публікації в інших виданнях

34. Соколова Л. В. Трансформация предприятия в рыночных условиях экономики переходного периода: Препр./ НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Луганск, 1995. – 97 с.

35. Соколова Л.В. Кадровое обеспечение маркетинговой деятельности предприятия // Экономика. – 1995. – №2. – С. 27-30.

36. Соколова Л. В. Проблемы адаптации предприятий к рыночным условиям хозяйствования /Харьков. техн. ун-т радиоэлектроники. – Харьков, 1996. – 97 с. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 26.02.96. № 633 – УК96 // Депоновані наукові роботи. – 1997. – №1. – С. 260.

37. Соколова Л. В. Проблемы выживания предприятий региона в новых условиях хозяйствования //Регион: проблемы и перспективы. – 1997. – №3. – С. 68-71.

38. Соколова Л. В. Финансовые аспекты бизнес-диагностики клиента банка //Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України. – Харків: Основа. – 2001. – С. 211-212.

39. Соколова Л. В. К вопросу разработки модели адаптации предприятия в условиях структурной перестройки экономики страны // Вчені записки. – Харків: ХІУ. – 2005. – Вип. № 15. – С. 61-65.