У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що втілено у розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств м’ясної промисловості в ринкових умовах господарювання шляхом обґрунтування необхідності реструктуризації. Результати дослідження дають можливість зробити ряд висновків і пропозицій: 1. Реструктуризація комплекс заходів, які спрямовані на зміну відносин економічної власності, форм управління, виробничої структури підприємств для їх господарсько-фінансового оздоровлення, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення ефективності та конкурентоспроможності, раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів. Види реструктуризації різняться залежно від цілей, які ставить перед собою підприємство. При цьому виникає необхідність конкретизації цілей і виділення головних для кожного підприємства. Автором пропонується підхід, який дає можливість узагальнити цілі реструктуризації, актуальні для підприємств м’ясної промисловості, конкретизує їх за напрямками реструктуризації і дає змогу підприємству визначити найбільш пріоритетні з них. 2. Дослідження розвитку підприємств м’ясної галузі України показало необхідність проведення їх реструктуризації. Основні причини доцільності реструктуризації полягають у кризовому стані галузі, який характеризується фінансовими показниками та недостатнім рівнем фінансової підтримки з боку держави. При цьому непродуктивність, неефективність та неконкурентоспроможність для переробних підприємств підтверджується показниками їх діяльності, а для сільськогосподарських та особистих селянських господарств – недотриманням санітарних вимог, умов утримання тварин, неспроможністю застосовувати новітні технології та техніку для виготовлення продукції. Методологічними засадами проведення реструктуризації підприємств м’ясної галузі є: визначення на державному рівні заходів, які створять передумови для ефективного здійснення реструктуризації; розподіл процесу реструктуризації на етапи: аналіз зовнішнього середовища та управлінське дослідження підприємства; розробка концепції та визначення цілей; вибір та обґрунтування форми і методів реструктуризації; розробка комплексної програми; управління процесом реалізації програми; створення на підприємствах м’ясної промисловості маркетингових служб для забезпечення конкурентних позицій на ринку, визначення стратегічних зон господарювання, урахування змін у зовнішньому середовищі та порівняльного аналізу якості техніки і цінових рівнів власних та конкуруючих товарів. 3. Автором вперше обґрунтовано концептуальні підходи до проведення реструктуризації на підприємствах м’ясної промисловості, які передбачають розробку моделі реструктуризації. Вагома роль при цьому відводиться виробничому менеджменту як основі ефективного розвитку підприємства. На основі дослідження факторів впливу на функціонування підприємств м’ясної промисловості автором розроблено схему принципів виробничого менеджменту, яка передбачає створення на підприємствах відповідних відділів, що дозволить уникнути зайвих витрат і вдосконалити систему прогнозування. 4. Автором встановлено, що технічне оснащення виробництва сільськогосподарської продукції основними технічними засобами в області забезпечено лише на 55 - 65 %, технічний стан більшості переробних підприємств поновлюється тільки за рахунок кредитних коштів під виробництво продукції; на відміну від переробних підприємств виробники м’ясної сировини не мають таких можливостей, їх техніка майже не поновлюється. Виходом із технічної кризи повинен бути розвиток вітчизняного машинобудування, який має ґрунтуватися на розробках на основі новітніх технологій сільськогосподарського виробництва та на вимогах споживачів техніки щодо її техніко-економічних характеристик і вартості. Політика держави щодо вітчизняного машинобудування повинна передбачати врегулювання нормативно-законодавчої бази, фінансування даної галузі відповідно до затверджених у Законі України про Державний бюджет України на відповідний період обсягів, які можуть підлягати змінам лише у виняткових випадках, політику пільгового кредитування хоча б на засадах часткової компенсації відсотків за кредитами. Необхідною в цьому напрямку є корпоратизація підприємств із метою проведення єдиної технічної політики підприємств, яка неможлива без здійснення реструктуризації усіх ланок підприємства (від соціальної реструктуризації та реструктуризації умов і методів господарювання до його технічного оснащення), що створить умови для накопичення фінансових ресурсів, а також їх залучення. 5. У дослідженні наводяться пропозиції щодо формування ефективної цінової політики з урахуванням індексації цін на продукцію та прогнозованої платоспроможності населення. За допомогою критерію Фішера встановлено високу залежність між ціновою політикою підприємств м’ясної промисловості і попитом населення на м’ясопродукти. Для встановлення обґрунтованих меж підвищення монопольних цін має застосовуватись показник цінової еластичності попиту. 6. За допомогою статистичних і математичних методів аналізу визначено причини низької ефективності розвитку тваринницької бази області. Необхідним кроком для покращення ситуації є створення якісно нового механізму функціонування виробників м’ясної сировини. Автором розроблено модель нових взаємовідносин учасників м’ясного ринку: укладання угоди між підприємством-виробником м’ясної сировини та переробним підприємством; модель злиття цих підприємств (інтеграція), яка є більш ефективною у сучасних умовах господарювання. 7. Автором визначена роль особистих селянських господарств у ринкових умовах господарювання та запропонована система реалізації м’ясної сировини цих господарств шляхом створення м’ясних цехів первинної переробки в сучасній високоефективній торгівельній мережі. 8. Основою якісно нових стосунків між підприємствами м’ясної промисловості та банками має стати запропонована цілісно-модульна система кредитно-фінансового забезпечення м’ясних товаровиробників, яка враховує існуючі тенденції розвитку банківського сектору і м’ясного ринку та передбачає спеціальний механізм кредитування - на основі укладання форвардних угод. Для фінансової гарантії повернення кредитів пропонується створити Гарантійний фонд підтримки агробізнесу, який забезпечив би оптимальні умови для відповідної діяльності банків, що дало б змогу збільшити кількість та обсяги кредитів виробникам м’ясної сировини і при цьому зменшити їх вартість. 9. Одним із основних факторів, що визначають розвиток м’ясної галузі, є активізація інвестиційно-інноваційних процесів. Стратегічним пріоритетним напрямом інноваційної діяльності в м’ясопереробній промисловості є радикальне прискорення науково-технічного прогресу і на цій основі – зниження витрат на одиницю сільськогосподарської продукції та продукції м`ясних підприємств, підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках. 10. В процесі дослідження зовнішньоекономічного обміну виявлено зростання диспропорції між експортом та імпортом м’яса і м’ясопродуктів Черкаської області. Стрімке зростання експорту у період 2000 2003 рр. і незначні обсяги імпорту м’яса і м’ясопродуктів в цей же період зумовили дефіцит м’яса і м’ясопродуктів на внутрішньому ринку і спричинили зростання цін, що при низьких доходах населення є причиною економічного дисбалансу на ринку м’яса. З метою стабілізації ситуації запропоновано визначення оптимальних обсягів експорту-імпорту на основі моделі зовнішньоекономічної рівноваги В. Вальреса та В. Паретто. 11. Автором розроблена економіко-математична модель, на основі якої здійснено прогноз виробництва основних видів продукції тваринництва, яка враховує нові підходи до регулювання обсягів виробництва м’ясної продукції відповідно до внутрішнього споживання та інших факторів, включає специфіку роботи підприємств м’ясної промисловості та сільського господарства. |