Анотація до роботи:

Гаврилова В.Л. Організаційні форми інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності в промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій з активізації інноваційних процесів шляхом розвитку організаційних форм інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності в промисловості.

У роботі досліджено теоретичні основи інновацій та інноваційної діяльності на основі теорії відтворення, узагальнено зарубіжний досвід розвитку інноваційних механізмів і особливості його використання в умовах економіки України, досліджено методи регулювання інноваційної діяльності в промисловості. Проведено аналіз методів і форм ефективного розвитку інноваційної діяльності в промисловості, обґрунтовано фактори зростання інвестицій для розвитку інноваційної діяльності й організаційні форми їхньої акумуляції. Обґрунтовано умови ефективного залучення інвестиційних ресурсів до відтворення інноваційних процесів у промисловості. Запропоновано концептуальний підхід до розвитку організаційних форм інвестування інноваційної діяльності в промисловості, заснований на об'єднанні потенціалів підприємств з метою реалізації єдиного інноваційного проекту з доведенням продукції або послуг, зроблених на інноваційній основі, до споживчого ринку. Визначено умови його застосування в різних умовах організації промислових систем. Набула розвитку методика оцінки ефективності реалізації інноваційних проектів з урахуванням специфіки запропонованого концептуального підходу.

Результати дослідження дозволяють зробити ряд висновків, підтвердити деякі з існуючих і запропонувати практичні рекомендації з розвитку системи інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності в промисловості. Відповідно до загальної мети і конкретних задач основні результати роботи полягають у такому.

1. Виходячи з уточненого визначення інновації як соціально-економічної категорії, орієнтованої на забезпечення бажаної задоволеності кінцевого споживача (індивіда і суспільства в цілому), а також представлення інноваційного процесу як послідовності якісних змін перетворення ідеї на інновацію, запропоновано модель відтворення інноваційних процесів у вигляді двох взаємозалежних циклів обігу двох типів капіталу: 1) державного бюджету та інших суспільних недержавних фондів споживання; 2) приватного капіталу.

2. Особливе місце на інноваційному ринку посідають підприємства промисловості – основа економіки. Тут виникає необхідність узгодження потреб і запитів виробничого і споживчого секторів, тому що промисловий продукт в основному (видобувна промисловість і галузі обробної промисловості, такі як металургія, машинобудування) буде затребуваний тільки у разі наявності попиту на споживчу продукцію, виготовлену на його основі. Оскільки відтворення інноваційних процесів вимагає добре розвинутих прямих і зворотних зв'язків підприємств між собою і з державними відомствами, необхідний пошук нових організаційних форм залучення інвестицій, що дозволяють перейти від стихійного стану до планованого і спрямованих на забезпечення умов мінімізації суспільних витрат для просування інновації на споживчий ринок.

3. Взаємодія суб'єктів і об'єктів інноваційної діяльності здійснюється за допомогою інноваційного ринку. Через те що реалізація інвестиційного процесу вимагає витрат реальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів, інвестиційна сфера є невід'ємною частиною інноваційного ринку й основою його функціонування. Вивчення змісту інвестиційного забезпечення виходячи зі специфічних потреб інноваційної діяльності визначило необхідність доповнення видів інвестицій залежно від форм їхнього надходження. У їхньому складі виділено реальні, фінансові, інтелектуальні, адміністративні, інформаційні інвестиції. Така багатонаправленість інвестування інновацій вимагає ефективного розподілу інвестиційних ресурсів відповідно до цільових орієнтирів національної економіки на принципах стратегічної пропорційності та соціально-економічної збалансованості.

4. На основі аналізу досвіду країн з ефективними механізмами відтворення інноваційних процесів (США і Японія) визначено три базові складові єдиної основи відтворення інноваційних процесів: матеріальна база (сфера реального інвестування), фінансове забезпечення (сфера фінансового інвестування та інформаційне забезпечення (сфера інтелектуального інвестування), що забезпечують реінвестування відповідно реального, фінансового й інтелектуального капіталів в інноваційні проекти. Шляхом порівняння зарубіжних умов розвитку зі специфікою вітчизняної економіки визначено роль і місце окремих елементів забезпечення відтворення інноваційних процесів в українській інноваційній моделі з акцентом на трансфер інноваційних продуктів у виробничу практику.

5. Аналіз доступності інвестиційних ресурсів для забезпечення інноваційної діяльності показав, що підвищення ефективності методів їхнього залучення можливе за рахунок раціональної комбінації видів інвестицій упродовж усього інноваційного процесу – закінчуючи доведенням продукції або послуги, зробленої на інноваційній основі, до кінцевого споживача. Визначено, що для виконання цієї задачі необхідне проектування інноваційної діяльності на основі запропонованої схеми відтворення інноваційних процесів у промисловості.

6. Запропоновано концептуальний підхід до розвитку організаційних форм інноваційної діяльності в промисловості, що полягає в об'єднанні науково-технічних і виробничих потенціалів підприємств з метою просування інновації на споживчий ринок. Це забезпечує досягнення економічних і соціальних ефектів, оскільки орієнтує підприємства на одержання прибутку за рахунок більш досконалого задоволення потреб ринку на інноваційній основі. Об'єднання потенціалів підприємств пропонується здійснювати у виді договору спільної діяльності за участю декількох промислових підприємств, що робить цю організаційну форму об'єднання більш привабливою і дозволяє елімінувати можливі негативні наслідки, властиві корпоратизації промисловості.

7. Апробація пропонованого підходу на промислових підприємствах підтвердила його універсальність і для вертикально інтегрованих систем, і для горизонтально інтегрованих систем – як галузевих, так і міжгалузевих. З метою підвищення ефективності використання підходу в міжгалузевих горизонтально інтегрованих системах обґрунтовано необхідність і розроблено рекомендації щодо створення і діяльності консалтингових підприємств як елементів інноваційної інфраструктури, що сприяють розробці методів і організації інвестиційного забезпечення конкретних інноваційних проектів у промисловості.

8. Виходячи зі специфіки пропонованого концептуального підходу, набула розвитку методика оцінки економічної ефективності реалізації інноваційних проектів. Запропоновано здійснювати оцінку на основі визначення приросту чистого дисконтованого доходу за проектом з урахуванням коефіцієнта зростання сальдо інвестиційних ресурсів при об'єднанні потенціалів підприємств. Позитивне значення приросту чистого дисконтованого доходу свідчить про ефективність застосування запропонованого підходу для реалізації конкретного інноваційного проекту.

Список опублікованих праць за темою дисертаційної роботи

1. Гаврилова В.Л. Анализ инвестиционно-инновационной ситуации в Украине на рубеже 1997 – 1998 годов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 1998. – С.346 – 354.

2. Гаврилова В.Л. К вопросу об источниках инвестиционного обеспечения инновационной деятельности // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 1999. – Т.2. – С.244 – 250.

3. Гаврилова В.Л. О роли государственного регулирования в решении кризисных проблем украинской экономики // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія «Економічні науки». – 1999. – № 5, ч.2. – С.55 – 57.

4. Гаврилова В.Л. К вопросу об обеспечении благоприятного инновационно-инвестиционного климата в регионе // Экономика промышленности. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2000. – С.193 – 199.

5. Гаврилова В.Л. К вопросу инвестиционного обеспечения воспроизводства инновационных процессов // Економіка промисловості. – 2001. – № 3 (13). – С.91 – 95.

6. Гаврилова В.Л. О формах инвестиционного обеспечения инновационной деятельности // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2002. – Т.1. – С.266 – 272.

7. Гаврилова В.Л. К вопросу о направлениях государственного стимулирования инновационной деятельности: Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. «Проблеми і практика управління в економічних системах» (груд., 1998 р.) // Придніпровський науковий вісник. Економіка. –1998. – № 108. – С.38 – 40.

8. Гаврилова В.Л. К вопросу о повышении эффективности стимулирования инновационной деятельности // Материалы регион. науч.-практ. конф. «Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года». Секция: Приоритетные направления развития отраслей материального производства (Донецк, 28-30 сент., 1999 г.).– Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 2000. – С.195 – 2000.

9. Гаврилова В.Л. К вопросу о роли государства в оживлении инновационных процессов // Тези доп. Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Теорія та практика управління у трансформаційний період». – Донецьк: ІЕП НАН України. – 2001. – Т.1. – С.266 – 269.

10. Гаврилова В.Л. Микроэкономические и макроэкономические эффекты применения режима льготного налогообложения инновационных процессов // Збірник наукових праць Донецької державної академії управління. Серія «Економіка». – 2002. – Т.3. – Вип.9. – С.199 – 205.

11. Гаврилова В.Л. Розвиток інноваційної діяльності в промисловості // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України» (Чернівці, 23 квіт.,2003 р.). – Чернівці: Рута. – 2003. – С.337 – 338.