Проведене дисертаційне дослідження дозволило в кінцевому підсумку зробити теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у відсутності загальних критеріїв формування бухгалтерської інформації, як мети здійснення облікового процесу та невідповідності існуючих засад організації облікового процесу критеріям реформування економіки та системи бухгалтерського обліку України, як умови оптимального її формування. Проблема полягає по-перше в тому, що чинна методика організації облікового процесу зорієнтована на використання її великими підприємствами і не враховує умови облікової діяльності малих підприємств. По-друге, трансформація системи бухгалтерського обліку до використання міжнародних стандартів зумовила запровадження нових термінів, створила інші умови організації облікового процесу. У зв’язку з цим постала потреба виконання низки наукових розробок щодо категорій бухгалтерського обліку та організації облікового процесу для вирішення проблеми у комплексному порядку. Автором створена система вимог і класифікації економічної інформації. Уточнено та сформовано нове визначення категорій бухгалтерського обліку і облікового процесу. Розроблена методика організації облікового процесу, що має два варіанти для великих і малих підприємств і враховує умови реформування системи бухгалтерського обліку. Виконана робота є вкладом у розвиток науки про бухгалтерський облік та забезпечує здійснення облікового процесу в оптимальному режимі для формування адекватної вимогам користувачів економічної бухгалтерської інформації. Загальні висновки, одержані в результаті досліджень, наступні: 1. У сучасних умовах господарювання підвищується роль економічної інформації і особливо бухгалтерської, що зумовлює необхідність вироблення загальних критеріїв її формування і оптимального режиму створення. Автор вважає, що такими критеріями є класифікація економічної інформації та вимоги до неї, а оптимальний режим створення бухгалтерської інформації забезпечується організацією бухгалтерського обліку в цілому і облікового процесу зокрема. 2. Автор проаналізував підходи вчених різних напрямів наук (бухгалтерського обліку, аналізу, маркетингу, аудиту, менеджменту, управління, інформаційних технологій) до характеристики економічної інформації, зазначив їх неоднозначність, запропонував систему вимог і класифікації економічної інформації з врахуванням умов господарювання та міжнародних стандартів, як методологічну основу для визначення параметрів будь-якого виду економічної інформації підприємства в т.ч. і бухгалтерської. 3. Бухгалтерська інформації формується системою бухгалтерського обліку, яка реформується для досягнення адекватності умовам розвитку суспільства, міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та з метою вдосконалення його інформаційної функції. Тому, насамперед, необхідне розуміння суті бухгалтерського обліку. Вивчення спеціальної літератури дало змогу автору подати поліморфний зміст бухгалтерського обліку і через організаційний аспект визначити поняття його як системи та охарактеризувати її елементи. Це дозволило визначити роль і місце облікового процесу в системі бухгалтерського обліку. 4. Раціональне функціонування системи бухгалтерського обліку і облікового процесу, зокрема, забезпечується використанням наукових засад організації, які дозволяють структуризувати проблеми і вирішити їх в комплексному порядку за логічною схемою. Автор визначив два підходи науковців до організації бухгалтерського обліку: фрагментарний (розглядаються лише окремі аспекти організації); комплексний (знаходять вирішення всі аспекти). Перевага належить комплексному підходу. Таке визначення служить критерієм правильності висвітлення та охоплення питань організації. 5. Оптимальний режим створення бухгалтерської інформації забезпечується організацією облікового процесу. При реформуванні системи бухгалтерського обліку обліковий процес є найбільш вагомою і значущою частиною, яка зазнає кардинальних змін. Організація облікового процесу вимагає визначення його суті, будови та розробки відповідних методик організації. Представники системного підходу визначили будову облікового процесу, об’єкти та методику його організації. При беззаперечній важливості та значенні цих положень окремі з них потребують додаткових досліджень (будова облікового процесу та зміст його категорій), а методика організації об’єктів не враховує проблем, пов’язаних з реформуванням економіки та системи бухгалтерського обліку. Автор визначив зміст основних категорій облікового процесу: операція, топологічна ділянка, етап облікового процесу. Уточнив поняття документопотоку, облікової процедури. Подав класифікацію операцій і по-новому обгрунтував структурну будову облікового процесу. Уточнив поняття технології облікового процесу. За проведеними дослідженнями зроблено висновок, що поділ облікового процесу на внутрішньогосподарський (управлінський) і бухгалтерський облік, а також застосування ЕОМ видозмінюють технологію в частині видів робіт, форм носіїв облікової інформації, способу їх руху, а структурна будова облікового процесу і об’єкти організації його технології є категоріями сталими. Зміна технології впливає на організацію об’єктів організації облікового процесу. Дисертант уточнив об’єкти організації облікового процесу. До них належать: облікові номенклатури; носії облікової інформації; рух носіїв; забезпечення. Визначив їх суть і зміст. Запропонував трактувати об’єкти організації облікового процесу, як об’єкти організації його технології. Трансформація системи бухгалтерського обліку, перш за все, викликала зміни нормативно-правового, методологічного і методичного забезпечення, бо зумовила використання термінів і методик, характерних для обліку у зарубіжних країнах. Спостерігається неоднозначність науковців при трактуванні термінів і визначення суті категорій прийнятих у міжнародній практиці бухгалтерського обліку, що заважає адекватному розумінню нововведених в систему бухгалтерського обліку України. Це стосується загальноприйнятих принципів та облікової політики. Крім того, має місце неадекватність трактування сутності облікової політики підприємства у наукових працях та Законі “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що негативно впливає на її визначення і закріплення на підприємстві. Автором проаналізовано трактування принципів зарубіжного обліку у літературних джерелах вітчизняних та зарубіжних авторів, систематизовано кількість загальноприйнятих принципів та впорядковано зміст кожного з них, уточнено суть облікової політики та рівні її формування. Взаємопогоджено категорії запроваджені реформуванням системи бухгалтерського обліку і адаптовано їх до положень методології організації облікового процесу, як таких, що відносяться до об’єкта організації “забезпечення”. Автор удосконалив методику організації облікового процесу з врахуванням змін викликаних реформуванням та запропонував два її варіанти: для великих і для малих підприємств. Виконана робота забезпечила наукове вирішення проблем організації облікового процесу та створила умови щодо використання методики на будь-якому підприємстві для покращення його облікової діяльності та інформаційної системи менеджменту. 6. Стрімкий розвиток суб’єктів малого підприємництва вимагає вивчення умов їх облікової діяльності і розробки спеціальних методик організації облікового процесу. Автор визначив фактори, що впливають на порядок здійснення облікового процесу малими підприємствами, поділив їх на об’єктивні і суб’єктивні. Базуючись на загальних положеннях методики організації облікового процесу, враховуючи умови облікової діяльності та аспекти самостійності підприємства щодо організації бухгалтерського обліку, визначеної Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, автор запропонував конкретні розробки для вдосконалення організації облікового процесу малих підприємств щодо кожного об’єкта організації, а саме: розроблено нову концепцію визначення та закріплення облікової політики на малих підприємствах, яка дає можливість визначити оптимальний її варіант і є актуальною для будь-якого суб’єкта господарювання; запропоновано новий порядок формування Схеми облікових номенклатур, який дозволяє зменшити обсяг робіт, систематизувати і узгодити номенклатури всіх етапів облікового процесу та є базою для розробки форм носіїв інформації облікового процесу, що вкрай важливо для внутрішньогосподарського (управлінського) обліку; розроблено нову форму бухгалтерського обліку, яка є простою у використанні як з огляду на форми регістрів обліку, так і щодо порядку записів у них та є доступною для користувачів інформації; створює умови для раціонального ведення внутрішньогосподарського (управлінського) і бухгалтерського обліку в межах одного облікового процесу в разі ручної обробки даних; дає можливість створити алгоритм формування інформації при переході на машинну обробку; містить регістри інтегрованого характеру, що можуть використовуватися автономно і забезпечують дотримання вимог щодо розмежування як матеріальної відповідальності за збереження цінностей, так і відповідальності за здійснення облікових операцій; запропоновано форму і порядок створення графіка документообігу, яка дає можливість реалізувати конкретну схему облікового процесу малих підприємств за економічним змістом і за послідовністю виконання облікового процесу; дозволяє визначити терміни виконання, відповідальних за здійснення робіт. Внаслідок цього забезпечується своєчасність і якість облікової інформації, підвищується оперативність та якість управлінських рішень. 7. На сьогодні визначена автором система вимог і класифікація економічної інформації, нове трактування системи бухгалтерського обліку, удосконалена методологія організації облікового процесу сприятиме комплексному вирішенню проблем реформування бухгалтерського обліку України та реалізації вимог Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. 8. На перспективу визначені категорії, структурний і технологічний аспекти облікового процесу, об’єкти організації його технології та удосконалена методика їх організації сприятимуть розвитку теорії бухгалтерського обліку та дозволятимуть системно вирішувати наукові та практичні проблеми технології кожної топологічної ділянки обліку на всіх етапах облікового процесу. Все це значно підвищить якість бухгалтерської інформації, рівень інформаційної системи менеджменту та ефективність управлінських рішень. | 