1. Виноградарство, на відміну від інших галузей аграрного виробництва, характеризується суттєвими організаційно-технічними особливостями: багаторічним циклом формування насаджень, значною капітало-, енерго-, працемісткістю; недостатнім рівнем (30%) механізації виробничих процесів; підвищеною залежністю від несприятливих погодних умов зимового періоду. 2. В сукупності чинників ефективного функціонування виноградарської галузі виділяються: сприятливі агрокліматичні умови та ресурси; раціональне розміщення та спеціалізація галузі; селекція комплексно-стійких сортів і клонів; застосування інтенсивних технологій у виробництві; рівень розвитку розсадництва; платоспроможний попит на продукцію та його еластичність; інвестування та кредитне забезпечення галузі; державне регулювання та підтримка виноградарства. 3. Найбільш загальним критерієм ефективності виноградарської галузі є рівень задоволення платоспроможного попиту на її продукцію та потреб переробних підприємств сировиною. З метою виявлення додаткових джерел фінансування галузі доцільно використовувати показники фінансово-економічної діяльності та операційного, індикативного, стратегічного планування виноградарських підприємств і галузі в цілому, в т.ч. з метою розрахунків ефекту фінансового левериджу. 4. Автономна Республіка Крим є провідним виноградарським регіоном України. У 2004 р. тут було зосереджено понад 27,6 тис. га або 1/3 виноградників країни, що дозволило зібрати 83,0 тис. т винограду або 31,3% його загальнодержавного збору. У Криму виробляється 41,6% винограду технічних та 65,0% столових сортів. При цьому на виноградні насадження у республіці приходиться 3,0% сільськогосподарських угідь (у 10 разів більше, ніж в інших виноградарських регіонах). 5. У розміщенні виноградарства за рівнем концентрації та спеціалізації виробництва у Криму виділяється 7 природно-виноградарських регіонів. Серед них наймасштабнішим є західно предгірсько-приморський (40% площ, 50-60% валових зборів). 6. В сортиментній структурі виноградарства технічні сорти займають 63,4%, столові 33,3%. Їх урожайність досягає 90 ц/га, виробнича собівартість – 66 грн./ц, а прибуток 5,5 тис. грн./га. Разом з тим понад половина підприємств галузі є збитковими. Це вимагає пошуку та обґрунтування покращення їх фінансово-економічного стану. Одним із таких альтернативних шляхів є використання ефекту фінансового левериджу, який забезпечує приріст фінансової рентабельності на основі залучених засобів. 7. Шляхи підвищення ефективності виноградарства в регіонах Криму включають застосування інтенсивних технологій; закладку високоцінних клонових сортів; раціоналізацію сортиментної структури; економію енерговитрат (на 50-70%) і добрив (на 20-40%) внаслідок застосування краплинного зрошення. Розроблені нами рекомендації по внесенню мінеральних добрив дозволять підвищити рентабельність галузі до 28,5%. 8. Розраховані нами потреби в інвестиціях з урахуванням їх дисконтування становлять 41868,3 грн./га. При умові введення в експлуатацію 14,5 тис. га плодоносних виноградників до 2011 р. річний економічний ефект досягне 6,25 млн. грн. 9. Державне регулювання і підтримка виноградарства повинні включати забезпечення умов беззбитковості виробництва, пільгового кредитування та оподаткування, підтримку вітчизняних товаровиробників; моніторинг та збалансований розвиток споживчого ринку; збільшення експортних потужностей галузі. |