Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фізико-математичні науки / Математичне моделювання та обчислювальні методи


Ночвай Володимир Іванович. Оптимізаційні моделі для аналізу емісійних сценаріїв в задачах дослідження та прогнозування процесів забруднення атмосфери урбанізованої території : Дис... канд. наук: 01.05.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Ночвай В.І. Оптимізаційні моделі для аналізу емісійних сценаріїв в задачах дослідження та прогнозування процесів забруднення атмосфери урбанізованої території. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 01.05.02 – математичне моделювання й обчислювальні методи. – Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, м. Київ, 2008.

Розроблено алгоритми багатокритеріальної оптимізації сценаріїв викидів в атмосферу з використанням штрафних функцій, використовуючи розв’язки спряжених рівнянь адвекції-дифузії в якості елементів матриці «джерело-рецептор», які перераховувались з врахуванням соціально-економічних цільових функціоналів.

Запропоновано структуру системи моделювання процесів забруднення повітря міста приземним озоном з використанням геоінформаційних систем, тривимірної фотохімічної моделі UAM-V та блоку управління параметрами емісії ЗР в атмосферу.

За наявної повноти метеорологічних та емісійних даних для моделювання фотохімічних перетворень в місті Києві точність 2-км.- масштабу сіткової області в UAM-V виявилася достатньою для розв’язання практичних задач. За необхідності, при уточненні вхідних даних, можуть задаватися області з більш тонкою розбивкою сітки. Для оптимізації емісійних сценаріїв побудовані адекватні алгоритми багатокритеріальної оптимізації з використанням матриць впливу «джерело-рецептор» як для лінійних, так і для нелінійних критеріїв оптимальності. Сформульовано і розв’язано задачу оптимізації індустріальних викидів в атмосферу міста методом динамічного програмування. Використання методів другого порядку підвищило точність розв’язків оптимізаційних задач.