Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової та практичної задачі підвищення точності визначення місця розташування протяжних морських об’єктів береговими радіолокаційними станціями на підставі оптимізації цифрової обробки координатної інформації, одержаної під час радіолокаційного зондування об’єкта в присутності пасивних завад, створюваних схвильованою морською поверхнею й гідрометеоутвореннями у вигляді дощових опадів, а також власними кутовим і далекомірним шумами об’єкта. У результаті проведених досліджень отримані такі важливі наукові та практичні результати: 1. Розглянуто та проаналізовано особливості функціонування берегових радіолокаційних засобів інформаційної підтримки, контролю та керування рухом морських суден у стислих умовах мореплавання. Сформульовано та проаналізовано загальні питання й особливості оптимізації цифрової обробки координатної інформації, що отримана при радіолокаційному зондуванні протяжних морських об’єктів в умовах впливу пасивних завад, зумовлених наявністю підстилаючої морської поверхні та гідрометеоутворень у вигляді дощових опадів. 2. На підставі аналізу теоретичної моделі багатопроменевого каналу з розсіюванням, радіофізичних моделей розсіювання радіосигналів від морської поверхні й гідрометеоутворень у вигляді дощових опадів синтезовані на евристичному рівні тестові сигнальні моделі пасивних завад та їхні спрощені варіанти, що враховують особливості функціонування, технічні й тактичні характеристики берегових РЛС, стан морської поверхні, вплив метеоумов. 3. На підставі використання основних співвідношень, що описують кутовий і далекомірний шуми багатоточечного радіолокаційного об’єкта, характеристики форми, силуети реальних морських об’єктів, були розраховані статистичні характеристики азимутального й далекомірного шумів реальних об’єктів. 4. Виконано оцінювання координат СЦВ методом математичного моделювання. Отримані флуктуаційні характеристики, обумовлені кутовими (азимутальними) і далекомірними шумами. У випадку використання координатної прив’язки до СЦВ отримані оптимальні цифрові алгоритми. 5. При контролі руху суден різних класів координатна прив’язка до СЦВ являється нестійкою, тобто обробка амплітудної інформації із практичної точки зору буде мало перспективною. 6. Розв’язана задача компенсації двовимірного регулярного профілю радіолокаційних відбиттів від підстилювальної морської поверхні та гідрометеоутворень за рахунок побудови регулярного опорного профілю пасивних завад з радіолокаційного спостереження та його відрахування з повного сигналу. Виконано порівняльний аналіз різних методів побудови регулярного профілю. 7. Розроблено методику формування бінарного радіолокаційного зображення протяжного об’єкта в умовах дії пасивної завади (обумовленої впливом морської поверхні) за допомогою функціонального шумового порогу. 8. З використанням реальних радіолокаційних зображень проводки морських суден з геометричними розмірами 10617 м й 17723 м розроблено метод та алгоритм цифрової координатної прив’язки до умовного "геометричного" центру морського великотоннажного судна з відомими геометричними розмірами. Достовірність, ефективність та придатність розробленого методу підтверджена чисельними даними за середньоквадратичними похибками оцінки зміщення "умовного" геометричного центра суден для двох рознесених у часі проводжень. Величина зміщення для першого судна склала 16,7 м, а для другого - 15,2 м за м и м. 9. Розроблено прості й ефективні цифрові алгоритми визначення азимутально-далекомірних координат протяжних об’єктів за виділеними одиночними й розосередженими бінарними сигнальними групами, що належать протяжному радіолокаційному об’єкту. 10. На підставі результатів комп’ютерного моделювання й результатів обробки реальних радіолокаційних зображень проводки морських суден запропоновано практичні рекомендації з їхнього використання в існуючих і перспективних берегових РЛС із поліпшеними точнісними характеристиками та розширеними можливостями функціонування в складних завадових умовах, створюваних радіолокаційними відбиттями від морської поверхні і гідрометеоутворень у вигляді дощових опадів. Розроблені тестові моделі, методи й алгоритми визначення координат протяжних об’єктів за їхніми цифровими радіолокаційними зображеннями можуть бути успішно використані в радіотехнічних системах різного призначення (радіонавігаційних, радіолокаційних, дистанційного зондування й т.д.). |