Анотація до роботи:

Іващук П.В. Оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Подільський державний аграрно-технічний університет. Кам’янець-Подільський, 2007 р.

У дисертаційній роботі викладені основні результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної і зернової продуктивності кукурудзи залежно від впливу гібриду, строку сівби та норми висіву насіння, а також визначено якісні показники зерна і встановлена економічна та біоенергетична оцінка технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах регіону.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати агроформуванням найбільш економічно вигідні моделі технології вирощування кукурудзи на зерно гібридів Сандріна, Титан-220 СВ та Генерал в умовах Західного Лісостепу України, які забезпечують одержання урожайності зерна на рівні 7,84-8,86 т/га.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо підвищення продуктивності кукурудзи на зерно за рахунок нових високопродуктивних гібридів, для яких визначені оптимальні строки сівби та норми висіву насіння в умовах Західного Лісостепу України.

1. У результаті проведеного аналізу погодних умов за роки досліджень встановлено, що лише один рік із шести був не досить сприятливим для вирощування гібридів групи зрілості ФАО 220, впродовж двох років із шести можна було вирощувати гібриди групи зрілості ФАО 300 + і впродовж трьох років температурний режим регіону забезпечував вегетаційний період кукурудзи групи зрілості ФАО 220 <. Тому в умовах регіону можна повноцінно вирощувати гібриди групи зрілості ФАО 220. Стримуючим чинником регіону є недостатня кількість опадів для кукурудзи, яка була меншою від оптимальних показників в п’яти із шести років досліджень.

2. Встановлено, що на тривалість вегетаційного періоду гібридів кукурудзи на зерно впливали гідротермічні умови року, строк сівби та норма висіву насіння. Так, залежно від року досліджень, строку сівби та норми висіву насіння вегетаційний період у гібриду Титан-220 СВ тривав – 113-133 доби, у гібриду Генерал – 112-132 і у гібриду Сандріна – 118 – 139 діб. Сівба кукурудзи в строк, коли середньодобова температура ґрунту прогрівалася з + 8⁰С до + 12 ⁰С сприяла скороченню вегетаційного періоду гібридів на 1 – 10 діб. А збільшення норми висіву насіння з 70 тис./га до 90 тис./га подовжувало період вегетації гібридів на 4-6 діб.

3. Строк сівби і норма висіву гібридів кукурудзи на зерно суттєво впливали на формування густоти рослин на одиниці площі. Із збільшенням норми висіву від 70 до 90 тис./га зменшувалось виживання рослин гібридів кукурудзи при всіх строках сівби. Але найбільшу кількість (72,0 тис./га) рослин перед збиранням забезпечував гібрид Титан-220 СВ в строк сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С нормою висіву 90 тис./га.

4. Максимальну площу (52,23 тис. м²/га) листкової поверхні посіву кукурудзи на зерно формував гібрид Сандріна при висіванні його в грунт, середньодобова температура якого складала + 8⁰С нормою 90 тис./га. Гібриди Титан-220 СВ та Генерал забезпечували відповідно на 5,46 та 8,77 тис. м²/га меншу площу асиміляційної поверхні посівів і максимальні показники формували від їх сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 10 ⁰С нормою висіву насіння 90 тис./га.

5. Найбільш інтенсивно впродовж періоду вегетації суху речовину накопичував посів гібриду Титан-220 СВ від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С нормою висіву 90 тис./га, але в період дозрівання посів гібриду Сандріна за рахунок більш тривалого вегетаційного періоду сформував максимальну (16,81 т/га) кількість сухої речовини при сівбі його в строк, коли середньодобова температура ґрунту становила + 8⁰С, а норма висіву складала 90 тис./га.

6. Максимальні показники фотосинтетичної продуктивності посівів забезпечували гібриди Титан-220 СВ і Сандріна, зокрема, за показником фотосинтетичного потенціалу кращим в умовах регіону був гібрид Сандріна, який продукував 3,193 млн. м² дн./га від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 8⁰С нормою висіву насіння 90 тис./га, а найбільш підвищений показник чистої продуктивності фотосинтезу (7,98 г/м² за добу) забезпечував гібрид Титан-220 СВ від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 12⁰С нормою висіву насіння 70 тис./га

7. Гібрид Сандріна найбільш продуктивно використовував вологу і коефіцієнт вологоспоживання його від сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 8⁰С нормою висіву 70 тис./га склав 471,9 м³/га, у гібридів Титан-220 СВ та Генерал кращі коефіцієнти вологоспоживання були відповідно на 36,6 і 77,6 м³/га більшими і формувалися від сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С і нормами висіву відповідно 90 та 80 тис./га.

8. Максимальний рівень урожайності (8,86 т/га) в умовах регіону забезпечував гібрид Сандріна від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 8⁰С нормою висіву 70 тис./га. Гібрид Титан-220 СВ формував кращу урожайність (8,59 т/га) від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С нормою висіву 90 тис./га. І найбільш підвищені показники урожайності гібриду Генерал встановлені на рівні 7,84 т/га від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С нормою висіву 80 тис./га.

9. Встановлено, що в умовах регіону кращі показники біохімічного складу зерна кукурудзи (протеїну – 11,74%; жиру – 5,01; золи – 1,51% - від сухої речовини) встановлені у гібриду Генерал від сівби його в строк, коли середньодобова температура ґрунту під час сівби складала + 10⁰С і при нормі висіву насіння 70 тис./га. Але гібрид Сандріна в умовах регіону забезпечує найбільш підвищений вихід кормових одиниць (13,06 т/га) та обмінної енергії (137591,37 МДж/га) при сівбі його в грунт, середньодобова температура якого в цей час складала + 8 ⁰С при нормі висіву насіння 70 тис./га.

10. Економічна і біоенергетична ефективність показала, що серед гібридів грипи зрілості ФАО 220 найвищі показники рентабельності та коефіцієнта енергетичної ефективності в умовах регіону були досягнені за таких умов: гібрид Сандріна забезпечував рентабельність на рівні 139,5% та коефіцієнт енергетичної ефективності 2,90 від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 8⁰С нормою висіву 70 тис./га

Публікації автора:

1. Іващук П.В. Зміна продуктивності кукурудзи на зелену масу залежно від всіваючої культури і способу сівби: Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2001. – Вип. 9. - С. 177-179.

2. Іващук П.В. Продуктивність ущільнених посівів кукурудзи із зернобобовими культурами. //Тваринництво України. – 2001. - № 2. – С. 29 -30.

3. Іващук П.В. Вплив погодно-кліматичних умов Західного Лісостепу на формування продуктивності гібридів кукурудзи. //Вісник аграрної науки. – 2007. - № 8. – С. 75-78.

4. Іващук П.В. Біоенергетична оцінка та економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно ФАО 220 в умовах Західного Лісостепу України. //Цукрові буряки. – 2007. – Вип. 56. - № 2. – С. 18-20.

5. Бахмат М.І., Іващук П.В. Формування фотосинтетичної продуктивності та урожайності гібридів кукурудзи групи зрілості ФАО 220 в умовах Західного Лісостепу України : Зб. наук. пр. ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський. – 2007.- № 15. – С.507-511.

6. Іващук П.В. Урожайність гібридів кукурудзи групи зрілості ФАО 220 в умовах Західного Лісостепу України: агроекологія та виробництво //Агроекологічний журнал. – 2007. – №. 3 – С.71-74 .