Анотація до роботи:

Дудчак Т.В. Оптимізація технологій вирощування квасолі багатоквіткової (Phaseolus multiflorus Willd) в умовах південно-західного Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2009.

Викладені результати досліджень: розвитку асиміляційного апарату, поглинання та використання ФАР, динаміки накопичення сухої речовини, ефективності ФП і ЧПФ; особливостей формування різних моделей урожаю рослин сортів Сокільчанки і Дністрівки залежно від схеми сівби і удобрення.

У сукупності досліджених факторів оптимальним варіантом є 80 80 см + N₃₀P₃₀K_45, який забезпечив надвишок урожаю зерна до контролю у Сокільчанки – 0,55 т/га і Дністрівки – 0,63 т/га.

1. У дисертації подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення наукової задачі, що полягає у розробці технології вирощування квасолі виткої з врожайністю насіння на рівні 5,0 і більше т/га шляхом використання підвісної системи рослин сортів Сокільчанка і Дністрівка, способу посіву 80 80 см і внесення мінеральних добрив нормою N₃₀P₃₀K₄₅.

2. Створені сорти квасолі багатоквіткової (Phaseolus multiflorus Willd) Сокільчанка (var. аlbus) і Дністрівка (var. coccineus) придатні для всіх регіонів України. Головними особливостями їх є висока врожайність (> 5,0 т/га), крупнонасінність (маса 1000 насінин 1400-1600 г).

3. Тривалість вегетаційного періоду 168 діб – з травня до кінця жовтня. Період від сходів до цвітіння становить 38 діб (22,6%), від цвітіння до перших стиглих бобів – 45 діб (26,8%), масового достигання і збирання плодів – 85 діб (50,6%).

4. Квасоля Ph. multiflorus Willd характеризується високим закладанням нижніх бобів на стеблі – 12-13 см; боби переважно списовидної форми, в поперечному перетині – еліптичні; вміст насінин в бобі – на рівні 1-3; в структурі урожаю 1-3-насінні боби становлять 90%. Строками масового збирання урожаю є перша половина вересня-початок жовтня.

5. Максимальна площа листкової поверхні у сорту Сокільчанка формується на початок другої декади вересня – 51,4 тис. м²/га. За схемою сівби 80 80 см у Сокільчанки максимальна листкова поверхня досягала 64 тис. м²/га, а 80 100 см – 57,5 тис. м²/га, що менше на 6,5 тис. м²/га (11,3%); у Дністрівки різниця становила 8,8 тис. м²/га (14,1%).

6. Як у Сокільчанки так і у Дністрівки показник фотосинтетичного потенціалу був найвищим при способі сівби 8080 та нормі добрив N₃₀P₃₀K₄₅ і становив 8,06 і 9,53 млн. м² діб/га.

7. Чиста продуктивність фотосинтезу посіву у Сокільчанки у варіанті за схемою 80 80 см + N₃₀P₃₀K₄₅ становила 2,79 г/м² за добу, що на 12,5% > контролю і за схемою 80 100 см + N₃₀P₃₀K₄₅ – 3,13 г/м² за добу, що на 26,2% > контролю.

8. Урожайність квасолі за схеми сівби 80 80 см у сортів Сокільчанка і Дністрівка становила відповідно 5,24 і 4,71 т/га. На фоні мінеральних добрив нормою N₃₀P₃₀K₄₅ врожайність у Сокільчанки й Дністрівки достовірно збільшувалася – на 0,45 і 0,51 т/га.

9. Енергетична ефективність технології вирощування квасолі багатоквіткової за схемою посіву 80 80 см і нормою добрив N₃₀P₃₀K₄₅ сприяє зростанню виробництва поновлюваної енергії порівняно з контролем на 4487 МДж/га або на 7,6%, а у Дністрівки – на 7866 МДж/га або на 15,9% при коефіцієнтах енергетичної ефективності відповідно до сортів 3,91 і 3,67.

10. Економічна ефективність запроваджених елементів технології вирощування квасолі багатоквіткової з використанням схеми посіву 80 80 см і норми добрив N₃₀P₃₀K₄₅ забезпечує умовно чистий прибуток сортів Сокільчанки і Дністрівки – 11196 і 10265 грн./га, а рівень рентабельності – відповідно 313 і 293%.

Публікації автора:

1. Фурман Т.В. Особливості технології вирощування виткої квасолі / Т.В Фурман, В.П. Дудчак // Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, – 2004. – № 12. – С.112-116.

2. Пат. № 61276А Спосіб вирощування квасолі виткої і конструкція для його здійснення: Дудчак В.П., Печенюк В.І., Фурман Т.В. та ін. заявник Подільська державна аграрно-технічна академія – № 20021210013; заявл. 12.12.2002, опуб. 17.11.2003, бюл. № 11.

3. Пат. № 16416 Спосіб вирощування квасолі виткої: Роїк М.В., Фурман Т.В., Дудчак В.П.; заявник Інститут цукрових буряків УААН – № 200600459; заявл. 18.01.2006, опуб. 15.06.2006, бюл. № 8.

4. Дудчак Т.В. Стан і перспективи виробництва в Україні зерна квасолі / Т.В. Дудчак // Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, – 2007. – № 15. – С.92-96.

5. Методика проведення експертизи сортів квасолі багатоквіткової (Phaseolus multiflorus Willd) на відмінність, однорідність і стабільність / Дудчак Т.В., Роїк М.В., Манько А.Е. ; Охорона прав на сорти рослин. – К. : Альфа, 2007. – № 1. Частина 4. – С. 105-118

6. Свідоцтво про авторство на сорт рослин «Сокільчанка» № 07213. Роїк М.В., Дудчак Т.В., Дудчак В.П. 2007р.

7. Свідоцтво про авторство на сорт рослин «Дністрівка» № 07214. Роїк М.В., Дудчак Т.В., Дудчак В.П. 2007р.

8. Дудчак Т.В. Особливості методики досліджень способів сівби та удобрення квасолі багатоквіткової / Т.В. Дудчак // Збірник наукових праць. К.: 2008. – Вип. 10. – С. 384-388.

9. Безручко О.І. Квасоля багатоквіткова – новий вид у Реєстрі сортів України / О.І. Безручко, Т.В. Дудчак // Збірник наукових праць. К.: 2008. – Вип. 10. – С. 139-143