1. Для постановки та розв’язання задачі управління процесами, які відбуваються в системі «виливок – форма», з метою запобігання утворенню дефектів в поверхневому шарі виливків встановлені наступні особливості: – результати лиття в разові форми відрізняється нестабільністю – при зовні однакових умовах спостерігаються різноманітні для різних виливків результати з точки зору якості поверхневого шару виливків із залізовуглецевих сплавів; – на сьогоднішній день не існує універсальної моделі процесів тепломасообміну в системі «виливок – разова ливарна форма», що не дозволяє побудувати систему управління цими процесами, яка б враховувала специфіку об’єкта управління для різних типів виливків. 2. Для розробки та впровадження ефективного методу управління тепломасообміном в ливарній формі створені теоретичні основи синхронізуючого управління: – введено поняття особливих станів в підсистемах загальної системи «виливок – форма», яке дозволяє розглянути новий підхід до мети управління, коли на перший план виходить завдання синхронізації в часі цих станів; – запропоноване перетворення отриманих експериментально математичних моделей об'єктів ливарного виробництва, яке замінює моделі у вигляді залежності станів (температури, тиску, тощо) від часу на значно більш інформативні з точки зору ефективності управління моделі у вигляді залежності часу досягнення особливих станів від параметрів управління, що дозволило встановити причини виникнення дефектів поверхневого шару виливків та нестабільності процесу лиття в разові форми, а також запропонувати технологічні методи усунення таких дефектів; – введено поняття «муар-ефекту» при синхронізації станів, який полягає в значній залежності координати місця перетину графіків двох функцій стану від малого зсуву одного з них, якщо кут між цими графіками (або дотичними до графіків) біля точки перетину дуже малий, та встановлено, що таке явище призводить, наприклад, при литті в піщано-смоляні форми залізовуглецевих сплавів до нестабільності результатів заходів з підвищення якості поверхневого шару виливків; 3. Для автоматизованої синхронізації станів з метою підвищення якості поверхневого шару виливків із залізовуглецевих сплавів: – запропоновано, створено та за допомогою порівняння результатів комп’ютерних та експериментальних досліджень на оригінальній установці для лиття залізовуглецевих сплавів у піщано-смоляні форми підтверджено адекватність універсальної моделі, яка враховує запізнювання, нестаціонарність, високоінтенсивність, багатошаровість об’єкта моделювання та рухливі границі між його окремими елементами; – обґрунтовані концепції моделювання процесів тепломасопереносу в системі «виливок – разова ливарна форма» на усіх етапах життєвого циклу, який був поширений на етапи проектування та виготовлення, розроблені необхідні для комп’ютерної реалізації алгоритми і програми; – розроблено систему компенсації запізнювання в ланках АСУ ТП лиття за допомогою прогнозатора на штучних нейронних мережах. 4. На технологічному рівні синхронізуючого управління процесами тепломасообміну в системі «виливок – разова форма»: – на підставі аналізу експериментальних даних в якості управління дефектністю поверхневого шару виливків із залізовуглецевих сплавів при литті в піщано-смоляні оболонкові форми з використанням аспірації газів з контейнера обраний такий легко доступний для зміни та вимірювання параметр, як інтенсивність аспірації, а для компенсації муар-ефекту – заходи, за допомогою яких підвищення інтенсивності аспірації газів з контейнера призводить до уповільнення охолодження виливка; – запропоновано алгоритм дослідження технології лиття залізовуглецевих сплавів в піщано-смоляні форми, який дозволив на підставі розрахунків та експериментів визначити оптимальне (синхронізуюче) значення управління параметрами технології: при синхронізації станів S1: Тмет = Тлікв та S2: Рф = 215 Па, величина управління – інтенсивність аспірації газів із форми q = 0,06 м3/с, виявити муар-ефект і обґрунтувати технологічні засоби боротьби з ним за рахунок зниження щільності оболонкової форми з 1400 кг/м3 до 1200 кг/м3; – розроблені технологічні процеси управління якістю поверхневого шару залізовуглецевих сталевих виливків при литті в керамічні та піщано-смоляні форми, литті по витоплюваних моделях: обґрунтований вибір підсистем і особливих станів, змінних стану у підсистемах, визначені параметри управління і розроблені методи боротьби з муар-ефектом. 6. Під час практичного використання результатів роботи отримані такі результати: – на миргородському ВО «Миргородпромарматура», одеському заводі «Центролив», одеському ВО «Завод сільськогосподарського машинобудування», Харківському тракторному заводі, одеському НВО «Кисеньмаш», Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі при розробці технологічних процесів одержання виливків були реалізовані результати роботи; при цьому розрахунковий річний економічний ефект склав біля 200 тис. крб., а економічний ефект від природоохоронних заходів – біля 800 тис. крб. у цінах 1990 року; – в НВО «НДІСЛ» були проведені експлуатаційні випробування системи проектування технології виготовлення виливків із сталі 35Л у піщано-глинистих формах; встановлено, що застосування зазначеної технології дозволило знизити брак за пригаром на 24,2 % від загального браку; – у Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві впровадження автоматизованої системи управління інтенсивністю тепломасообміну в системі «сталевий виливок – оболонкова керамічна форма» дозволило отримати економічний ефект в сумі 147 гривень на одну тону придатного лиття за рахунок синхронізації досягнення температурою та вологістю шарів форми при прожарюванні значень, гарантуючих відсутність неприпустимих механічних напружень в формі; – у ливарному цеху Кілійського судноремонтного заводу були проведені виробничі випробування АСУ технологічним процесом виготовлення залізовуглецевих виливків у піщано-глинистих формах, заснованої на нових методах управління тепломасообміном в системі «виливок – форма», що дозволило скоротити брак лиття за раковинами на 28,5 % за рахунок створення оптимальних термічних умов охолодження виливка та газового режиму ливарної форми. |