Анотація до роботи:

Вербицький О.М. Оптимізація технологічного процесу розстилу луб’яних культур. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва. – Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2005.

Захищається рукопис, що містить теоретичні і експериментальні дослідження первинної обробки льону та конопель, які вирощувались в грунтово-кліматичних умовах Полісся та південного регіону України. В роботі проаналізовано вплив зовнішніх факторів процесу розстилу на кінцеву якість волокон льону та конопель. Факторами, що є визначальними при формуванні фізико-механічних властивостей волокна є вологість, термін розстилу, кількість хімічних композиційних препаратів, а також температура.

Експериментально встановлено, що тресту найбільш високої якості можна одержати при вологості соломи 30% і концентрації хімічних композиційних препаратів 0,5 % для льону та 0,7 % для конопель. На підставі одержаних математичних моделей, які описують залежність фізико-механічних характеристик луб’яних волокон від параметрів режиму приготування трести шляхом розстилу, розроблені рекомендації з прогнозування та створено алгоритм керування технологічним процесом розстилу соломи на стелищі. За рахунок впровадження оптимальної технології розстилу у виробничих умовах покращується якість трести, що дозволяє одержати економічний ефект 62,25 грн. на 1 тонну трести конопель і 60 грн. на 1 тонну трести льону.

В результаті розв’язання поставлених задач в роботі одержано такі основні теоретичні та практичні результати:

1. Визначено оптимальні концентрації хімічних композиційних препаратів для зрошення конопляної та лляної соломи, що інтенсифікують технологічний процес приготування трести шляхом розстилу, зменшують термін приготування трести, збільшують збереженість луб’яної сировини.

2. На основі проведеного пасивного експерименту встановлено граничні значення вологості лляної та конопляної соломи, до якої луб’яна сировина повинна зволожуватися хімічними композиційними препаратами перед розстилом.

3. Для підтримання сталого значення вологості соломи протягом всього терміну приготування трести шляхом розстилу запропоновано систему автоматичного регулювання рівня зволоження соломи. В розробленій системі всі елементи, що складають її, вхідні та вихідні сигнали є неперервними функціями терміну приготування трести шляхом розстилу.

4. В результаті проведення повного факторного експерименту одержано математичні моделі, що дозволяють визначити оптимальний термін приготування трести шляхом розстилу конопляної та лляної соломи із застосуванням ХКП в залежності від вологості та температури розісланого шару луб’яної сировини.

5. Аналіз регресійних рівнянь дозволив встановити оптимальний режим приготування трести шляхом розстилу лляної соломи, який характеризується такими параметрами: температурою 18-24С, вологістю сировини 30%, концентрацією ХКП 0,5%, терміном приготування трести шляхом розстилу 14 діб.

6. Встановлено оптимальний режим розстилу конопляної соломи: температура 18-24С, вологість сировини 30%, концентрація ХКП 0,7%, термін приготування трести шляхом розстилу 18 діб.

7. На підставі математичних моделей, які описують залежність фізико-механічних характеристик луб’яних волокон від параметрів режиму розстилу, розроблено рекомендації з прогнозування якості трести після розстилу та створено алгоритм керування технологічним процесом розстилу сировини на стелищі.

8. Впровадження оптимальних режимів приготування трести шляхом розстилу у виробничих умовах супроводжується підвищенням номера трести, що дорівнює економічному ефекту 60 грн. на тонну лляної трести та 62,25 грн. на тонну трести конопель.

Публікації автора:

1. Вербицький О.М., Чурсіна Л.А. Вплив первинної вологості лляної соломки на якість трести і волокна // Легка промисловість. 2002. – № 2. – С. 60. Дисертанту належать формулювання проблеми і основні ідеї статті.

2. Вербицький О.М., Чурсіна Л.А. Розробка методики автоматизованої оцінки вологості лляної соломки // Легка промисловість. 2002. - № 4. – С. 64. Дисертанту належить проведення досліджень методів вимірювання вологості.

3. Вербицький О.М., Валько М.І., Адамович М.Л. Оптимізація процесу розстилу соломи луб’яних культур // Легка промисловість. 2004. – № 4. - С.52. Дисертанту належить проведення досліджень з оптимізації розстилу луб’яних культур та розробка математичних моделей.

4. Вербицький О.М. Оптимізація технологічного процесу одержання високоякісного волокна із коноплі в природних умовах // Праці Таврійської державної агротехнічної академії – Вип. 18. - Мелітополь: ТДАТА. - 2004. – С.124.

5. Вербицький О.М. Одержання оптимізаційних математичних моделей технологічного процесу одержання трести із луб’яних культур // Сборник трудов Всеукраинской научно-технической конференции „Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века”. – Херсон. – 2004. - С.62.

6. Вербицький О.М. Пошук оптимального варіанту одержання однотипної трести на льонищі // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених „Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб’яних культур”. – Глухів. – 2004. – С.100.