У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання щодо зниження частоти перинатальної та акушерської патології у ВІЛ-інфікованих жінок на підставі розробки і впровадження комплексу оптимізації тактики ведення вагітності з використанням антирет-ровірусної і антигомотоксичної терапії. 1. ВІЛ-інфекція діагностується найчастіше (87,14%) у стадії безсимптомного вірусоносійства (94,64%) під час вагітності у молодих жінок (26,02±1,03 року), причому без певного місця роботи (82,50%). Основними шляхами інфікування є парентеральний (внутрішньовенний прийом наркотиків) – 63,57% і статеві контакти - 35,71%, а лише в 0,72% інфікування відбувається в стаціонарі під час гемотрансфузії. 2. Серед вагітних з ВІЛ-інфекцією 37,5% вживають наркотики, причому більшість (92,38%) – героїн. Безпосередньо під час вагітності систематично приймають наркотики 31,43% жінок і епізодично - 68,75%, а постійно палять 63,21% жінок. При цьому, крім ВІЛ-інфекції, в 61,07% мають місце різні варіанти вірусного гепатиту (С, В, В+С), в 13,57% - трихомоніаз, в 8,57% - сифіліс і в 6,43% - гонорея. Супутні гінекологічні захворювання зустрічаються в 91,0% випадків з переважанням кольпіту (43,93%) і псевдоерозії шийки матки (32,86%). 3. Частота різних варіантів ПН складає 55,23% з переважанням затримки внутрішньоутробного розвитку (29,64%). Найчастішим ураженням плаценти є РНК-вірусний плацентит (десквамативно-фібринозний інтервілузит) – 62,86%. 4. Розродження ВІЛ-інфікованих жінок характеризується високою частотою недоношування (10,71%) й абдомінального розродження (18,57%), в структурі показань до якого переважають акушерські ускладнення (тяжкі форми прееклампсії, передчасне відшарування плаценти, аномалії пологової діяльності) – 48,07%; гострий дистрес плода в пологах – 28,8% і висновок інфекціоніста – 23,08%. 5. Рівень всіх акушерських і перинатальних ускладнень у ВІЛ-інфікованих залежить від регулярності прийому наркотиків під час вагітності (збільшення частоти ПН – в 2,14, аномалій пологової діяльності – в 1,98 і перинатальних втрат – в 2,14 раза), причому абстинентний синдром після розродження у матерів розвивається в 56,72% і у новонароджених – в 48,95% випадків. 6. Комплексне використання антиретровірусної і антигомотоксичної терапії, починаючи з ІІ триместру вагітності, дозволяє знизити частоту невиношування в 2,12, недоношування – в 2,29, аномалій пологової діяльності – в 1,91, дистреса плода в пологах – 1,73, інтранатальної асфіксії – в 2,04, постгіпоксичної енцефалопатії – в 1,98 і перинатальних втрат – в 2,12 раза. |