Барновський Володимир Дмитрович. Оптимізація структури сівозмін із цукровими буряками в умовах нестійкого зволоження на чорноземі типовому : Дис... канд. наук: 06.01.01 - 2002.
Анотація до роботи:
Барановський В.Д. Оптимізація структури сівозмін з цукровими буряками
в умовах нестійкого зволоження на чорноземі типовому. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство.-Національний аграрний університет, Київ - 2002.
Наведено теоретичне узагальнення дії провідних факторів, які впливають на ріст і розвиток цукрових буряків та інших культур зерно-бурякової сівозміни. Оптимальне насичення сівозміни цукровими буряками є 20%. При введенні у 10-пільну сівозміну третього й четвертого полів цукрових буряків, чи при скороченні періоду повернення його аж до беззмінного вирощування істотно збільшується забур’яненість посівів, підвищується токсичність ґрунту і знижується біологічна активність ґрунту, збільшується ураження рослин такими специфічними хворобами як коренеїд і церкоспороз.
Урожайність коренеплодів при насиченні сівозміни цукровими буряками на рівні 40-50% знижується на 6,2-8,7 т/га. Повторне й беззмінне вирощування цукрових буряків веде до недобору врожаю коренеплодів (до 9,7-14,3 т/га), зниженню їх цукристості на 1,0-1,8% і за рахунок цього до недобору цукру в 1,4-1,8 рази.
У дисертації викладені теоретичні узагальнення і нове технологічне вирішення проблеми підвищення продуктивності ріллі шляхом оптимізації насичення польових сівозмін культурою цукрових буряків при розширеному відтворенні родючості грунту.
У зоні нестійкого зволоження при скороченні періоду повернення цукрових буряків з 4-5 років до 1 року, при повторному і беззмінному вирощуванні дефіцит вологи в ґрунті за осінньо-зимовий період цілком відновлюється. Перед сівбою буряків запаси вологи в ґрунті на глибині 1,5 м за вказаних строків повернення істотно не відрізнялися і були сприятливими для росту й розвитку цукрових буряків.
Структура ґрунту орного шару при скороченні перерви між полями буряків у сівозміні з 4-5 років до 1 року та у беззмінних посівах не погіршується. Проте, вузькоспеціалізовані бурякові сівозміни із насиченням цукрових буряків понад 50% від сівозмінної площі сприяють руйнуванню водостійких агрегатів ґрунту, що не дозволяє повною мірою використовувати вологу атмосферних опадів.
При введенні у 10-пільну сівозміну третього й четвертого полів цукрових буряків чи при скороченні періоду повернення їх аж до беззмінного вирощування істотно збільшується забур’яненість посівів, підвищується токсичність ґрунту і знижується біологічна активність ґрунту.
Сприяють оздоровленню ґрунту сівозміни з ранніми зайнятими парами, де, цукрові буряки вирощуються через 3 і 2 роки. У цих варіантах зменшується вміст мікробів-інгібіторів рослин і токсичність ґрунту.
При збільшенні питомої ваги цукрових буряків до 30 і 40%, а також у беззмінних посівах ураження рослин такими специфічними хворобами як коренеїд і церкоспороз підсилюється. Однак при вирощуванні цукрових буряків у ланці з багаторічними травами через 3 роки і у ланці з вико-вівсяною сумішшю через 2 роки суттєвого підсилення ураження рослин цими хворобами не спостерігається.
У порівнянні з багаторічними й однорічними травами цукрові буряки мають істотно менше післяжнивних і кореневих решток, тому із збільшенням їх частки у сівозмінах з 10 до 40% спостерігається дефіцит азоту й калію (навіть при внесенні добрив на гектар ріллі 6 тонн гною + N36Р39К39); баланс фосфору в ґрунті залишається позитивним.
Бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті був у польових сівозмінах з часткою буряків 10-40%; аналогічна картина була й у сівозмінах з короткою ротацією, у яких на гектар ріллі вносили 6,6 т гною і мінеральні добрива в нормі N50Р50К60. При насиченні сівозміни буряками понад 50% і беззмінному їх вирощуванні баланс гумусу був дефіцитний.
Урожайність коренеплодів при насиченні сівозміни буряками на рівні 40-50% істотно знижується (6,2-8,7 т/га) . Повторне й беззмінне вирощування цукрових буряків веде до недобору врожаю коренеплодів (до 9,7-14,3 т/га), зниженню їх цукристості на 1,0-1,8% і за рахунок цього до недобору цукру в 1,4-1,8 рази.
Найвища окупність енерговитрат у 10-пільних сівозмінах з цукровими буряками була при частці буряків 20% (461%); у вузькоспеціалізованих сівозмінах - при вирощуванні цукрових буряків з інтервалом повернення їх на попереднє поле через 5, 4 і 2 роки, де цукрові буряки розміщалися в ланці із зайнятими парами (відповідно 415, 359 і 358 %). Найвищий умовно чистий доход був у варіантах сівозмін з часткою цукрових буряків 10 і 20% (відповідно 1,12 і 1,10 тис. грн./га). При скороченні інтервалу між полями цукрових буряків знижуються як умовно чистий доход, так і рівень рентабельності.
Публікації автора:
Пономаренко А.К., Дубич А.В., Барановский В.Д. Продуктивность сахарной свеклы в специализированных севооборотах / Интенсификация и рациональное использование земель. Тез. докл. респ. науч.-тех. конф.-Волгоград, 1990.-С. 68-69.
Барановський В.Д. Частота повернення цукрових буряків на попереднє місце вирощування // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах:Зб. наук. праць І-ту цукрових буряків. Книга 2.-К., 1998.-С. 96-101.
