Анотація до роботи:

Бачинська Я.О. Оптимізація структури культур лускокрилих комах для програм біологічного методу захисту рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2005.

На прикладі трьох видів лускокрилих комах, що відрізняються за особливостями біології (непарного шовкопряда Lymantria dispar L., шовковичного шовкопряда Bombyx mori L., зернової молі Sitotroga cerealella Oliv.), експериментально доведено можливість підвищення життєздатності та продуктивності культур шляхом оптимізації структури популяцій. Розроблено прийоми оптимізації просторової структури популяцій лускокрилих комах шляхом відбору особин за чутливістю до щільності популяції та за перевагою відносно місця лялькування. При розведенні непарного шовкопряда для програм біометоду захисту рослин слід відбирати на плем’я особин, утворених у верхній частині посудини, а зернову міль – із нижніх шарів зерна.

Установлено, що життєздатність і продуктивність зернової молі вища за схрещування культур різного географічного походження.

Експериментально доведено, що життєздатність шовковичного шовкопряда підвищується за створення гетерогенної суміші порід із наступним схрещуванням біоматеріалу, вигодуваного в різні сезони (веснаЧліто).

Для підвищення ефективності програм біологічного захисту рослин, зокрема розведення ентомофагів, ентомопатогенних мікроорганізмів та тестування інсектицидів, уперше розроблений комплекс прийомів оптимізації параметрів генетичної та просторової структур популяцій лускокрилих комах із метою підвищення їхніх життєздатності та продуктивності.

1. Експериментально доведено можливість підвищення життєздатності та продуктивності лускокрилих комах шляхом регулювання параметрів просторової структури популяцій і відбору особин за чутливістю до щільності утримання.

2. Утримання культур шовковичного, непарного шовкопрядів і зернової молі за підвищеної щільності протягом декількох поколінь призводить до відбору генотипу, адаптованого до екстремальної щільності вирощування. Подальше утримання комах в оптимальних умовах щільності призводить до достовірного підвищення життєздатності та продуктивності особин.

Оптимізація за підвищеної щільності протягом декількох поколінь та переведення особин в оптимальні умови утримання призвели до підвищення життєздатності в шовковичного шовкопряда на 2,75 (у першому поколінні без відбору) та на 8,55 % (у другому поколінні після припинення відбору) (P<0,05); у непарного шовкопряда життєздатність зросла на 3,8 % (P<0,05); життєздатність гусениць зернової молі підвищилася на 5,4 та 11 %, лялечок – на 23,1 і 9,9 % (після трьох і шести поколінь відбору відповідно).

3. Використання біоматеріалу, відібраного за принципом рухової активності (різні яруси завивання коконів на коконниках для шовковичного шовкопряда, верх і дно посудини для непарного шовкопряда, різна глибина зараження шарів зерна для зернової молі), надає можливість відбирати різний за життєздатністю біоматеріал.

Життєздатність особин шовковичного шовкопряда, що завивали кокони у верхній частині коконника, зросла на 6 %, частка сортових коконів – на 3,07 %. За припинення відбору показники життєздатності у варіантах добору особин, що завивали кокони у верхній та нижній частинах коконника, перевищували контроль на 7,22 та 11,45 % відповідно.

Життєздатність потомства непарного шовкопряда у варіанті відбору за лялькуванням у верхній частині посудини була достовірно (p<0,05) вищою, ніж у потомства особин, що лялькувалися на дні посудини, на 17,7 і 28,7 % після трьох і шести поколінь відбору відповідно.

Життєздатність зернової молі із нижніх шарів субстрату достовірно перевищувала контроль на 7,6 %, а відродження гусениць із яєць нижнього шару – на 7,8 %.

4. Підвищення гетерогенності штучних популяцій шовковичного шовкопряда шляхом схрещування суміші порід-компонентів, вигодуваних у різні сезони (весна, літо), призводить до достовірного збільшення життєздатності (на 22,65 % відносно контролю), частки сортових коконів (на 18,01 %) та урожаю коконів із 1 г гусениць (більше ніж удвічі).

5. За схрещування двох ліній зернової молі (Харківської та Бєлгородської) у F₁ життєздатність гусениць достовірно підвищується на 12,5 і 26,2 %, вихід яєць із 1 кг зараженого зерна – на 20,73 і 29,27% відносно Харківської та Бєлгородської ліній відповідно.

6. Проведення схрещувань імаго шовковичного шовкопряда, одержаних із різних за масою коконів, надає можливість одержання значного ефекту гетерозису у F₁ та достовірного, але менш значущого ефекту за подальшого схрещування гетерогенних пар. За схрещування дрібних особин між собою показники життєздатності збільшилися в середньому на 13,37 і 13,76 % на оптимальному та песимальному фонах відповідно. За схрещування крупних особин між собою середня маса кокона збільшилася на 10,1 і 16,34 %, урожай коконів – на 2,05 і 3,10 % на оптимальному та песимальному фонах відповідно.

7. Відбір 25 % особин, які були першими на всіх стадіях розвитку, призвів до підвищення однорідності калібра коконів селекційного матеріалу шовковичного шовкопряда. При цьому 86,54 % коконів становлять два калібри: 17–19 і 19–21 мм, тоді як у контролі 82,76 % коконів становили три калібри: 15–17, 17–19 і 19–21 мм.

Публікації автора:

1. Бачинская Я.А., Маркина Т.Ю. Оптимизация пространственной структуры популяции тутового шелкопряда Bombyx mori L. // Изв. Харьков. энтомол. об-ва. – 2002. – Т. X, вып.1–2. – С. 190–192.

2. Бачинська Я.О., Злотін О.З. Вплив добору гусениць, які першими перелиняли, на господарсько цінні показники шовковичного шовкопряда // Шовківництво. – 2003. – Вип. 24. – С. 87 – 91.

3. Бачинская Я.А., Злотин А.З., Маркина Т.Ю. Разработка приемов оптимизации пространственной структуры культур насекомых // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2004. – № 4. – С. 29–34.

4. Бачинская Я.А., Злотин А.З. Межпородные и разносезонные скрещивания тутового шелкопряда и их влияние на показатели потомства // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2005. – № 1. – С. 77–79.

5. Бачинська Я.О. Вплив підбору батьківських пар шовковичного шовкопряда за масою коконів на основні біологічні показники нащадків // Наук.-техн. бюл. – Х.: ІТ УААН, 2005. – № 89. – С. 7 – 13.

6. Бачинская Я.А., Маркина Т.Ю. Разработка приемов оптимизации пространственной структуры популяции тутового шелкопряда / Тези доповідей VI з’їзду Укр. ентомол. товариства (8–11 вересня, 2003 р., м. Біла Церква). – Ніжин, 2003. – С. 10.

7. Маркина Т.Ю., Бачинская Я.А., Калинина О.А. Оптимизация пространственной и возрастной структур искусственных популяций насекомых в условиях техноценоза // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали II Міжнародн. наук. конф. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С.133 – 134.

8. Бачинская Я.А. Изучение вопросов динамики популяционных структур оптимизации культуры тутового шелкопряда // Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем: Материалы VIII Междунар. науч. эколог. конф. г. Белгород, 27–29 сентября 2004 г. – Белгород: Изд-во Бел. ГУ, 2004. – С. 17 – 18.

9. Маркина Т.Ю., Злотин А.З., Бачинская Я.А., Хоменко Л.С. Проблемы охраны и разведения редких видов насекомых / Современные проблемы зоологии и экологии: Материалы международной конференции, посвященной 140-летию основания Одесского национального университета им. И.И. Мечникова, кафедры зоологии ОНУ, Зоологического музея ОНУ и 120-й годовщине со дня рождения Заслуженного деятеля науки УССР, профессора И.И. Пузанова (22–25 апреля 2005 г., Одесса). – Одесса, 2005. – С. 180 – 181.