1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що обумовлює підвищення продуктивності посівів і якості зерна озимої пшениці при вирощуванні на слабогумусованому чорноземі західного Лісостепу після озимого ріпаку за рахунок оптимізації системи обробітку ґрунту, удобрення, захисту посівів від хвороб та бур’янів. 2. За вирощування озимої пшениці в умовах достатнього зволоження, з рівнем опадів за період вегетації 453 мм, забезпеченість рослин вологою в основні періоди вегетації, є достатньою і не залежить від способів основного обробітку та строків передпосівної підготовки ґрунту. 3. Поверхневий та плоскорізний обробітки ґрунту, за рахунок зниження процесів мінералізації органічної маси, сприяють накопиченню в орному шарі азоту, що легко гідролізується. Вміст рухомого фосфору та обмінного калію не залежить від способів основного обробітку. Строки передпосівної підготовки також не мають впливу на поживний режим ґрунту. 4. Конкурентоспроможність рослин озимої пшениці по відношенню до бур’янів визначається густотою посівів, яка обумовлюється польовою схожістю та виживанням рослин протягом вегетації. Досходове боронування посівів за появлення сходів бур’янів у фазі „ниточки”, спричиняє зниження виживання рослин озимої пшениці на 12,2-13,8%. Внесення мінеральних добрив в основне удобрення, особливо в роки з екстремальними погодними умовами зимівлі, супроводжується зростанням виживання рослин на 20-29%, порівняно з контролем без добрив, де перезимівля становить 52%. 5. За підвищення дози азотних добрив від N90 до N137 зростає поширення кореневих гнилей. Високу ефективність проти борошнистої роси та септоріозу забезпечує оброблення посівів у кінці фази виходу рослин у трубку (VII етап органогенезу) фунгіцидом альто-супер 330 ЕС к.е. 6. За оранки загальна забур’яненість посівів, порівняно з безполицевими обробітками, знижується в 2 рази та підвищується конкурентоспроможність рослин озимої пшениці по відношенню до бур’янів. Доведення ґрунту до посівного стану безпосередньо після основного обробітку створює кращі умови для проростання бур’янів та їх додаткового механічного знищення за передпосівного обробітку, що також сприяє зменшенню забур’яненості посівів порівняно з варіантами, де передпосівну підготовку ґрунту проводили через 8-10 днів після основного обробітку. 7. За малорічно-багаторічного типу забур’яненості посівів оптимізація умов живлення рослин за поверхневого обробітку ґрунту спричиняє загострення конкуренції між культурним і бур’яновим компонентами агрофітоценозу. Рослини пирію повзучого протягом вегетації здатні витісняти з фітоценозу малорічні види бур’янів. Це явище підсилюється за збільшення дози азотних добрив до N137 на фоні Р20К71. За такої дози азоту кількість рослин пирію на час збирання врожаю зростала на 52% порівняно з початком вегетації, при тому, що цей показник у варіанті без добрив зріс лише на 5%, а при застосуванні N90Р60К90 – на 36%. 8. Осіннє боронування, через значне зрідження посівів озимої пшениці, не ефективне. Застосування гербіциду забезпечує зменшення кількості бур’янів на 38-45% порівняно з контролем без боронування та застосування гербіциду. 9. На запирієному полі оранка на глибину 20-22 см, за рахунок зменшення забур’яненості посівів та підвищення продуктивної кущистості рослин, забезпечує врожайність зерна 3,49-3,67 т/га, що на 13-16% вище порівняно з безполицевими обробітками. Доведення ґрунту до посівного стану безпосередньо після оранки сприяє зростанню врожайності на 0,18 т/га, тобто на 5,2%, порівняно з варіантом, де передпосівну підготовку проводять через 8-10 днів після основного обробітку. Строки передпосівної підготовки ґрунту на фоні безполицевих обробітків, у зв’язку з високою забур’яненістю посівів, не мали впливу на врожайність зерна озимої пшениці. 10. Мінеральні добрива сприяють істотному зростанню врожайності зерна озимої пшениці як за оранки, так і поверхневого обробітку ґрунту. Найвищу врожайність зерна (4,09 т/га) забезпечує внесення розрахункової дози добрив N137Р20К71 на планову врожайність 4,5 т/га. За високої забезпеченості ґрунту рухомим фосфором зменшення дози фосфорних добрив від Р60 до Р20 не спричиняє зниження врожайності зерна. За низького вмісту в ґрунті обмінного калію застосування половинної дози калійних добрив К45 на фоні N90Р60 не дивлячись на те, що з соломою ріпаку, за його використання на добриво, вноситься 46 кг/га К2О призводить до зниження врожайності на 8,4% порівняно із загальноприйнятою дозою добрив (N90Р60К90). 11. Оброблення посівів озимої пшениці фунгіцидом на VІІ етапі органогенезу сприяє зростанню врожайності зерна на 9% порівняно з контролем (без фунгіциду), де вона становить 3,46 т/га. 12. Післяпосівне ущільнення ґрунту та осіннє боронування, через зниження виживання рослин озимої пшениці та підвищення забур’яненості посівів, спричиняють зменшення врожайності зерна на 9-17%, а обприскування посівів гербіцидом сприяє зростанню врожайності на 10,9% – 12,6%. 13. Вирішальне значення у формуванні високоякісного зерна озимої пшениці із вмістом клейковини 26,4% і білка 13,2% має внесення підвищених доз азотних добрив від N90 до N137 та роздрібне їх внесення за етапами органогенезу на фоні Р20К71. 14. Матеріальні витрати за оранки в 1,5-2 рази вищі, ніж за безполицевих обробітків ґрунту. Проте, за рахунок вищої врожайності собівартість 1 т зерна за оранки становить 466-490 грн., за безполицевих обробітків вона була на рівні 534-542 грн. Доведення ґрунту до посівного стану безпосередньо після оранки сприяє зростанню умовно чистого доходу на 14,7% порівняно з передпосівним обробітком через 8-10 днів. 15. Витрати на мінеральні добрива у структурі загальних витрат на вирощування озимої пшениці займають від 30,4% до 36,8%. Найвищу економічну ефективність мінеральні добрива забезпечують за внесення їх у розрахунку на планову врожайність зерна в дозі N137Р20К71, при цьому умовно чистий доход становить 1610 грн./га, собівартість 1 т зерна – 406 грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності практично не залежить від дози добрив і становить 2,06-2,35. |