1. Проблема впливу занять фізичною культурою і спортом на соціальну адаптацію студентів вирішувалась фрагментарно й узагальнено. На сьогодні недостатньо вивчене відношення студентів до занять із фізичного виховання, належно не з’ясовано, чи усвідомлюють вони його вплив на своє професійне становлення. Залишаються недослідженими умови формування позитивного відношення студентів до фізичної культури й обґрунтування її значення у фаховій підготовці педагога. 2. Оптимізація соціальної адаптації студентів початкових курсів, які мешкають у гуртожитку, обумовлена соціальними та психологічними чинниками. До перших належать умови проживання, навчання й оточення студентів. Психологічними чинниками є сукупність і ступінь прояву їх особистісних якостей. Позитивне відношення до занять із фізичного виховання є умовою, яка детермінує покращення особистісних якостей студентів, а саме: сміливості, рішучості, доброзичливості, наполегливості, дисциплінованості. Встановлено, що оптимізація соціальної адаптації та підвищення рівня фахової підготовки викладача залежать від наявності і достатнього ступеня прояву трьох груп якостей: професійних (34,5 %, p<0,05), принципових (33,98 %, p<0,05) та комунікативних (31,51 %, p<0,05). 3. Головними важелями розробленої програми є: - можливість і необхідність діагностики особистісних якостей студентів; - розвиток і психолого-педагогічна корекція якостей особистості як у педагогічних ситуаціях, так і в процесі засвоєння програмного матеріалу з фізичного виховання; - контроль за розв’язанням поставлених завдань і моніторинг динаміки особистісних якостей студентів. 4. Експериментальна перевірка ефективності впливу розробленої програми на соціальну адаптацію першокурсників дозволяє відзначити, що: - показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості студентів експериментальної групи покращилися на 21,60 % (p<0,05), контрольної – на 3,76 % (p<0,05); - найбільш ефективним був розвиток таких фізичних якостей, як спритність і витривалість, що знаходить відображення при виконанні човникового бігу 4 х 9 м і бігу на 2000 м, де приріст, у середньому, становить відповідно 8,11 % (p<0,05) і 8,04 % (p<0,05). Це пояснюється тим, що в розробленій програмі важливе місце відведене рухливим і спортивним іграм, складовою яких є саме такі дії; - програма з фізичного виховання, яка зараз поширена у ВНЗ, не справляє суттєвого впливу на психофізичні якості студентів. Після впровадження розробленої нами програми найбільшого впливу зазнали такі якості, як швидкість реакції (7,59 %, p<0,05), точність (33,79 %, p<0,05) та вестибулярна стійкість (53,49 %, p<0,05); - після впровадження рекомендованої програми позитивних змін зазнали також індивідуально-психологічні якості студентів. Найбільш ефективним (39 %) виявився вплив на волю (+2,43 бала), повагу (+1,38 бала) та взаємодопомогу (+1,11 бала), при цьому в жодному з випадків не засвідчено тенденції до погіршення (р<0,05); - доведено позитивний вплив занять за розробленою нами програмою на самопочуття, активність і настрій студентів експериментальної групи. Так, після першого року навчання всі студенти контрольної групи зазначили погіршення самопочуття, а в експериментальній групі цей показник збільшився на +0,72 бала. Відбулось також підвищення самооцінки за критеріями „Настрій” (+1,23 бала) та „Активність” (+0,71 бала). Ефективність впливу занять за розробленою програмою на рівень самопочуття складає +0,89 бала; - заняття з фізичного виховання за розробленою програмою позитивно впливають і на успішність навчання першокурсників. Так, кількість відмінників наприкінці року в контрольній групі дорівнювала 34 %, а в експериментальній – 41 % 5. Успішність соціальної адаптації студентів початкових курсів, які мешкають у гуртожитку, залежить від усвідомлення позитивного значення єдності фізичного і духовного. Використання розробленої програми дає можливість викладачам не зводити заняття з фізичного виховання до складання тестів і нормативів, а студентам зрозуміти, що позитивне відношення до занять спричинить зміни на краще їх особистісних якостей, підвищить і тим самим у цілому оптимізує соціальну адаптацію до умов навчання і сприятиме набуттю якостей, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Проведене дисертаційне дослідження не розв’язує всіх проблем оптимізації соціальної адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ. Перспективами подальших досліджень є обґрунтування нових методик, які спрямовані на оптимізацію соціальної адаптації студентів. |