Анотація до роботи:

Чинчик О.С. Оптимізація сортової агротехніки вирощування сої за рахунок способу сівби та удобрення в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам’янець-Подільський, 2008 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної і зернової продуктивності сої залежно від сортових особливостей, способу сівби та удобрення, а також визначено якісні показники зерна і встановлена економічна та біоенергетична оцінка технології вирощування сої в умовах західного Лісостепу України.

За матеріалами досліджень, а також їх економічного та біоенергетичного аналізів, агроформуванням регіону рекомендовано висівати сорт Подільська 416 широкорядним (45 см) способом сівби і на чорноземі типовому середньоглибокому важкосуглинковому під посіви сої вносити добрива в нормі N₃₀P₆₀K₃₀ + (N₁₅), що забезпечить урожайність вказаної зернобобової культури на рівні 3,0 т/га.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо оптимізації сортової агротехніки вирощування сої за рахунок способу сівби та удобрення в умовах західного Лісостепу України:

1. За результатами проведених досліджень встановлено, що вегетаційний період сортів сої збільшується залежно від способу сівби на 2 – 6 діб, а залежно від удобрення на 4 – 7 діб і найтривалішим (132 доби) серед досліджуваних сортів був вегетаційний період у сорту Подільська 1 при широкорядному способі сівби та нормі мінеральних добрив N₄₅P₆₀K₃₀ + (N₁₅).

2. Найбільший вплив на формування густоти посівів сої в зоні проведення досліджень створювали сорт та удобрення. Так, найбільш підвищену густоту стояння рослин (670,3 тис./га – при рядковому (15 см) способі сівби і 495,3 тис./га – при широкорядному (45 см) способі сівби) перед збиранням забезпечував сорт Подільська 416 при внесенні мінеральних добрив в нормі N₃₀P₆₀K₃₀ + (N₁₅).

3. Встановлено, що сорти сої при рядковому (15 см) способі сівби формують більшу площу листкової поверхні порівняно із широкорядними (45 см) посівами. Збільшується площа асиміляційної поверхні сортів сої і при внесенні мінеральних добрив й найбільш суттєво від застосування N₄₅P₆₀K₃₀ + (N₁₅). Що стосується сорту, то при рядковому способі сівби кращі показники (45,5 – 48,8 тис.м²/га) забезпечує сорт Чернівецька 9, а на широкорядних посівах (44,8 – 47,7тис.м²/га) - сорт Подільська 1.

4. Найбільш інтенсивно впродовж періоду вегетації суху речовину нагромаджували посіви сорту Чернівецька 9 при удобренні нормою N₄₅P₆₀K₃₀ + (N₁₅) і на рядковому посіві формувалося 8,93 т/га, а на широкорядному – 8,71 т/га сухої речовини.

5. Максимальні показники фотосинтетичної продуктивності посівів забезпечували сорти Подільська 1 та Чернівецька 9, зокрема, за показником фотосинтетичного потенціалу кращим в умовах регіону був сорт Подільська 1, який продукував при застосуванні N₄₅P₆₀K₃₀ + (N₁₅) ФП на рівні 3,152 млн. м² дн./га на рядковому і 3,167 млн. м² дн./га на широкорядному посівах, а найбільш підвищені показники чистої продуктивності фотосинтезу (2,61 г/м² за добу – при рядковому способі сівби і 2,70 г/м² за добу – при широкорядному способі сівби) забезпечував сорт Чернівецька 9 також на варіанті із нормою мінеральних добрив N₄₅P₆₀K₃₀ + (N₁₅).

6. Рядковий спосіб сівби сої створює кращі умови зв'язування сонячної енергії та коефіцієнта використання ФАР порівняно із широкорядними посівами, а мінеральні добрива в нормі N₄₅P₆₀K₃₀ + (N₁₅) сприяють підвищенню нагромадження енергії до 149666,8 МДж/га та коефіцієнта використання ФАР до 1,43 % при застосуванні N₃₀P₆₀K₃₀ + (N₁₅) на рядкових посівах сорту Чернівецька 9 .

7. Встановлено, що широкорядний спосіб сівби сої порівняно із рядковими посівами цієї зернобобової культури створює кращі умови для формування загального і активного симбіотичних потенціалів. Позакореневе підживлення у фазу бутонізації в нормі N₁₅ на фоні внесення P₆₀K₃₀ суттєво підвищує показники ЗСП і АСП на відміну від варіантів із таким же підживленням, але на фоні N₃₀P₆₀K₃₀ та N₄₅P₆₀K₃₀, які порівняно із варіантами без добрив значно знижують загальний і активний симбіотичні потенціали. Серед сортів найвищі показники ЗСП 87,7 тис. кг діб/га і АСП 39,0 тис. кг діб/га розраховані в сорту Подільська 416.

8. Найбільш підвищеної урожайності сої 3,03 т/га можна досягти при сівбі сорту сої Подільська 416 широкорядним способом (45 см) та удобренні чорнозему типового середньоглибокого важко-суглинкового мінеральними добривами в нормі N₃₀P₆₀K₃₀ + (N₁₅).

9. Визначено, що при удобренні чорнозему типового середньо-глибокого важкосуглинкового мінеральними добривами в нормі N₃₀P₆₀K₃₀ + (N₁₅) формуються кращі показники збору сирого протеїну та сирого жиру в зерні сої при широкорядному сівби (45 см) сівби. Серед досліджуваних сортів найбільш підвищений збір сирого протеїну 1,109 т/га забезпечував сорт Агат, а сирого жиру 0,702 т/га – сорт Подільська 1.

10. Розрахунки економічної і біоенергетичної ефективності показали, що серед сортів, що вивчались в досліді найвищий показник рівня рентабельності 158,9 % визначений на широкорядному варіанті сорту Подільська 416, що удобрювався N₃₀P₆₀K₃₀ + (N₁₅), а кращий коефіцієнта енергетичної ефективності 2,92 встановлений також на широкорядному варіанті сорту Подільська 416, але при удобренні P₆₀K₃₀ + (N₁₅).

Публікації автора:

1. Чинчик О.С. Вплив способів сівби на сортову агротехніку вирощування сої в умовах Поділля / О.С. Чинчик // Зб. наук. праць ПДАТА. – Кам’янець-Подільський, 2002 . – Вип. 10. – С. 55-56.

2. Чинчик О.С. Вплив мінеральних добрив на продуктивність насіння сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України / О.С. Чинчик // Зб. наук. праць ПДАТА. – Кам’янець-Подільський, 2003 . – Вип. 11. – С. 98-101.

3. Бахмат О.М. Агротехнічне забезпечення вирощування сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України / О.М. Бахмат, О.С. Чинчик // Міжвід. темат. наук. зб. інституту кормів УААН. –Вінниця, 2003. – №51. – С. 103-106.

4. Чинчик О.С. Продуктивність різних сортів сої на Поділля / О.С. Чинчик // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2003 . – Спеціальний випуск 3 (23). – С. 253-259.

5. Бахмат О.М. Урожайність насіння сої залежно від сорту і системи удобрення / О.М. Бахмат, О.С. Чинчик // Зб. наук. праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Вип. 13. – С. 102-105.

6. Бахмат О.М. Урожайність насіння сої залежно застосування вермистиму / О.М. Бахмат, О.С. Чинчик //Зб. наук. праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип. 14. – С. 72-75.

7. Бахмат О.М. Вплив дії мінеральних добрив на урожайність насіння сої / О.М. Бахмат, О.С. Чинчик // Зб. наук. праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 15. – С. 41-44.