У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв. Основні висновки, що випливають з проведеного дослідження такі: 1. Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв має винятково важливе значення для формування політики сталого розвитку лісового господарства, раціонального використання, охорони і відтворення лісових ресурсів. 2. Існуючі стратегії лісового менеджменту не завжди враховують ідеї сталого розвитку лісового господарства. Дотримання принципів сталого лісокористування дасть змогу підвищити його еколого-економічну ефективність. Лісова політика України в галузі відтворення і використання лісових ресурсів повинна опиратися на такі принципи: державної підтримки лісового господарства; багатоцільового використання лісових ресурсів; сталого лісокористування; однаково справедливої лісової політики щодо лісів усіх форм власності; стимулювання збереження біологічного та генетичного різноманіття; зростання комплексної продуктивності лісів та раціонального використання лісових ресурсів. 3. В основу теорії оптимального лісокористування повинні бути закладені принципи неперервності, невичерпності, самовідновлюваності, сталості та рівномірності користування лісовими ресурсами, їх розширеного відтворення. Лісокористування повинно бути таким, щоб втручання людини в лісові екосистеми не погіршувало їх стан, а обсяги користування лісовими ресурсами не перевищували приросту деревини. 4. Моделювання лісівничих процесів необхідно вдосконалювати методами нелінійного, динамічного моделювання, оскільки лінійні, статичні моделі не відповідають сучасним вимогам лісокористування. В Україні є потреба у розробленні такої динамічної моделі лісокористування, яка б враховувала екологічні, соціальні й економічні фактори та забезпечувала втілення у практику ведення лісового господарства принципів сталого розвитку. 5. Оптимізація лісокористування на основі економіко-математичних моделей, що розроблені у дисертації, є важливим інструментом сприяння сталому розвитку лісового господарства України в лісах всіх форм власності. Вона передбачає використання лісових ресурсів на принципах, які узгоджуються з міжнародною лісовою політикою. 6. Оптимізація лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв, що спрямована на отримання максимальної величини еколого-економічного ефекту від лісокористування, вимагає накопичення великого обсягу інформації про еколого-економічні умови зосередження лісових ресурсів та нормативи витрат на їх відтворення і використання. Тому у майбутніх дослідженнях необхідно звернути увагу на формування банку достовірних даних щодо якісних й кількісних характеристик лісових ресурсів та їх значення для суспільства. 7. Запропоновані в дисертаційній роботі економіко-математичні моделі оптимізації лісокористування дозволяють врахувати як традиційні економічні критерії (максимум ЧТВ за один оборот рубки і за нескінченний цикл оборотів рубки), так і поглиблені автором (максимум середньорічної лісової продукції, ВНД, прибутку з врахуванням альтернативної вaртості, максимум ренти лісовласника). Новизна моделей полягає в тому, що запропоновано концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації (соціальні цілі, рекреаційне лісокористування, використання ресурсів деревини, лісової фауни, недеревних ресурсів), систему критеріїв, введено екологічні обмеження цільових функцій. Запропоновані критерії застосовуються як альтернативні, залежно від цілей лісової політики. 8. Апробація розроблених економіко-математичних моделей на прикладі ділянок лісового фонду Славського ДЛГ показала, що вирішальним чинником, який впливає на розв'язок моделей, є ставка дисконту. Максимум цільової функції потрапляє в інтервал екологічних вікових обмежень лише при наближенні ставки дисконту до нуля. 9. Теоретично обґрунтовані і практично підтверджені результати дослідження можуть слугувати одним з наукових інструментів удосконалення Лісового Кодексу, інших законодавчих та нормативних актів, пов'язаних з веденням лісового господарства в Україні. Потрібно забезпечити обов'язкову державну підтримку (у вигляді дотацій, пільг, безвідсоткових кредитів тощо) тих лісовласників та лісокористувачів, які ведуть лісове господарство у відповідності з оптимальними еколого-економічними стратегіями. |