Анотація до роботи:

Пастухова О. А. Оптимізація лікувально-профілактичних стратегій зі зниження ризику серцево-судинних ускладнень у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. – Київ, 2009.

У дисертаційній роботі вивчено особливості і взаємозв’язки різних факторів ризику серцево-судинних ускладнень та досліджено їх динаміку під впливом

комплексної терапії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) та при її поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Доведено, що тривала комбінована антигіпертензивна терапія (АГТ) раміприлом або кандесартаном з амлодипіном у поєднанні з аторвастатином у хворих на ЕАГ з ЦД 2 типу зменшує частку осіб з високим кардіоваскулярним ризиком відповідно на 26,1% і 52,2%. У хворих на ЕАГ тривала комбінована АГТ раміприлом і кандесартаном з аторвастатином дозволяє зменшити частку осіб з високим кардіоваскулярним ризиком на 55,2%.

У дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого завдання сучасної терапії і кардіології – на підставі дослідження виразності і патогенетично зумовлених взаємозв’язків ФР серцево-судинних ускладнень, їх динаміки під впливом різних способів лікування удосконалені терапевтичні підходи до зниження кардіоваскулярного ризику у хворих на ЕАГ у поєднанні з ЦД 2 типу та без нього.

1. Поєднання ЕАГ з ЦД 2 типу супроводжується достовірно більш значимим підвищенням АТ (тСАТ на 5,4%, тДАТ на 6,2%, тПАТ на 6,1%) та його варіабельності в нічний час (для нСАТ на 12,5%, нДАТ на 13,1%) і призводить до збільшення частки несприятливих типів добового ритму АТ (на 17,4%, р<0,05 – по САТ і на 23,2%, р<0,05 – по ДАТ), що асоціюється зі зниженням скоротливої здатності міокарда ЛШ (ФВ на 6,8%, р<0,05), погіршенням його діастолічної функції (Е_м/А_м на 25,0%, р<0,05) та збільшенням частоти концентричних (більш несприятливих) типів ГЛШ (на 26,4%, р<0,05) порівняно з ЕАГ без ЦД 2 типу.

2. У хворих на ЕАГ у поєднанні з ЦД 2 типу (порівняно з хворими на ЕАГ без ЦД 2 типу) значно частіше спостерігається порушення функції нирок (відповідно у 84,1%±4,4% проти 37,3%±5,9%, р<0,05), що проявляється у вигляді МАУ і зростанні її рівня у 2,1 рази (р<0,05), а також у зменшенні ШКФ (на 12,9%, р<0,05).

У цих же хворих спостерігаються більш виражені порушення ліпідного спектру крові: підвищення рівнів ЗХС (на 5,3%, р<0,05), ХС ЛПНЩ (на 8,3%, р<0,05), ТГ (на 25,0%, р<0,05) та зниження рівня ХС ЛПВЩ (на 21,4%, р<0,05). Гіперурикемія визначається у 49,3%±6,0% хворих на ЕАГ з ЦД 2 типу проти 31,3%±5,7% у осіб з ЕАГ без ЦД 2 типу (р<0,05).

3. Одночасне погіршення показників функціонального стану серця і нирок, а також спектру ліпідів крові у хворих на ЕАГ з супутнім ЦД 2 типу невипадкове, а має безпосередній патогенетичний зв'язок, про що свідчать тісні кореляції між цими показниками – тСАТ і тДАТ позитивно корелювали з ММ ЛШ (r=0,52), ІММ ЛШ (відповідно r=0,42 і 0,44), МАУ (відповідно r=0,52 і 0,50), ТГ (відповідно r=0,38 і 0,30) та негативно з Е_м/А_м (відповідно r=–0,35 і r=–0,45) і ШКФ (відповідно r=–0,46 і r=–0,47), а також спостерігалась пряма кореляція між МАУ та ММ і ІММ ЛШ (відповідно r=0,59 і 0,43) та зворотна між МАУ і Е_м/А_м (r=–0,55).

4. Тривала (6-місячна) комбінована АГТ раміприлом і кандесартаном у хворих на ЕАГ виявила статистично достовірно кращий антигіпертензивний ефект, частіше сприяла нормалізації добового профілю САТ і ДАТ, а також більш вагомо впливала на інтракардіальну гемодинаміку, скоротливу здатність, регрес гіпертрофії та ремоделювання ЛШ, ніж монотерапія одним з цих препаратів. У хворих цієї підгрупи достовірно більше знижувався рівень МАУ (на 55,5% проти 36,4% і 41,0%) і дещо менше зростала ШКФ (на 9,0% проти 12,9% і 14,0%, р>0,05), ніж при монотерапії раміприлом або кандесартаном.

5. Поєднання в процесі лікування раміприла або кандесартана з амлодипіном у хворих на ЕАГ і ЦД 2 типу однаково ефективно і статистично достовірно покращувало гемодинамічні показники, морфо-функціональний стан серця (зменшились розміри ЛП і ЛШ, ММ ЛШ та суттєво покращилась його діастолічна функція) і функцію нирок (знизився рівень МАУ і підвищилась ШКФ), але поряд з цим комбінація кандесартана з амлодипіном більш позитивно впливала на добовий профіль САТ і ДАТ та показники вуглеводного обміну.

6. Приєднання до АГТ триметазидину у хворих на ЕАГ і ЦД 2 типу сприяло стабільному зниженню ЧСС (на 7,5%, р<0,05), суттєвому покращенню діастолічної (Е_м/А_м збільшилось на 41,3% проти 28,0% у підгрупі без триметазидину, р<0,05) і скоротливої функції ЛШ (ФВ збільшилась 7,9% проти 4,5% у підгрупі без триметазидину, р<0,05), зменшенню розміру ЛП (на 10,5% проти 9,0% у підгрупі без триметазидину) та помітному регресу ГЛШ (ІММ ЛШ знизився на 17,6% проти 15,8% у підгрупі без триметазидину). Одночасно посилювався нефропротекторний ефект терапії в цілому (додатково знижувався рівень МАУ на 10,3%, р<0,1), а також покращувався стан вуглеводного обміну (рівні глюкози натще і постпрандіальної знизились відповідно на 4,9% і 6,9%, р<0,05).

7. Позитивний вплив на показники стану серцево-судинної системи, функції нирок, вуглеводного і ліпідного обмінів тривалої комбінованої АГТ раміприлом або кандесартаном з амлодипіном у поєднанні з аторвастатином та цукрознижувальною терапією (метформін або гліклазид) у хворих на ЕАГ та ЦД 2 типу призводить до зменшення кількості осіб з високим кардіоваскулярним ризиком на 26,1% (у підгрупі з раміприлом) проти 52,2% (у підгрупі з кандесартаном) (р<0,05), тобто комбінована АГТ кандесартаном і амлодипіном більшою мірою сприяє зменшенню кардіоваскулярного ризику у хворих на ЕАГ з супутнім ЦД 2 типу.

У пацієнтів з ЕАГ комбінована АГТ раміприлом і кандесартаном у поєднанні з аторвастатином дозволяє зменшити частку осіб з високим кардіоваскулярним ризиком на 55,2%, тоді як монотерапія цими препаратами – відповідно на 31,8% і 30,5% (р<0,05).

8. В основі патогенетичної терапії хворих на ЕАГ з супутнім ЦД 2 типу поряд з цукрознижувальними засобами повинні застосовуватись антигіпертензивні препарати з цілеспрямованою вазодилятуючою і органопротекторною дією (кандесартан, раміприл, амлодипін) у поєднанні з препаратами, які покращують енергетичний баланс в органах-мішенях (триметазидин) та корегують порушення ліпідного обміну (аторвастатин). Така терапія дозволяє достовірно позитивно впливати на гемодинамічні параметри, морфо-функціональний стан серця, функціональний стан нирок та показники метаболізму і, як наслідок, призводить до зниження серцево-судинного ризику в цілому.

Публікації автора:

1. Пастухова О. А. Дослідження стану серцево-судинної системи та функції нирок у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу / О.А. Пастухова // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л.Шупика. – Вип. 17, кн. 1. – Київ, 2008. – С. 349–356.

2. Пастухова О.А. Антигіпертензивна ефективність комбінованої терапії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію / О.А. Пастухова // Ліки України. – 2008. – № 6 (122). – С. 90–93.

3. Швець Н. І. Взаємозв’язок різних факторів ризику кардіоваскулярних ускладнень у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу / Н. І. Швець, Т. М. Бенца, О. А. Пастухова, О. О. Фогель // Світ медицини та біології. – 2008. – №4. – С. 19–25.

4. Пастухова О. А. Вплив інгібітору АПФ раміприлу, блокатору рецепторів ангіотензину ІІ кандесартану та їх комбінації на функціональний стан серця і ремоделювання лівого шлуночка у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію / О. А. Пастухова // Практична медицина. – 2008. – № 4 (т. ХІV). – С. 80–86.

5. Пастухова О. А. Оцінка ефективності комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію та супутній цукровий діабет 2 типу / О. А. Пастухова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. – 2008. – Т. 8, вип. 4. – С. 132–137.

6. Швець Н. І. Ефективність триметазидину у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію з супутнім цукровим діабетом 2 типу/ Н. І. Швець, О. А. Пастухова // Міждисциплінарний підхід до впровадження сучасних рекомендацій з діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів у клінічну практику: Матеріали ІІ Нац. Конгресу лікарів внутрішньої медицини, 16-18 жовт., 2008 р. – К., 2008. – С. 235–243.

7. Швець Н. І. Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів за впливом на рівень мікроальбумінурії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу / Н. І. Швець, Т. М. Бенца, О. А. Пастухова // Інформ. лист №100-2007. – Укрмедпатентінформ МОЗ України. – К., 2007. – Вип. 7 з проблеми «Терапія». – 2 с.

8. Швец Н. И. Метаболический подход в лечении больных артериальной гипертензией в сочетании с сахарным диабетом 2 типа / Н. И. Швец, О. А. Пастухова // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 7-8 груд., 2006 р.: тези доп. – Вінниця, 2006. – С. 153.

9. Швець Н. І. Місце інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту раміприлу в терапії хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2-ого типу / Н. І. Швець, О. А. Пастухова // Матеріали VIIІ Нац. конгресу кардіологів України, 20-22 верес., 2007 р.: тези доп. – К., 2007. – С. 212.

10. Пастухова О. А. Можливості корекції сумарного кардіоваскулярного ризику у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу / О. А. Пастухова, О. О. Фогель // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, 22 лист., 2007 р.: тези доп. – Х., 2007. – С. 57.

11. Пастухова О. А. Нефропротективний та метаболічний ефекти комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу / О. А. Пастухова, О. О. Фогель // Укр. науково-медичний молодіжний журнал. – 2008. – № 3. – С. 303–304.

12. Фогель О. О. Сумарний кардіоваскулярний ризик: оцінка та можливості регресу у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу / О. О. Фогель, О. А. Пастухова // Стандарти діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали Подільської наук.-практ. конф., 2-3 груд., 2008 р.: тези доп. – Вінниця, 2008. – С. 103-104.