Анотація до роботи:

Гончарова Н.Г. Оптимізація комплексної терапії дітей першого року життя з перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС шляхом імунокорекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Гергієвського, Симферополь, 2004.

Работа присвячена вивченню стану імунітету залежно від тяжкості неврологічних порушень і рівня моторного розвитку у дітей першого року життя з перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС (ПГУ ЦНС).

Вперше доведено, що у хворих з ПГУ ЦНС має місце відставання моторного віку від хронологічного та слабкий нормальний інтелектуальний розвиток (за даними коефіцієнту нервово-психічного розвитку QD).

Встановлено вірогідний зв’язок між тяжкою вентрикулодилатацією третього шлуночка мозку (за даними нейросонографії), низьким рівнем моторного розвитку (за даними моторного коефіцієнту) і виникненням недостатності показників адаптивного клітинного і гуморального імунітету при ПГУ ЦНС. Виявлено високий індекс гострої захворюваності дітей у відновлювальному періоді хвороби.

Науково обгрунтована доцільність імунокорекції препаратами тимусу у дітей першого року життя з ПГУ ЦНС. Вивчена можливість індивідуального підбору in vitro іімунокорегуючих препаратів. Доведена клінічна ефективність імунокорекції препаратами тимусу у ректальних супозиторіях і внутрішньом’язових ін’єкціях у дітей з ПГУ ЦНС.

В практику охорони здоров’я впроваджено метод зниження iндексу гострої захворюваностi i розробленi клiнiчно-лабораторнi показання для проведення iмуномодулюючої терапiї.

1. У роботі теоретично обґрунтувано вирішення задачі оптимізації способів діагностики і лікування дітей 1-го року життя з ПГУ ЦНС .1. Відновлювальний період ПГУ ЦНС відрізняється клінічним поліморфізмом, на тлі якого достовірно домінують гіпертензійно-гідроцефальний синдром, симптомокомплекс рухальних порушень і вентрикулодилатація третього шлуночка мозку.

2. Нервово-психічний развиток хворих з ПГУ ЦНС відповідає слабкому нормальному рівню. Моторний вік відстає від хронологічного на 1,63±0,17 місяця, коефіцієнт моторного развитку знижений на 26,3%. Груба затримка моторного розвитку достовірно супроводжується низьким рівнем інтелектуального развитку хворих.

3. Відновлювальний період ПГУ ЦНС проходить на фоні порушень адаптивного імунітету. Недостатність клітинної ланки характеризується достовірним підвищенням вмісту абсолютної кількості Т-лімфоцитів і чутливих до теофіліну Т-лімфоцитів, достовірним зменшенням відсоткового вмісту резистентних до теофіліну Т-лімфоцитів й імунорегулюючого індексу, достовірним зростанням абсолютної і відсоткової кількості 0-лімфоцитів у периферійній крові. Недостатність гуморального імунітету проявляється достовірним зниженням рівня сивороткових імуноглобулінів класу G і А, підвищенням абсолютного вмісту В-лімфоцитів.

4. Виникнення дизрегуляторних порушень адаптивного імунітету серед хворих з ПГУ ЦНС достовірно залежить від тяжкості вентрикулодилатації третього шлуночка мозку і рівня моторного розвитку дітей.

5. Низький рівень моторного развитку хворих з ПГУ ЦНС (МК<60) достовірно супроводжується тяжкою дилатацією третього шлуночка мозку (>11мм) і низьким відсотковим вмістом Т-лімфоцитів периферійної крові (<40%). Високому моторному развитку (МК>60) достовірно відповідає легкий ступінь вентрикулодиатації (>5 <8 мм) і підвищена відсоткова кількість Т-лімфоцитів периферійної кровї (>59%).

6. У відновлювальному періоді ПГУ ЦНС 63,3% хворих входять до диспансерної групи часто хворіючих дітей. Індекс гострої захворюваності у грудному віці достовірно вищий за показники здорових дітей.

7. При тестуванні чутливості Т-лімфоцитів периферійної крові до препаратів тимусу достовірно частіше зустрічається гіперреактивний тип реагування.

8. Імунокорегуючий ефект тимогену при парентеральному застосуванні у хворих з ПГУ ЦНС, виражається достовірним підвищенням відсоткової кількості Т-лімфоцитів і чутливих до теофіліну Т-лімфоцитів, зниженням абсолютного вмісту 0-лімфоцитів периферійної крові. Достовірне зростання фагоцитарного числа і рівня імуноглобуліну G, зменшення відсоткової кількості моноцитів, антитіл класу А і активності компліменту периферійної крові характерні для імунокорегуючого ефекту при застосуванні тимогену в ректальних супозиторіях. При ректальному використанні препарату відсотковий вміст лімфоцитів і фагоцитарне число достовірно вище, ніж при парентеральному застосуванні.

9. Клінічний ефект імунокорекції тимогеном у хворих з ПГУ ЦНС грудного віку проявляється достовірним зменшенням кратності гострих респіраторних захворювань (до 1,07 разів на рік) і достовірним зниженням індексу гострої захворюваності, порівняно з вихідним показником (на 78,9%) і контрольною групою здорових дітей (на 65,2%) у періоді раннього дитинства.

Практичні рекомендації

1. В диспансерну групу для клінічного спостереження, моніторингу й імунокорекції необхідно відбирати хворих з ПГУ ЦНС, які мають головні (ІГЗ 0,34 і вище, МК менший за 100, розміри III шл. мозку більші за 5 мм, кількість Т лімфоцитів периферійної крові нижча за 47%) і додаткові критерії відбору (присутність в анамнезі факторів перинатального ризику, крайні антропометричні показники, дисгармонійний тип фізичного розвитку, пізня редукція або невчасна поява транзиторних автоматизмів, слабкий нормальний або слабкий рівень інтелектуального розвитку, присутність гіпертензійно-гідроцефального синдрому та синдрому рухальних порушень).

2. З діагностичною метою і для контролю ефективності лікування слід проводити нейросонографічне обстеження і визначення коефіцієнту моторного розвитку у дітей 1-го року життя з ПГУ ЦНС. При виявленні дилатації третього шлуночка мозку (>5мм) і зниженого моторного коефіцієнту (<100) необхідно визначити кількість Т-лімфоцитів периферійної крові.

3. Доцільне проведення імунокорекції препаратами тимусу у дітей з ПГУ ЦНС на 1-му році життя . В першу чергу імунотерапія проводиться хворим, які мають МК нижчий за 60, дилатацію третього шлуночка мозку більшу за 11 мм і відсотковий вміст Т-лімфоцитів периферійної крові 40% та нижче. В другу чергу – хворим з вентрикулодилатацією від 6 до 11мм, МК від 60 до 100, відсотковою кількістю Т-лімфоцитів периферійної крові від 47% до 40%.

4. Необхідне визначення індивідуальної чутливості хворих з ПГУ ЦНС до препаратів тимусу. Ліки, що прореагували гіперреактивно з Т-лімфоцитами періферійної крові в тест-системах in vitro, стають препаратами вибору in vivo.

5. Клінічну ефективність імунокорекції, проведену препаратами тимусу в ін’єкціях або у ректальних супозиторіях, доцільно оцінювати за зниженням індексу гострої захворюваності дітей.

Публікації автора:

1. Гончарова Н.Г. Особенности ультразвукового сканирования головного мозга в восстановительном периоде перинатального гипоксического поражения ЦНС у детей раннего возраста //Актуальні питання фармацевтичної науки та практики. – 1999. – вып. 4. – С. 132 – 135.

2. Гончарова Н.Г. Влияние перинатального гипоксического поражения ЦНС на профиль заболеваемости и другие показатели здоровья у детей раннего возраста // Актуальні питання фармацевтичної науки та практики . – 1999. – вип. 5. – С. 113-115.

3. Гончарова Н.Г. Особливості загальносоматичного здоров’я матерів, які проживають в індустріальному регіоні та народили дітей з перинатальними гіпоксичними ушкодженнями ЦНС // Довкілля і здоров’я . – Тернопіль: Укр. Мед. книга, 2003. – С. 41 – 42.

4. Гончарова Н.Г. Особенности иммунной системы у детей первого года жизни с перинатальными гипоксическими поражениями ЦНС в восстановительном периоде заболевания //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики . – 2003. – вип. 10. – С. 200 – 20.

5. Гончарова Н.Г. Особенности иммунного статуса в зависимости от тяжести неврологических нарушений и моторного развития детей первого года жизни при перинатальных гипоксических поражениях ЦНС // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – Т.1., №1 – С. 43 – 44.

6. Гончарова Н.Г., Підкова В.Я., Козелкіна С.А. Нервово-психічний розвиток дітей раннього віку з перинатальними ураженнями головного мозку в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія . – 1999. - №4. – С. 40.

7. Гончарова Н.Г., Ткаченко Ю.П. Порівняння ефективності парентерального та ректального засобів імунотерапії препаратами зобної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 3. – С. 82.