Анотація до роботи:

Превар А.П. Оптимізація комплексного лікування гострих гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України. – Вінниця, 2004.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню проблеми лікування гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. У відповідності до поставлених задач в даній роботі проведено клінічне обстеження і лікування 109 хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин. Обстеження показали, що найбільш частим збудником ГЗЗМТ були стафілококи (68% спостережень) та ентеробактерії (32% спостережень). Мікроорганізми виділяли як в монокультурі (78% спостережень), так і в асоціаціях стафілококів з грамнегативною флорою (22%).

Мікробіологічні та клінічні дослідження показали високу протимікробну і лікувальну ефективність антисептичних та багатокомпонентних мазевих препаратів на гідрофільній основі з вмістом декаметоксину. Завдяки високій протимікробній ефективності препаратів четвертинно-амонієвих сполук у хворих з ГЗЗМТ в рановому вмісті в перші 2 доби переважає лімфоцитарно-макрофагальний ексудат, що приводить до проліферації фібробластів і утворення юної грануляційної тканини, тим самим прискорює репаративні процеси. Застосування в комплексі лікування гнійної рани засобів, що впливають на рановий процес через систему мікроциркуляції, дозволяє забезпечити полівалентний вплив на стан місцевого гомеостазу. Використання регіонарної стимуляції мікрогемодинаміки дозволяє прискорити загоєння ран і скоротити терміни стаціонарного лікування хворих з ГЗЗМТ.

В дисертації представлено результати дослідження лікування ГЗЗМТ шляхом розробки науково обгрунтованої комплексної програми.

1.Основними збудниками гострої хірургічної неспецифічної інфекції м’яких тканин залишаються стафілокок (68%,) та грамнегативна флора (32%) – ешерихії, протеї, псевдомонади. Найвищу чутливість грампозитивні і грамнегативні бактерії проявляють до нового вітчизняного антисептика декаметоксину та фторхінолонів. Грамнегативна флора нечутлива або малочутлива до традиційних антибіотиків.

2.Використання нових багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі завдяки широкому спектру антибактеріальної дії стосовно основних збудників гнійно-запальних процесів, протизапальному, знеболюючому, імуномодулюючому та репаративному ефектам покращують результати лікування ГЗЗМТ.

3.Завдяки високій протимікробній ефективності препаратів похідних четвертинно-амонієвих сполук у хворих з ГЗЗМТ в рановому вмісті в перші 2 доби переважає лімфоцитарно-макрофагальний ексудат, що приводить до проліферації фібробластів і утворення грануляційної тканини, тим самим прискорює репаративні процеси.

4. У пацієнтів з вираженою ендогенною інтоксикацією виявлено пригнічення неспецифічних ланок гуморального та клітинного імунітету. Застосування препаратів ДКМ відновлює показники неспецифічної імунобіологічної реактивності макроорганізму.

5.Порушення регіонарної мікроциркуляції є одним з основних механізмів патогенезу гнійної рани, нормалізація котрих веде до активізації репаративних процесів. Застосування в комплексі лікування гнійної рани засобів, що впливають на рановий процес через систему мікроциркуляції, дозволяє забезпечити позитивний полівалентний вплив на стан місцевого гомеостазу. Використання регіонарної стимуляції мікрогемодинаміки дозволяє прискорити загоєння ран (в 1,5 рази) і скоротити терміни стаціонарного лікування хворих з ГЗЗМТ (в 1,8 рази).

6. Застосування комплексної програми, до якої входять адекватна хірургічна обробка гнійного осередку, препарати фторхінолонового ряду, препарати, які покращують місцевий кровообіг, місцеве призначення лікарських засобів на основі декаметоксину дає змогу покращити перебіг гнійно-запальних процесів, зменшити явища інтоксикації, прискорити процеси некролізису з 4,96 ± 0,7 до 2,77 ± 0,37 доби, появи грануляцій з 6,87 ± 0,93 до 4,45 ± 0,42 доби та епітелізації рани з 10,07 ± 1,04 до 6,8 ± 0,77 доби, скоротити терміни антибактеріальної терапії та перебування хворих у стаціонарі з 12,82 ± 1,7 до 8,17 ± 1,07 доби і тим самим сприяє раціональному використанню ліжкового фонду.

Публікації автора:

1. Дзісь Н.П., Палій В.Г., Заріцький О.М., Превар А.П. Ефективність лікування супозиторіями Десептол гнійно-запальних захворювань //Вісник Вінницького держ. мед. університету. 2000. Т.4,№2. С.288-289. (Автор провів аналіз післяопераційних ускладнень у проктологічних хворих та їх профілактику шляхом застосування супозиторіїв Десептол, приймав участь в оформленні статті).

2. Желіба М.Д., Палій В.Г., Шевня П.С., Макац Є.Ф., Превар А.П. Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в хірургії //Вісник Вінницького держ. мед. університету. 2002. Т.6,№2. С.279-280. (Автор приймав участь у зборі клінічного матеріалу, підготовці матеріалів до публікації).

3. Павлов С.В., Превар А.П., Матохнюк М.В., Чернуха А.О. Застосування оптико-електронних та лазерних технологій при аналізі мікроциркуляторних змін у вогнищі гнійного запалення в ділянці нижніх кінцівок //Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. – 2002. №2(4). – С.148-153.( Автор провів клінічні обстеження, вперше застосував прилад для визначення місцевого кровообігу в практиці гнійної хірургії, приймав участь в підготовці статті до публікації).

4.М.Д.Желіба, О.А.Коцюра, О.М.Чепляка, А.П.Превар, І.Н.Ошовський, О.А.Камінський. Профілактика та лікування гострого парапроктиту //Хірургія України. 2003. №1(5). С.51-53. (Автор провів аналіз післяопераційних ускладнень у проктологічних хворих та їх профілактику шляхом застосування супозиторіїв Десептол. Приймав участь в оформленні статті).

5. А.П.Превар. Вивчення мікробного пейзажу гострої хірургічної інфекції та чутливість мікрофлори до антимікробних препаратів //Анали Мечніковського інституту. 2003. №4-5. С.141-142.

6. А.П.Превар. Показники природної резистентності організму у пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин //Клінічна хірургія. 2003. №11. С.58.

7. А.П.Превар. Порівняльна ефективність метилурацилової мазі на жировій та багатокомпонентної метилурацилової мазі на гелевій основі в лікуванні ран, що загоюються вторинним натягом //Вісник морфології. 2003. №2. С.401-403.

8.А.П.Превар. Перебіг ранового процесу при застосуванні багатокомпонентної метилурацилової мазі на гелевій основі в лікуванні інфікованих ран //Вісник Вінницького нац. мед. університету. 2004. Т.8,№1. С.205-207.

9.А.П.Превар. Вивченння та корекція мікроциркуляторних змін в зоні гнійного вогнища, локалізованого на нижніх кінцівках //Вісник морфології. 2004. Т.10,№1. С.175-177.

10.Крижанівська А.В., Превар А.П. Порівняльне дослідження протимікробної активності антисептиків на умовно-патогенні мікроорганізми //Тез. Доповідей Х з’їзду Товариства мікробіологів України 15-17 вересня 2004р. – Одеса, 2004. – С.133. (Автор провів клінічні обстеження, забезпечив дослідження клінічним матеріалом, приймав участь в оформленні статті).