На основі здійсненого дослідження зроблено такі висновки: 1. Результати аналізу наукових джерел і військово-психологічної практики дозволяють виокремити такі етапи формування особистості курсантів до військово-навчального середовища: підготовчий; орієнтувальний; пристосувальний; професійного самовизначення; особистісної та професійної самоактуалізації, а формування особистості курсантів до навчально-службової діяльності інтегрує в собі такі види адаптації – службову, навчальну, професійно-фахову, психофізіологічну, соціально-психологічну та соціальну. Разом з тим у літературі майже не зустрічається комплексних досліджень можливостей і шляхів формування особистості майбутніх офіцерів. 2. Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що на успішність процесу формування особистості курсантів у навчально-службовій діяльності у цивільному ВНЗ впливають такі чинники: особистісні якості курсанта, що були набутті до навчання, його життєві настанови, ціннісні орієнтації та професійні перспективи; культура НПП і командування ВНЗ щодо формування курсантського колективу та управління його становленням; реалізація колективом своїх виховних функцій; формування виховного соціального середовища у ВНЗ; оптимальна організація основних видів життєдіяльності курсантів – навчальної, службової, відпочинку, самостійної роботи тощо; інтенсивність і військово-професійна спрямованість навчальної, навчально-бойової та службової діяльності, організація служби військ, побуту та дозвілля особового складу на основі дотримання загальнолюдських і військово-професійних цінностей і норм; педагогічний досвід командирів, а також їх виховні здібності й рівень авторитету у військовому колективі; організація психологічного супроводу навчального процесу та життєдіяльності курсантів у ВНЗ, оптимізація взаємостосунків зі студентами і цивільними НПП. 3. Основними труднощами в оптимізації формування особистості курсантів у навчально-службовій діяльності є: астенічні емоційно-смислові переживання, які пов’язані, з одного боку, з виходом вчорашніх школярів зі шкільного колективу, з його взаємною допомогою і моральною підтримкою, а з іншого – складнощами входження у нове військово – навчальне середовище; недостатня психологічна готовність юнаків до вступу в курсантський колектив, до самостійної навчально-службової діяльності у ВНЗ та до виконання достатньо жорстких вимог і статутних норм до діяльності в особливих умовах; слабка культура курсантів психологічної саморегуляції поведінки, спілкування і діяльності у військово-навчальному середовищі; пошук ними оптимального режиму військової служби й відпочинку, навчальної діяльності в незвичних умовах для функціонування організму; відсутність культури організації самостійної роботи над навчальною літературою, несформованість системи навичок і вмінь цілеспрямованої самостійної організації своєї навчальної діяльності у цивільному ВНЗ; відсутність культури налагодження режиму служби, навчальної діяльності і відпочинку в системі виконання розпорядку дня ВНЗ; невміння конспектувати, працювати з першоджерелами, словниками, каталогами, покажчиками тощо; складнощі пристосування до специфічних умов функціонування курсантського колективу, вимог несення служби у добовому наряді та у варті, виконання навчально-бойових завдань; складнощі у відстоюванні власного “Я” та формуванні оптимального стереотипу поведінки, спілкування та діяльності курсанта у військово-навчальному середовищі. 4. Доведено, що основними цілями оптимізації процесу формування особистості курсантів є: сформування і розвиток у курсантів військово-професійних цінностей і настанов, які б формували позитивне ставлення до майбутньої професії офіцера; сприяння позитивному сприйняттю курсантами цілей, смислу, змісту та результату своєї навчально-службової діяльності; цілеспрямоване формування і розвиток у курсантів провідних якостей офіцера; навчання розпізнавати свої внутрішньоособистісні конфлікти, усувати внутрішнє напруження та інші негативні психічні стани, які руйнують провідні особистісні якості курсанта; сприяння гармонізації взаємин курсанта з одногрупниками, військовим колективом, викладачами та з військово-соціальним середовищем; врахування психологічних особливостей юнацького віку; психологічна корекція, позбавлення негативних звичок; формування у курсантів позитивної “Я – концепції”, об’єктивної самооцінки; навчання курсантів усвідомлювати та переживати кризу, виходити з неї шляхом творчого використання механізмів вольової саморегуляції поведінки та діяльності. 5. Доведено, що оптимізація формування особистості курсантів у навчально-службовій діяльності – це комплекс психологічних, педагогічних і організаційних заходів, спрямованих на прискорення процесів їх пристосування до навчальної, навчально-службової та інших видів діяльності у цивільному ВНЗ, суттєве зниження духовної, фізіологічної та психологічної ціни цієї адаптації, подовження періоду, протягом якого зберігатиметься стан їх адаптованості до ефективної навчальної, навчально-бойової та службової діяльності, та активне сприяння їх самоактуалізації у цих видах діяльності. 6. Встановлена ефективність запропонованої системи оптимізації формування особистості курсантів у навчально-службовій діяльності в цивільному ВНЗ. Показано, що у КГ рівень адаптаційних можливостей (РАМ) курсантів істотно не змінився, а в ЕГ, до якої була застосована оптимізаційна система, за період експерименту зафіксовано достовірне покращення багатьох показників РАМ (p 0,01). Крім того, в ЕГ після експерименту зафіксовано достовірну (p 0,001) загальну позитивну динаміку параметрів соціально-психологічного клімату (зростання єдності та згуртованості курсантів та їх взаємної доброзичливості; поліпшення міжособистісної комунікації курсантів; підвищення зацікавленості курсантів у спільній навчально-службовій діяльності). Подальші перспективи досліджень полягають у визначенні особливостей процесу психологічного впливу на формування особистості курсантів різних курсів; закономірностей і механізмів психологічної адаптації курсантів до екстремальних умов майбутньої службової діяльності; вивченні можливостей ефективного формування і розвитку суб’єктності курсантів. |
