Анотація до роботи:

Войташенко Д.П. Оптимізація елементів технології вирощування амаранту зернового напрямку в умовах південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, м. Херсон, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню питань оптимізації основних елементів технології вирощування зернового амаранту. В результаті досліджень визначено вплив строку, способу сівби, норми висіву, зрошення та мінеральних добрив на процеси росту та розвитку рослин амаранту, його врожай та якість зерна, показники економічної і енергетичної ефективності вирощування цієї культури. Отримано дані щодо планування врожаю з урахуванням умісту елементів живлення в ґрунті в умовах природного зволоження та при зрошенні.

Для одержання високої врожайності зерна амаранту з максимальним виходом протеїну та олії і отримання найбільшого чистого прибутку в умовах південного Степу України на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті рекомендується проводити сівбу культури при температурі 18-20 ^оС в шарі ґрунту 0-10 см, що припадає в більшості випадків на середину травня; використовувати широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 60 см та нормою висіву 2,25 млн. шт./га схожого насіння; норму мінеральних добрив визначать з урахуванням вмісту елементів живлення в ґрунті та запланованого рівня врожаю. Проводити вегетаційні поливи у фазі бутонізація та цвітіння при зниженні вологості до 70-75% НВ в шарі ґрунту 0-70 см.

У дисертації представлені результати науково-дослідної роботи по вирішенню питання оптимізації технологічних прийомів вирощування зернового амаранту на темно-каштанових ґрунтах південного Степу України з метою підвищення його продуктивності та покращання якості зерна з максимальним виходом протеїну та олії з одиниці площі.

1. Сівба амаранту в оптимальний строк (середина травня) скорочує тривалість періоду сівба-сходи, забезпечує одержання сходів з найбільшою – 62,4% польовою схожістю та сприяє зменшенню в 2,4-5,2 рази забур’яненості посівів порівняно з ранніми строками сівби.

2. При зниженні вмісту протеїну в зерні амаранту за умов сівби 15 травня його загальний збір з одиниці площі зростає на 36,3% за рахунок підвищення врожаю зерна на 49,1%.

3. Оптимальна норма висіву при широкорядному способі сівби – 2,25 млн. шт./га, за якої одержано найбільшу кількість сухої біомаси – 908 г/м², листкової поверхні – 53,0 тис.м²/га та найвищий фотосинтетичний потенціал – 1055,3 тис.м²/га х днів, забезпечує одержання 18,5 ц/га зерна амаранту.

4. Оптимізація мінерального живлення на фоні зрошення збільшує приріст сирої біомаси на 45,4%, площу листкової поверхні на 143,6%. Завдяки цьому підвищується продуктивність фотосинтезу, формується в 2,5 рази більше зерна на рослині з найбільшою масою 1000 насінин 0,75 г, що на 21,0% більше, ніж на посівах без зрошення та внесення мінеральних добрив.

5. Найбільш оптимальною нормою мінеральних добрив є розрахункова, яка забезпечує в умовах зрошення одержання максимальної врожайності зерна 26,1 ц/га, збору протеїну – 303,5 кг та олії – 120,7 кг/га.

6. Під посіви зернового амаранту на темно-каштанових ґрунтах при вмісті в шарі грунту 0-50 см нітратного азоту 1,2, рухомого фосфору 3,0 та обмінного калію 33,1 мг/100 г ґрунту слід вносити мінеральні добрива нормою N₇₂Р₁₀ в умовах природного зволоження та N₁₀₁Р₁₅ при зрошенні.

7. Сумарне водоспоживання в умовах природного зволоження становить 2977 м³/га та 3697 м³/га при зрошенні. Найменшим коефіцієнт водоспоживання – 1480 м³/т зерна виявився на удобреному фоні при проведенні вегетаційних поливів.

8. Зрошення та внесення мінеральних добрив збільшує в 2,2 рази накопичення кореневої системи амаранту, основна маса якої (96,6%) розміщена в шарі ґрунту 0-30 см і становить 43,5 ц/га абсолютно сухої речовини.

9. Розрахункова норма добрив сприяє більшому використанню нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію з ґрунту протягом вегетації амаранту. Інтенсивне споживання елементів живлення – 38,2-51,5% рослинами амаранту відбувається в міжфазний період бутонізація-цвітіння.

10. Комплексна взаємодія зрошення та застосування розрахункової норми добрив сприяє подовженню продуктивного процесу та накопиченню в надземній масі 215,9 кг азоту, 107,9 кг фосфору та 566,7 кг/га калію. Максимальна інтенсивність виносу цих елементів живлення відбувається в міжфазний період бутонізація-цвітіння й становить 2,1-2,8 кг/га за добу.

11. Високий енергетичний коефіцієнт – 2,42 при найбільших показниках економічної ефективності (чистий прибуток – 10,3 тис. грн./га, рівень рентабельності – 368,4%, собівартість – 1,07 грн./кг) та окупності 1 кг д.р. добрив – 14,8 кг зерна дають підставу вважати розрахункову норму добрив оптимальною.

Публікації автора:

1. Войташенко Д.П. Продуктивність амаранту зернового напрямку залежно від умов зволоження та норм мінеральних добрив // Зрошуване землеробство. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 45. – С. 48-52.

2. Гусєв М.Г., Войташенко Д.П. Продуктивність амаранту зернового напрямку залежно від способу сівби та норми висіву // Зрошуване землеробство. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 46. – С. 109-112 (Частка здобувача становить 75% - проведення досліджень і розрахунків).

3. Панюкова О.О., Войташенко Д.П. Удобрення амаранту // Методичні рекомендації по ефективному використанню добрив. – Херсон: Айлант, – 2005. – С. 18 (Частка здобувача становить 75% - проведення досліджень і розрахунків).

4. Войташенко Д.П., Лавренко С.О. Вплив строку сівби на ріст та розвиток рослин амаранту зернового напрямку в умовах Півдня України // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 44. – С. 89-93 (Частка здобувача становить 80% - проведення досліджень, розрахунків та висновків).

5. Деклараційний патент на корисну модель № 15935 МПК А01В 79/02 від 17.07.2006. Бюл. №7.

6. Войташенко Д.П. Технологія вирощування амаранту зернового напрямку в умовах Півдня України // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Географічні інформаційні системи в аграрних університетах”. – Херсон: Айлант, 2006. – С.17.