У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності ендодонтичного лікування шляхом оптимізації інструментальної обробки і пломбування кореневих каналів завдяки використанню електрометричних методів контролю внутрішньоканальних маніпуляцій. 1. Поширеність ускладненого карієсу зубів серед населення Дніпропетровської області висока і складає 183,4±10,7 на 1000 мешканців при співвідношенні до неускладненого 1:4,1 та пульпіту до періодонтиту 1,9:1. З кожної тисячі населення 214,9 осіб потребує лікування пульпіту, 113,4 – періодонтиту, що відповідає обсягу ендодонтичних втручань у 544,7 відвідувань, трудомісткістю 1452,5 УОТ та значно перебільшує об’єм допомоги, що здійснюється натепер. 2. За даними колективної експертизи тільки третина фахівців оцінює ендодонтичну допомогу населенню позитивно. Повноцінним ендодонтичне лікування при пульпіті визнано в 84,3±1,7%, при періодонтиті - 77,6±2,1% спостережень. Найбільші труднощі у лікарів виникають при обтурації апікального отвору: якісне пломбування кореневих каналів зареєстроване в 81,5±1,4% обстежених проти 10,4±0,3% випадків недоведення пломбувального матеріалу до верхівки та 8,0±0,2% виведення за її межу. 3. Найбільш успішне лікування ускладненого карієсу при пломбуванні каналів ендометазоном в поєднанні з гутаперчевими штифтами, коли обтурація верхівкового отвору досягається в 88,8±1,6% випадків. Найгірші результати зареєстровані при застосуванні фосфат-цементу й резоденту (73,3±1,5% та 79,9±1,8% відповідно). 4. Розроблений електрометричний спосіб контролю обтурації верхівкового отвору дозволяє зменшити рентгенологічне навантаження та збільшити ефективність лікування пульпіту на 11,4±1,6% за рахунок пломбування кореневих каналів до фізіологічної верхівки і використання збереженої пульпи фізіологічного звуження як бар’єру для розповсюдження запалення, а також періодонтиту на 17,7±1,8% завдяки заповненню каналів до анатомічної верхівки та запобіганню надлишкового виведення матеріалу за неї. 5. Комплексне використання клініко-функціональних методів обстеження дозволяє здійснювати моніторінг результатів лікування періодонтиту. Найбільш показовим і інформативним є рентгенологічний метод дослідження. Функціональними характеристиками репаративних процесів в періодонті являються показники термометрії, яку доцільно проводити в ранній термін спостереження, та значення біоелектрохімічного потенціалу та біоелектричної реактивності заапікальних тканин, рекомендовані для аналізу у віддалений термін спостереження. 6. Завдяки реєстрації різкого падіння електроопору при відхиленні інструменту від вісі кореня і при досягненні періодонта розроблений спосіб розпломбування дозволяє запобігти перфорацій і травмування заапікальних тканин та отримати позитивні результати в 97,2±1,2% спостережень, та, окрім того, в 98,6±0,4% випадків успішно здійснити інструментальну обробку облітерованих каналів. |
