Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2005.
Дисертацію присвячено вирішенню питань удосконалення ранньої діагностики та лікування дисфункцій біліарного тракту (БТ). Отримані результати розширюють та поглиблюють уявлення щодо фізіологічного підґрунтя моторики БТ та патогенетичних механізмів розвитку біліарних дисфункцій. Розроблено критерії, які дозволяють за результатами динамічного ультрасонографічного дослідження жовчного міхура протягом 20-ти хв. оцінити характер його подальшої моторики та рівень вегетативного забезпечення моторної діяльності БТ, що може використовуватися при скринінгових обстеженнях. Доведено доцільність застосування гострої медикаментозної проби за допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження жовчного міхура для підбору жовчогінних препаратів. Доведено ефективність курсового лікування холівером та урсохолом щодо відновлення координованої взаємодії структур БТ та покращення функціонального стану вегетативної регуляції при окремих типах дисфункцій БТ. Показано більш високу ефективність холіверу у пацієнтів із гіпокінетично-гіпотонічним та гіпокінетично-нормотонічним типами дисфункцій БТ. У пацієнтів із гіпокінетично-гіпертонічним типом дисфункцій БТ більш значний позитивний вплив справляє урсохол. Обґрунтовано достатність використання цих препаратів у переважній більшості пацієнтів для комбінованої корекції як біліарних дисфункцій, так й порушень функціонального стану ланок вегетативної регуляції.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні ефективності діагностики й лікування дисфункцій БТ на підставі встановлення взаємозв’язку особливостей біліарної моторики із функціональним станом вегетативної регуляції та обґрунтування диференційованого підходу до медикаментозної корекції біліарних дисфункцій з урахуванням типу моторно-тонічних порушень діяльності БТ.
Встановлено, що серед типів дисфункцій БТ найчастішим є гіпокінетично-гіпертонічний (51,7%), надалі – гіпокінетично-гіпотонічний (17,9%), гіпокінетично-нормотонічний (14,5%), нормокінетично-гіпертонічний (13,8%), найрідшим – гіперкінетично-гіпертонічний (2,1%). Наявність біліарних дисфункцій асоціюється з об’єктивним погіршенням функціонального стану вегетативної регуляції та пригніченням реактивності її ланок. Вегетативний дисбаланс при спазмі сфінктера Одді характеризується симпатикотонією.
У 78,6% загальної кількості пацієнтів дисфункції БТ сполучаються з іншими захворюваннями травної системи, найчастіше (50,9%) з хронічним панкреатитом. Супутня патологія посилює вегетативну дисфункцію, переважно за рахунок зростання частоти виявлення суб’єктивних ознак вегетативних змін та об’єктивного погіршення реактивності ланок вегетативної регуляції. Встановлено взаємозв’язок між ступенем зростання суб’єктивного сприйняття пацієнтами вегетативних змін та зниженням загальної потужності спектру нейрогуморальної регуляції (r= -0,436).
При вихідному об’ємі ЖМ від 41,7 до 60,1 мл за динамічним УСД протягом перших 20-ти хв. можливо оцінити рівень вегетативного забезпечення моторики БТ. При Кскор ЖМ від 79,2% до 80,2% скорочення ЖМ у перші 20 хв. асоціюється зі зростанням вагусної активності (r= 0,998). Функціональний стан вегетативної регуляції характеризується вихідним превалюванням парасимпатичної ланки, вегетативне забезпечення діяльності БТ є задовільним та фізіологічно адекватним. При Кскор ЖМ від 46,0% до 51,8% скорочення ЖМ у перші 20 хв. супроводжується пригніченням вагусних впливів (r= -0,324). Рівень вегетативного забезпечення моторики БТ при цьому є зниженим.
Жовчогінний препарат холівер при одноразовому прийомі справляє потужний пролонгований холекінетичний ефект у пацієнтів із гіпокінетично-гіпотонічним, меншою мірою – із гіпокінетично-нормотонічним типом дисфункцій БТ. Ідентичність кривих моторики ЖМ при прийомі холіверу таким під впливом розчину магнезії сульфату притаманна відповідно 80,0% та 83,3% пацієнтів цих груп, що підтверджує подібність дії препарату до фізіологічної.
При курсовому лікуванні холівер покращує біліарну моторику шляхом підвищення скорочувальної здатності ЖМ. Зміни стану вегетативної регуляції виявляються суттєвим покращенням реактивності переважно парасимпатичної ланки. Найбільшу ефективність препарат має при гіпокінетично-гіпотонічній та гіпокінетично-нормотонічній біліарних дисфункціях. Препарат урсодезоксихолевої кислоти урсохол переважно усуває спазм сфінктерів БТ. При цьому спостерігається істотне зростання вихідної вагусної активності, реактивність парасимпатичної ланки покращується несуттєво. Використання препарату є виправданим у пацієнтів із гіпокінетично-гіпертонічним типом дисфункції БТ.
Публікації автора:
Щербиніна М.Б., Литвяк Е.І. Взаємозв’язок функціональних біліарних розладів та стану вегетативної нервової системи // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2004. – Вип.35. – C.130-135.
Дисертант провів аналіз літературних джерел за темою публікації, відбір пацієнтів, їх загальне клінічне обстеження, дослідження стану вегетативної регуляції, статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.
Щербиніна М.Б., Вагін С.В., Литвяк Е.І. Варіанти розладів біліарної моторики в разі поєднання з іншими хворобами травної системи та їхній взаємозв’язок із функціональним станом вегетативної нервової системи // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – №6. – С.38-45.
Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, відбір пацієнтів, їх обстеження, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку.
Щербинина М.Б., Вагин С.В, Литвяк Э.И. Анализ нарушений моторики билиарного тракта в зависимости от функционального состояния вегетативной нервной системы // Гепатология. – 2005. – №2. – С.24-30.
Дисертант провів відбір та обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку.
Щербиніна М.Б., Литвяк Е.І. Стимульована кінетична діяльність біліарного тракту та її вегетативне забезпечення // Збірник наукових праць ЗМАПО. – Запоріжжя, 2005. – С.201-206.
Дисертант провів збір клінічного матеріалу, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку.
Щербиніна М.Б., Литвяк Е.І. Вплив препарату „Холівер” на моторику біліарного тракту та функціональний стан вегетативної нервової системи у пацієнтів з дискінезіями жовчного міхура та жовчовивідних шляхів // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип.36. – C.538-547.
Дисертант провів відбір та обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз даних, підготував статтю до друку.
Щербинина М.Б., Литвяк Э.И. Отечественный препарат урсодезоксихолевой кислоты „Урсохол”: возможности терапии дискинезий желчевыводящих путей // Сучасна гастроентерологія. – 2005. –№4. – С.80-84.
Дисертант провів аналіз літературних джерел за темою публікації, відбір хворих, дослідження стану вегетативної регуляції, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку.
Литвяк Э.И. Влияние дисфункции вегетативной нервной системы на развитие патологии билиарного тракта // Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених. – Харків, 2003. – C.34-35.
Литвяк Е.І. Вплив гастроентерологічних захворювань та стану вегетативної нервової системи на кінетику жовчовивідних шляхів // Хист: Матеріали 78-ої підсумкової наук. конф. студ. та молодих вчених з міжнар. участю. – Чернівці, 2004. – Вип.5. – C.36-37.
Дисертант провів відбір та обстеження хворих, оцінку результатів ультрасонографічних проб, статистичну обробку отриманих даних, підготував тези до друку.
Литвяк Е.І. Оцінка стимульованого скорочення жовчного міхура та симпатико-парасимпатичного балансу вегетативної нервової системи у пацієнтів з гіпомоторикою жовчного міхура // Вчені майбутнього: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. – Одеса, 2004. – C.54.
Щербиніна М.Б., Литвяк Е.І. Дослідження вегетативного забезпечення моторики жовчного міхура при стимуляції його кінетичної діяльності // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Харків, 2004. – C.139.
Дисертант провів обстеження пацієнтів, аналіз та статистичну обробку одержаних даних, підготував тези до друку.
