Анотація до роботи:

Боднарчук В.О. Оптимізація діагностичних і лікувальних програм неконтрольованої бронхіальної астми у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України. – Львів, 2008.

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії - поліпшення показників контрольованості бронхіальної астми у дітей шляхом удосконалення діагностичного алгоритму і лікувальної тактики.

Протестовано 252 дітей віком від 6 до 18 років з персистуючою бронхіальною астмою важкого і середньоважкого перебігу, які як базисну терапію отримували інгаляційні глюкокортикостероїди. Об’єктивно обстежено 140 з них, які склали 2 клінічні групи. У першу (основну) групу увійшло 70 дітей з неконтрольованим перебігом хвороби, а групу порівняння склали 70 пацієнтів з частково і повністю контрольованою бронхіальною астмою. Проведені дослідження дали змогу виявити чинники, які впливають на контрольованість бронхіальної астми, і запропонувати конкретний алгоритм лікарської тактики, ефективність якої оцінена на підставі динамічного аналізу показників тесту контролю астми і спірометричних досліджень. У частини пацієнтів (38 з неконтрольованою і 30 - з контрольованою БА) визначено рівні антитіл IgG, IgA до Chlamydia pneumoniae, IgG, IgM до Mycoplasma pneumoniae та IgG до Toxocara canis і в разі потреби призначено відповідну модифікацію терапевтичного комплексу.

Застосування запропонованої діагностичної та лікувальної програми дозволило значно підвищити показники контрольованості бронхіальної астми і забезпечити її контроль у 82,86% пацієнтів.

У дисертаційній роботі наведені теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії – покращання показників контрольованості бронхіальної астми у дітей шляхом удосконалення діагностичного алгоритму і лікувальної тактики.

1. Тестування 252 дітей, хворих на бронхіальну астму, встановило її контрольованість лише у 28,17% пацієнтів. Показниками відсутності контролю хвороби були денні симптоми понад 2 рази на тиждень, нічні симптоми, обмеження фізичної активності, потреба застосувати ₂-агоністи короткої дії понад 2 рази на тиждень.

2. Досягнути ефективного контролю бронхіальної астми можна за допомогою забезпечення адекватного дозування інгаляційних глюкокортикостероїдів (коефіцієнт регресії =3,42), налагодження співпраці з пацієнтом (=1,14), покращання житлово-побутових умов (=2,44), забезпечення лікування супутньої алергічної риносинусопатії (=-1,45), усунення тригерного навантаження харчовими алергенами (=-0,409) і пасивного тютюнопаління (=-0,15). Однак найсуттєвішим є забезпечення систематичності лікування (=28,18).

3. Розроблений діагностичний та лікувальний алгоритм дозволив через 12 тижнів досягти вірогідного зниження загальної кількості нічних і денних симптомів бронхіальної астми, зменшення застосування ₂-агоністів швидкої дії і сприяв суттєвому поліпшенню фізичної активності пацієнтів. Загальний „астма-рахунок” контрольованості хвороби найсуттєвіше (14,5±0,44 проти 18,0±0,81 бала, р<0,001) зріс протягом перших шести тижнів катамнестичного спостереження.

4. Вірогідний позитивний корелятивний звязок між значеннями ОФВ₁ та показниками контрольованості бронхіальної астми у дітей за астма-контроль тестом через 6 і 12 тижнів катамнестичного спостереження (відповідно: r=0,64, p<0,05 та r=0,73, p<0,05) доводить інформативність, доцільність і ефективність застосування цього тесту в педіатричній практиці.

5. Інфікованість внутрішньоклітинними патогенами і токсокарами утруднює досягнення контролю бронхіальної астми у дітей. Застосування відповідно модифікованого терапевтичного комплексу дає змогу забезпечити частковий і повний контроль хвороби у 86,67% інфікованих пацієнтів.

6. У значної частини дітей (53,85% з частковим і 23,08% - з повним контролем бронхіальної астми) за відсутності клінічних симптомів захворювання утримуються ознаки гіперреактивності бронхів, що визначає потребу проводити тривалу базисну протизапальну терапію захворювання.

7. Застосування запропонованої покрокової діагностичної та лікувальної тактики зі включенням у базисний терапевтичний комплекс специфічних засобів елімінації атипової флори і токсокар дозволило підвищити показники контрольованості бронхіальної астми до 82,86%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Для виявлення дітей з високою ймовірністю неконтрольованого перебігу бронхіальної астми рекомендується користуватися запропонованою в роботі таблицею з урахуванням комбінації конкретних чинників ризику (систематичність лікування, неадекватність дозування інгаляційних глюкокортикстероїдів, несприятливі житлово-побутові умови, низький рівень співпраці з пацієнтом – комплаєнс, пасивне тютюнопаління, тригерне навантаження харчовими алергенами, супутня алергічна риносинусопатія).

2. У роботі дитячих лікувальних закладів для оцінки контрольованості бронхіальної астми рекомендується застосовувати тест контролю астми з обов’язковим роз’ясненням поняття контролю, оскільки діти і батьки схильні значно переоцінювати реальний стан контрольованості своєї хвороби.

3. Для досягнення контролю бронхіальної астми у дітей рекомендується використовувати запропонований покроковий алгоритм лікарської тактики, який включає:

корекцію базисної терапії (призначення адекватного дозування інгаляційних глюкокортикостероїдів та пролонгованих ₂-агоністів);

заходи, скеровані на поліпшення співпраці між учасниками лікувального процесу (освітня індивідуальна робота з пацієнтом і його родиною під час кожного візиту до лікаря, видання спеціальної літератури);

виявлення і лікування супутньої патології (алергічна риносинусопатія, гастроезофагальний рефлюкс) та пошук додаткових тригерних чинників (алергени, вірусні інфекції, екологічні чинники, куріння, ліки тощо);

імуноферментний аналіз (визначення рівня антитіл IgG, IgA до Chlamydia pneumoniae, IgG, IgM до Mycoplasma pneumoniae та IgG до Toxocara canis) і відповідну модифікацію терапевтичного комплексу (у разі позитивних гострих тестів до Chlamydia pneumoniae і Mycoplasma pneumoniae призначення 14-денного курсу антибіотиків з групи макролідів (Кларитроміцин, Спіраміцин), через 3-4 тижні після його закінчення повторний 7 - денний курс; у разі виявлення токсокарозу призначення 10- денного курсу терапії препаратом Ворміл).

4. У дітей з контрольованим перебігом БА для вирішення питання щодо наявності запального процесу та визначення тривалості базисного лікування рекомендується проводити тест з дозованим фізичним навантаженням.

Публікації автора:

1. Беш Л.В. Можливості досягнення і утримання контролю бронхіальної астми у дітей / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Запорізький медичний журнал. – 2007. - №4. - С. 51-55. (Дисертант проводила анкетне опитування та динамічне спостереження хворих, самостійно написала статтю).

2. Беш Л.В. Можливості заcтосування тесту контролю астми в педіатричній практиці / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Современная педиатрия. – 2007. - №4. - С. 45-47. (Дисертант особисто здійснила підбір та узагальнення літератури, тестування пацієнтів, клінічне обстеження, виконала статистичну обробку отриманих даних, написала статтю).

3. Беш Л.В. Прогнозування можливості досягнення контролю бронхіальної астми у дітей / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Астма та алергія. – 2008. - №3-4. - С. 33-38 (Дисертант проводила анкетне опитування, виконала статистичну обробку матеріалу, написала статтю).

4. Боднарчук В.О. Пошук причин неконтрольованого перебігу бронхіальної астми у дітей / В.О. Боднарчук // Галицький лікарський вісник. – 2008. - №2.- С. 85-87 (Дисертант особисто проаналізувала отримані результати дослідження; виконала статистичну обробку матеріалу; написала статтю).

5. Боднарчук В.О. Особливості перебігу і лікування бронхіальної астми у дітей, інфікованих внутрішньоклітинними патогенами і токсокарами / В.О. Боднарчук, Л.В. Беш // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2008. - №2. – С. 93-99 (Дисертант провела обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних і лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала статтю).

6. Деклараційний патент України на корисну модель МПК А 61 В 10/00, А 61 Р 11/00, G 01 N 33/53. Спосіб досягнення і утримання контролю бронхіальної астми у дітей / В.О. Боднарчук, Л.В. Беш; власник Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького. - №28569; заявл. 03.09.2007; опубл. 10.12.2007, „Промислова власність” Бюл. №20 (Книга 1). (Дисертант брала активну участь у розробці способу досягнення і утримання контролю бронхіальної астми у дітей, оформила патент).

7. Беш Л.В. Контрольованість бронхіальної астми у дітей: наскільки можливою вона є сьогодні / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. – 2007. - №4. – С. 4-7 (Дисертантом проведено інформаційно-патентний пошук; здійснено підбір та узагальнення літератури, проаналізовано стан вивчення проблеми й визначено її актуальність; написана стаття).

8. Беш Л.В. Як досягти контролю над бронхіальною астмою у дітей / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Алергія у дитини. – 2007. - №2. - С. 16-18. (Дисертант провела обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала статтю).

9. Профілактика алергічної патології у дітей: наскільки можливою вона є сьогодні? / Л.В. Беш, С.К. Ткаченко, В.О. Боднарчук, О.І. Мацюра // Матеріали ІІІ конгресу педіатрів України „Сучасні проблеми клінічної педіатрії”. – Київ, 17-19 жовтня 2006. – С. 211-212. (Дисертант провела опрацювання літературних даних, аналіз отриманих результатів, прийняла участь у написанні тез).

10. Боднарчук В.О. Труднощі контролю БА у дітей / В.О. Боднарчук, Л.В. Беш // Імунологія та алергологія. – 2007. - №2. - С. 98. (Дисертант провела обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала тези).

11. Беш Л.В. Алергія і інфекція : чи існує зв’язок? / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Збірник тез обласної науково-практичної конференції „Дискусійні питання діагностики і лікування захворювань дитячого віку” - Львів, 29 лютого 2008. - С. 5-9. (Дисертантом здійснено підбір та узагальнення літератури, проаналізовано стан вивчення проблеми й визначено її актуальність; написано тези).

12. Боднарчук В.О. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей, інфікованих токсокарозом / В.О. Боднарчук, Л.В. Беш // Тези української науково-практичної конференції „Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією”- Харків, 13 - 14 березня 2008. - С. 13-15. (Дисертант провела обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала тези).

13. Беш Л.В. Труднощі контролю БА у дітей / В.О. Боднарчук, Л.В. Беш // Астма та алергія. – 2007. - №1-2. - С. 66-67. (Дисертант провела обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала тези).

14. Беш Л.В. GINA-2006: нове в діагностиці і терапії бронхіальної астми у дітей / Л.В. Беш, В.О. Боднарчук // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю „Проблемні питання патології у дітей та підлітків” - Тернопіль, 3 - 4 квітня 2008. - С. 50-52. (Дисертант особисто провела підбір та узагальнення літератури, клінічне обстеження пацієнтів, написала тези).