Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Кримський державний медичний університет ім. С.И.Георгієвського, Сімферополь, 2002.
Дисертація присвячена проблемі вибору раціональної хірургічної тактики при механічних уш-кодженнях печінки. Встановлено, що в зоні травми розвиваються некробіотичні, а в неушкоджених відділах печінки – дегенеративні і дисциркуляційні процеси. ТП супроводжується падінням РО2, зменшенням локального кровотока, порушенням реактивністі судин мікроциркуляторного русла, активацією процесів ПОЛ, пригніченням АОА, підвищенням рівня амінотрансфераз і ПСМ у сиро-ватці крові, змінами активності дегідрогеназ у нейтрофільних гранулоцитах крові. Виявлено коре-ляційний зв'язок між ступенем виразності цих порушень і тривалістю посттравматичного періоду. Встановлено, що блок ГДЗ, як спосіб тимчасового гемостазу при ТП, приводить до збільшення зазначених порушень. Обґрунтовано застосування ОІР, як ефективного засобу корекції патологічних зрушень при лікуванні потерпілих із ТП. Вивчена можливість використання для місцевого лікуван-ня ран печінки мазевого препарату Офлотримол-П, що не ушкоджує паренхіму і строму органа, по-зитивно впливає на перебіг репаративних процесів у рані печінки. У клініці запропоновано спосіб місцевого лікування ран печінки і їх гнійних ускладнень з використанням мазі Офлотримол-П. Проведено аналіз і систематизацію симптомів і ознак у потерпілих із ЗТП. Запропоновано діагнос-тичний алгоритм, що дозволив знизити кількість діагностичних помилок, скоротити тривалість доопераційного періоду. Встановлено обсяг ПХО ран печінки, розроблені 2 групи оперативно-техніч-них прийомів профілактики гнійно-септичних ускладнень ТП. Застосування розробленого комплексу заходів сприяло істотному поліпшенню якості діагностики і лікування потерпілих із ТП. Запропонована тактика лікування ТП дозволила зменшити частоту післяопераційних ускладнень, знизити летальність.
При експериментальній травмі печінки розвиваються некробіотичні морфоструктурні зміни паренхіматозних і стромальных елементів тканини в зоні травми і дегенеративні зміни в неушкодженій частині органа. Одночасно відбувається зменшення локального кровотока, зниження напруги кисню, зміна реактивності судин мікроциркуляторного русла печінки, активація процесів перекисного окислення ліпідів, пригноблення антиоксиданої активністі, підвищення змісту амінотрансфераз і пептидів середньомолекулярної маси у сироватці крові. Знижується активність сукцинатдегідрогенази, a-гліцерофосфатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і підвищується активність лактатдегідрогенази у нейтрофільних гранулоцитах крові. Вираженість цих порушень залежить від тривалості посттравматичного періоду.
Тимчасова оклюзія судинних утворень гепатодуоденальної звязки при експериментальній травмі печінки, як спосіб вимушеного гемостазу, збільшує активацію процесів перекисного окислення ліпідів, пригнічення антиоксидантної активності, підвищення рівня амінотрансфераз і пептидів середньомолекулярної маси у сироватці крові, зниження активності сукцинатдегідрогенази, a-гліцерофосфатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, підвищення активності лактатдегідрогенази у нейтрофільних гранулоцитах крові.
Озонований ізотонічний розчин при експериментальній травмі печінки активує антиоксидантну систему, гнітить процеси перекисного окислення ліпідів, стабілізує рівень амінотрансфераз, перешкоджає зрушенням в активності дегідрогеназ, знижує рівень пептидів середньомолеку-лярної маси і запобігає збільшенню цих процесів при тимчасовій оклюзії судинних утворень гепатодуоденальної звязки.
Експериментально встановлено, що багатокомпонентний мазевий препарат Офлотримол-П має дегідратуючий ефект і широкий спектр спрямованої некролітичної активності, не робить безпо-середньої пошкоджуючої дії на паренхіму і строму печінки, позитивно впливає на перебіг репа-ративних процесів у рані печінки.
У хворих із травмою печінки активізуються процеси перекисного окислення ліпідів, пригнічується антиоксиданта активність, відбувається підвищення вмісту амінотрансфераз і пептидів середньомолекулярної маси у сироватці крові, знижується активність сукцинатдегідрогенази, a-гліцерофосфатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і підвищується активність лак-татдегідрогенази у нейтрофільних гранулоцитах крові. Прогресування цих процесів є прогнос-тично несприятливою ознакою, що свідчить про розвиток травматичного гепатиту.
Комбіноване (загальне – парентеральне введення, місцеве – інтраопераційна санація) застосу-вання озонованого ізотонічного розчину у лікуванні хворих із травмою печінки є патогенетич-но обґрунтованим лікувальним фактором, що сприяє скороченню терміну нормалізації клініч-них і лабораторних показників, зниженню частоти і тяжкості післяопераційних ускладнень. Дія озонованого ізотонічного розчину заснована на активації антиоксидантної системи, стабілізації окислювально-відновних процесів і енергетичного обміну, стимуляції детоксикаційних меха-нізмів і тканинних репаративних процесів у печінці.
Обсяг повноцінної первинної хірургічної обробки травмованої ділянки печінки визначається ступенем ушкодження артеріальної і портальної ланок судинних структур. При порушенні ці-лісності судин і проток 1-3-го (часткового, сегментарного, субсегментарного) порядку обов'яз-ковою умовою є їх ізольоване лігування з висіченням паренхіми, що живиться ними. У випадку ушкодження судин 4-го і більш нижчих порядків показано зашивання тканини печінки.
При неможливості здійснення повноцінної первинної хірургічної обробки в ушкодженій ділян-ці печінки, доцільно місцеве лікування рані печінки з використанням мазі Офлотримол-П. При розвитку гнійних ускладнень травм печінки місцеве лікування маззю Офлотримол-П забезпе-чує скорочення термінів перебігу 1-ї фази раневого процесу за рахунок ефективного очищення рани від некротичних тканин і сприяє більш швидкій репарації рани печінки.
Запропонована комплексна хірургічна тактика при травмі печінки, обґрунтована в експерименті і підтверджена клінічними дослідженнями, дозволяє знизити післяопераційну летальність на 8%, зменшити кількість післяопераційних ускладнень на 24%.
Публікації автора:
Мыркин С.Д., Кудрявцев Л.К., Влахов А.К. Некоторые аспекты диагностики закрытых повреждений живота // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ун-та им.С.И.Георгиевского. – Симферополь, 1999. – т.135, Ч. III. – С. 115-118.
Влахов А.К. Динамика изменений тканевого кровотока, напряжения кислорода и реактивности сосудов в неповреждённой ткани печени при её механической травме // Клінічна хірургія. – 2000. – № 11. – С. 49-51.
Влахов А.К. Диагностика и лечение закрытого повреждения печени // Клінічна хірургія. – 2001. – № 7. – С. 15-19.
Старосек В.Н., Влахов А.К. Влияние озона на биохимические и цитохимические показатели крови в раннем периоде после экспериментальной травмы печени // Клінічна хірургія. – 2001. – № 11. – С. 42-45.
Старосек В.Н., Мыркин С.Д., Влахов А.К. Открытые ранения печени // Сб. работ науч.-практ. конф., посвящ. 15-летию кафедры хирургических болезней. – Харьков. – 1998. – С. 53-54.
Опыт применения озона в хирургической клинике / Старосек В.Н., Хайкин Я.Б., Колбасин П.Н., Влахов А.К., Фомочкин И.И. / Місцеве та парентеральне використання озонотерапії в медицині: Зб. наук. робіт Першої міжнародної наук.-практ. конф. – Харків, 2001. – С. 32-37.
Інструмент для моделювання механічної дозованої травми печінки тварин в умовах гострого експерименту: Деклараційний патент на винахід № 2001085547, Україна, МПК 7 А61В17/28 / О.К.Влахов. Заявлено 03.08.2001; Вид. 21.03.02.
