У дисертації дано теоретичне узагальнення наукової проблеми з'ясування особливостей впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу та розроблено практичні рекомендації реформування податкових важелів макроекономічного регулювання в умовах ринкової трансформації. Проведене дослідження дозволяє зробити такі теоретичні висновки: 1. Податки поєднують у собі механізми оподаткування та впливу держави на економіку і є не тільки чинником макроекономічної рівноваги, а й єдиним загальним фактором впливу на сукупний попит і сукупну пропозицію, що породжує інституційні фактори впливу: співвідношення зацікавленості держави і податкової служби; рівень довіри платників податків до інституціонального поля – податкового простору, яка забезпечується, крім формальних, також неформальними нормами та домовленостями; опортуністична поведінка не тільки економічних агентів, а також агентів держави – податківців. 2. Аналіз оподаткування з позицій інституціональної теорії підводить до розгляду податків в умовах трансформаційної економіки як соціально-економічного інституту держави, тобто інституту загальносуспільного представництва, що відтворюється та не є вільним від трансакційних витрат, які в умовах переходу до ринку переміщуються в сектор трансакційних послуг. Податки є економічним фактором інституційно-нормативної підсистеми, отже їх можна розглядати як соціальну конструкцію та елемент інституційного середовища. 3. Для трансформаційного стану економіки характерний високий рівень суспільних потреб, який визначають масштаби та форми оподаткування, що обумовлено інтенсивним процесом державотворення, низьким рівнем інформованості та гарантій, високим рівнем невизначеності загальних умов розвитку кожного суб’єкта. Суспільні потреби (а саме: забезпечення відтворення державних установ та виконання їх ієрархічних функцій; структурування соціально-економічного простору шляхом надавання відповідної інформації та гарантій корпораціям і домогосподарствам; зняття невизначеності суттєвих умов взаємодії держави, корпорацій і домогосподарств до оптимального рівня), а також макроекономічна стабільність впливають на оптимальний рівень оподаткування. Передумова зниження податкового навантаження на суспільство та його економічну систему полягає у ринковому реформуванні всієї системи суспільних інститутів і досягненні макроекономічної стабільності. 4. З’ясування ролі податків у реалізації та розвитку ієрархічних повноважень суб’єктів системи оподаткування дозволяє розкрити механізм відтворення їх інституційного статусу – сукупності формальних і неформальних повноважень та відповідальності, які обумовлені наявністю фінансових, інституційних та професійних ресурсів, а також права на захист інтересів і повноважень, кредитної історії. Тобто, держава визнає право підприємств та домогосподарств на стабільність і справедливість умов оподаткування; підприємства й домогосподарства, у свою чергу, визнають за державою виключне право на стягнення податків як основи фінансування потреб держави; завдяки цьому стягнення та сплата податків має характер підтвердження ієрархічних повноважень і сприяє їх закріпленню; на цій основі формується взаємна довіра як критерій достатньо високого рівня розвитку системи інституційних статусів суб’єктів господарської системи. 5. Цілісний підхід до дослідження механізму впливу оподаткування на сукупний попит і сукупну пропозицію з точки зору можливості застосування податкових важелів макроекономічного регулювання в умовах трансформаційної економіки дозволяє: - враховувати в умовах перехідного етапу трансформаційної економіки України вплив на обсяг сукупного попиту сублімаційних процесів, пов’язаних з наявністю в економіці тіньового сектора, однією з причин виникнення якого є недосконалість податкової системи (насамперед диспропорції у податковому навантаженні); - встановити, що зміни системи оподаткування є чинником цінової нестабільності; вони впливають на рівень інфляції у реальному секторі, а саме: підвищення агрегованої податкової ставки зменшує інфляційні процеси як в умовах трансформаційної кризи, так і в умовах економічного зростання. При плануванні та прогнозуванні економічних показників слід мати на увазі, що темпи інфляції перебувають у прямій залежності від структури податкових надходжень і в зворотній – від рівня податкових надходжень до бюджету, а в ролі антиінфляційних можна використовувати податок на нерухомість та податок на додану вартість; - простежити характерне для України поєднання високої інфляції та безробіття: існує пряма залежність темпів інфляції від структури податкових надходжень (питомою вагою непрямих податків у загальній сумі податкових платежів до бюджету і окремо податком на додану вартість) та обернена – від рівня агрегованої податкової ставки. У зв’язку з цим зменшення непрямих податків сприятиме підвищенню зайнятості, не стимулюючи інфляційних процесів. 6. Під час трансформаційної кризи, яку переживає економіка України, стан бюджету не відзначається стабільністю, причому рівень бюджетного дефіциту по відношенню до загальної суми видатків бюджету і ВВП має тенденцію до зменшення при загальному зростанні доходів бюджету за рахунок податкових надходжень, в яких зростає питома вага прямих податків. Аналіз показав, що за цих умов для збереження стану довгострокової рівноваги в економіці функцію граничної форми, яка здатна нейтралізувати нестабільність бюджетних надходжень, можуть виконувати податок на нерухомість і мито. 7. На етапі відновлення економіки, коли відбувається зростання виробництва і ВВП, автоматично зростають податкові надходження до бюджету. За цих умов недискреційна фіскальна політика повинна набувати прогресивного характеру, тобто збільшення податків має відбуватися зі зростанням оподатковуваної бази, що й характерно для податків на доходи. Однак дія “вбудованих стабілізаторів” ефективна тільки на певному етапі розвитку економіки й держави, тому їх не можна вважати автоматичними регуляторами стабілізації трансформаційної економіки України. Крім того, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів важко визначити, яку політику проводили офіційні органи (дискреційну або недискреційну), тобто виникає питання: якої досягнуто рівноваги – цільової чи нецільової. 8. Потреба вдосконалити податкові важелі макроекономічного регулювання в умовах системної трансформації економіки України цілком очевидна. Серед практичних рекомендацій щодо реалізації підвищення регулюючої ролі оподаткування у досягненні макроекономічної рівноваги пропонується: - прийняття Податкового кодексу України з метою забезпечення комплексної фіскальної ефективності податків; удосконалення інституційних механізмів оподаткування; стимулювання оподаткування як фактора впливу на конкурентоспроможність та економічний розвиток держави; - реформування як окремих видів податків, так і всієї системи оподаткування: перехід до оподаткування балансового прибутку підприємств (це дасть змогу застосувати його як антиінфляційний); уведення диференційованих ставок податку на додану вартість за окремими групами товарів і послуг (поступове зниження частки непрямих податків у доходах бюджетів позитивно впливає на економічний розвиток); перегляд спрощеної системи оподаткування (застосування прогресивної шкали ставок залежно від розміру доходу); введення прогресивної шкали оподаткування доходів громадян (податковою базою є дохід, визначений пропорційно до мінімальної заробітної плати); підвищення ролі місцевих податків та зборів з метою удосконалення формування дохідної частини місцевих бюджетів; перегляд системи ресурсних платежів; запровадження єдиного соціального податку; введення податку на нерухомість за запропонованою методикою, що дасть можливість використовувати його як антиінфляційний; зміна системи податкових пільг (уведення адресних дотацій, використання податкового кредиту й розстрочки податкових зобов'язань). |