У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, пов’язаної з обґрунтуванням і запровадженням нових концептуальних основ оподаткування суб’єктів малого підприємництва, що безпосередньо спрямовано на стимулювання його розвитку. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному: 1. Головним суб’єктом, який діє за умов ринкової економіки, підприємець, людина, зайнята видами діяльності, що мають ринкову цінність. Мале підприємництво виконує особливу функцію в економіці, суть якої зводиться до оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища, відкриття шляху до перетворень, та стає силою, що прискорює рух економіки по шляху ефективності, раціоналізації, бережливості та постійного оновлення. Розвитку малого підприємництва заважають цілий ряд економічних та організаційних перешкод, де особливу роль відіграє механізм його оподаткування; 2. Підприємницька діяльність значною мірою залежить від наявної системи управління, форм і методів державного регулювання економікою. З метою зростання ефективності суспільного виробництва необхідно повніше реалізувати усі інші непрямі методи економічного регулювання з боку держави. Податкове регулювання має стати пріоритетним. Податкова система повинна враховувати особливості розвитку малого підприємництва в Україні та у процесі трансформації набувати нових структурних форм, відповідних змінам економічного середовища; 3. Оцінка спрощеного оподаткування суб’єктів малого підприємництва, що проводилася у взаємозв’язку з їх розвитком, дозволила виявити ряд проблем загального та регіонального аспектів. У регіонах спостерігається нерівномірність розвитку малого підприємництва, загальна кількість малих підприємств зростає за рахунок їх створення у великих містах, що обумовлює надзвичайно гостру проблему зайнятості населення в невеликих містах та селищах, де цей показник знаходиться на критичному рівні. Одним із стимулів більш інтенсивного розвитку малого підприємництва може стати ефективний механізм оподаткування. Першим етапом реформування податкової системи повинні стати кардинальні зміни щодо послаблення податкового тиску, запровадження такої системи оподаткування, яка відповідала б реальній структурі української економіки. 4. Удосконаленням оподаткування підприємств взагалі і, зокрема, суб’єктів малого підприємництва стало введення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка 12 сприяла зростанню чисельності малих підприємств, хоча темпи їх зростання були меншими у порівнянні з початком їх розвитку. Однак мають місце значні коливання темпів зростання у галузевому аспекті. Найбільшу питому вагу складають малі підприємства в галузі торгівлі та інших видів діяльності. Їх частка у складі платників єдиного податку є найвагомішою. Нагальною потребою є розвиток малого підприємства у виробничій сфері; 5. Пріоритетним видом є спрощений режим оподаткування у формі сплати єдиного податку за ставкою 6% за паралельного оподаткування ПДВ, при відносно невеликій кількості працівників підприємств. Взаємозв’язок залежності вигідності спрощеного режиму оподаткування від кількості працівників, залучених суб'єктами малого підприємництва, встановлено проведеними дослідженнями за вибірковою сукупністю опитаних підприємців із 12 міст України. Респондентами вказано на відносно значний податковий тиск. За їх даними на сплату всіх податків витрачається від 20 до 30% виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), а в окремих містах - від 50% (м. Козятин) до 73% (м. Керч). З цієї причини суб’єкти малого підприємництва значну частку виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) приховують від оподаткування. Середній рівень приховування виручки від оподаткування СМП складає від 11% до 20% її розміру. Зазначений рівень виручки приховує - 24%; від 20% до 30% - 19%; від 31% до 40% - 18%; від 41% до 50% - 17%; від 51% до 60% - 7% підприємців. Це свідчить, що спрощений режим оподаткування потребує подальшого його удосконалення на базі оцінки його ефективності та розробки концептуальних принципів контролю та оподаткування. 6. Оцінка ефективності спрощеної системи оподаткування, проведена автором, свідчить про те, що діюча система не стимулює розвиток оптимальної кількості суб’єктів малого підприємництва, а, навпаки, сприяє функціонуванню дрібних підприємств, що обумовлює необхідність кардинальних змін щодо критеріїв для переходу на спрощений режим оподаткування та розробки нових концептуальних принципів цієї системи. Для обґрунтування доцільності вибору спрощеного режиму оподаткування для суб’єкта малого підприємництва можна запропонувати такі методичні підходи: порівняння суми податків за звичайної та спрощеної системи оподаткування; моделювання умов функціонування підприємства і на цій основі вибір тих із них, за яких вигідним буде сплата єдиного податку; обґрунтування величини цінових знижок, що можуть бути надані покупцям; регулювання доходів і витрат. 7. З метою удосконалення контролю суб’єктів малого підприємництва, направленого на підвищення ефективності їх діяльності, запропоновано наступні основні принципи: встановлення та дотримання всіма державними органами контролю терміну перевірок; залежність величини фінансових санкцій від повторювання допущених порушень податкового законодавства, за встановлених попередньою перевіркою (застосування більш жорстких фінансових санкцій); самоконтроль за валовими доходами і валовими витратами за прозорим механізмом, направленим на виявлення реального їх обсягу; встановлення найвищих фінансових санкцій за приховування виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). 8. Важливим інструментом стимулювання ефективної діяльності суб’єктів малого підприємництва є удосконалення спрощеної системи їх оподаткування. Основними недоліками запропонованих заходів на державному рівні, що знайшли відображення у проекті Податкового Кодексу, є: використання кількості працівників як критерію для застосування спрощеної системи оподаткування; різних видів податків спрощеного режиму оподаткування в залежності від організаційно-правової форми малого підприємництва (фізична чи юридична особа) та спеціальних режимів оподаткування залежно від виду діяльності; спрощений підхід до запровадження нормативного доходу. З метою удосконалення запропонованих Урядом України та Держкомпідприємництвом підходів щодо спрощеної системи оподаткування СМП необхідно доповнити її елементами альтернативної системи, за допомогою якої, доводить автор, можна уникнути негативних 13 наслідків. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва має ґрунтуватися на наступних концептуальних принципах: формування в єдиному режимі, що передбачає обов’язкове введення для всіх СМП податку з обороту; нормативного фіксованого доходу; виключення як критерію – кількість працівників - для переходу на спрощену систему оподаткування; визнання єдиним господарюючим суб’єктом по застосуванню нормативного доходу об’єктів, які знаходяться у власності або контролюються окремою особою чи групою пов’язаних осіб; використання касового методу визначення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для розрахунку податкових зобов’язань платників податку, обороти яких нижче встановленого нормативного доходу. Вказані принципи мають бути обов’язковими для всіх суб’єктів малого підприємництва ( крім страхування, банківських послуг, казино, операції з обміну валюти). Розроблені та обґрунтовані в дисертаційній роботі висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані при запровадженні нових підходів спрощеного оподаткування суб’єктів малого підприємництва, стимулювання подальшого їх розвитку та підвищення ефективності їх діяльності. | 