В дисертації наведено узагальнення теоретико-методологічних засад функціонування податку на доходи фізичних осіб, що проживають на сільських територіях та запропоновано нові підходи до вирішення наукового завдання формування механізму оподаткування доходів сільського населення як невід’ємної складової системи їх державного фінансового регулювання. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного і практичного характеру, які зводяться до наступного. 1. Особисте прибуткове оподаткування, виходячи з його економічної природи, з одного боку, виступає інструментом усуспільнення приватної власності фізичних осіб, а з іншого – є платою населення за надані територіальною громадою суспільні послуги. Даній податковій формі притаманні найвищий рівень зв’язку між платоспроможністю платника та його податковим зобов’язанням, цільова спрямованість та обмежена еквівалентність. Податку на доходи фізичних осіб, як і іншим податкам, притаманні фіскальна та регулююча функції. Крім загальних, йому властиві також і специфічні функції, до яких віднесено соціальну та контрольну. Остання забезпечує можливість перевірки дотримання суб’єктами господарювання встановлених фінансових правил та достовірності декларованих показників діяльності, що визначені як об’єкт оподаткування або його складові. Особливе значення такий прояв властивостей особистого прибуткового оподаткування має при формуванні фінансових взаємовідносин сільських домогосподарств з державними фондами. 2. Об’єктом особистого прибуткового податку виступає оподатковуваний дохід, що являє собою суму матеріальних благ (грошових і натуральних надходжень з різноманітних джерел), що отримуються від здійснення трудової або підприємницької діяльності, а також за іншими підставами, покращують матеріальний стан фізичної особи і використовуються для задоволення її фізичних і духовних потреб, при цьому не зумовлюючи зменшення вартості її майна. Увесь доход фізичної особи не може включатись у базу оподаткування, з огляду на те, що певна його частина не містить ознак доходності, оскільки направляється на підтримку фізичного існування особи. 3. Формування механізму особистого прибуткового податку на глобально-шедулярних засадах передбачає формування відповідної класифікації доходів з метою застосування диференційованих підходів до оподаткування окремих їх категорій. До складу останніх відносяться: заробітна плата за наймом; доходи від підприємницької діяльності; доходи від власності; інвестиційні доходи; доходи від самозайнятості, зокрема від ведення ОСГ; доходи спадщини, виграшів, подарунків та від зростання вартості капіталу; соціальні трансферти. 4. Засади формування механізму справляння податку на доходи фізичних осіб передбачають два варіанти визначення суб’єкта оподаткування: індивідуальний підхід, за якого платником визначається конкретна фізична особа, та колективний підхід, за якого платником визначається сукупність фізичних осіб. Обґрунтовано доцільність виокремлення у якості суб’єкта оподаткування сільського домогосподарства, під яким слід розуміти фізичну особу чи сукупність фізичних осіб, які спільно проживають (на одній території - подвір’ї), мають спільний побут, ведуть спільне господарство, спільно формують доходи та витрачають їх з метою задоволення власних потреб. Це дозволить при вирішенні проблеми фінансового регулювання доходів сільського населення розглядати сільське домогосподарство як єдиний суб’єкт фінансових відносин. 5. Встановлено, що переважна більшість сільських бюджетів є дотаційними, що суттєво знижує їх самостійність у прийнятті рішень щодо розвитку сільських громад. Незважаючи на домінуючу частку податку з доходів фізичних осіб у структурі доходної частини місцевих бюджетів, найнижчою вона є саме у сільських бюджетах. Це зумовлено насамперед відсутністю робочих місць на сільських територіях, внаслідок чого, працездатне населення вимушене працювати за межами населеного пункту свого проживання, а також відсутністю бюджетного перерозподілу частини сплаченого податку за місцем проживання платника. Зазначена проблема порушує зв'язок між сплатою податку на доходи та отриманням суспільних послуг від територіальної громади. Крім того, низька наповнюваність сільських бюджетів обумовлена і недосконалістю механізмів оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб. 6. У зв’язку із змінами напрямів використання трудових ресурсів у сільському господарстві у доходах домогосподарств суттєво зросла частка доходів від ведення ОСГ. Незважаючи на суттєві обсяги діяльності, доходи цієї категорії товаровиробників не підпадають під оподаткування. Відсутність оподаткування зумовлює низку проблем і, серед них, відсутність можливості стимулювання такої діяльності в господарствах населення, стримування процесів розвитку земельного ринку, наявність можливостей ухилення від оподаткування домогосподарствами за достатніх підстав для фінансування спільних потреб. Чинне законодавство передбачає різні варіанти оподаткування доходів членів сільських домогосподарств, проте наявні податкові інструменти мають значну кількість недоліків. Це зумовлює необхідність формування комплексного механізму оподаткування доходів сільського населення. 7. Порівняльний аналіз вітчизняної та зарубіжної практики оподаткування доходів осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві показав наявність розбіжностей у трактуванні їх діяльності для податкових цілей. В країнах Заходу суб’єкти дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва відносяться до фермерів і підпадають під індивідуальне прибуткове оподаткування. За результатами обґрунтовано доцільність виділення для цілей оподаткування окремі категорії суб’єктів дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва (підсобні господарства, селянські господарства, малі підприємства – суб’єкти малого підприємництва) та обґрунтовано підходи до їх оподаткування. 8. Обґрунтовано порядок оподаткування доходів сільських домогосподарств шляхом формування сукупного оподатковуваного доходу. На цій основі розроблено форму спільної декларації сільського домогосподарства. Визначення суб’єктом податку сільського домогосподарства та об’єктом - сукупного оподатковуваного доходу дозволить створити належні умови для повноцінної інтеграції членів таких домогосподарств у систему державних фінансових відносин. Розроблена форма декларації містить розділи, що відображають спеціальний порядок оподаткування окремих категорій доходів і забезпечує реалізацію глобально-шедулярного підходу до оподаткування. 9. Розроблено методичні підходи до визначення нормативного валового доходу від ведення ОСГ як бази оподаткування цієї категорії доходів. Запропоновано розрахунок такого доходу здійснювати на основі визначення регіональних особливостей використання земельних площ під посіви сільськогосподарських культур, середньої їх урожайності в регіоні, рівня регіональних цін на окремі види сільськогосподарської продукції та нормативів доходності (частки змішаного доходу у вартості валової продукції) вирощування. Обґрунтовано пропозиції стосовно відображення розробленого підходу у податковому законодавстві, що дасть змогу місцевим органам влади посилити власну доходну базу. 10. Запропоновано забезпечити реалізацію принципів цільової направленості та обмеженої еквівалентності при використанні надходжень від податку на доходи сільських домогосподарств. Зокрема, рекомендовано акумульовані внаслідок сплати податку кошти направляти на розвиток інфраструктури сільських територій, а бюджетну підтримку розвитку сільськогосподарського виробництва надавати лише тим сільським домогосподарствам, які декларують свої доходи. Для забезпечення зв’язку між сплаченими сумами податку на доходи та рівнем отриманих суспільних послуг, запропоновано частину податку, сплаченого до бюджету територіальної громади за місцем розташування роботодавця, направляти до бюджету місцевого самоврядування за місцем проживання платника. Такий перерозподіл слід здійснювати у рамках взаємних розрахунків між бюджетами за результатами деклараційної кампанії сільських домогосподарств. З метою посилення регулюючого впливу оподаткування на діяльність сільських домогосподарств обґрунтовано доцільність застосування системи податкових пільг, яка забезпечить стимулювання закріплення фізичних осіб за певними територіями, облаштування сільських домогосподарств та передбачатиме застосування підвищеного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів, понижених ставок податку до окремих видів доходів та механізму податкового кредиту. | 