Анотація до роботи:
Набережнєва Т. Є. Онтологія вторинного фразеотворення в різноструктурних мовах. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2009. У дисертації з позиції широкого підходу до меж фразеології на матеріалі різноструктурних мов здійснений опис вторинних фразеотворчих процесів, внаслідок яких виникають узуальні похідні ФО. При цьому вперше об’єктом спеціального дослідження стали похідні ФО української мови. Запропоновано типологію вторинних фразеотворчих процесів у європейських мовах за структурним та семантичним критеріями. За структурним критерієм вторинні фразеотворчі процеси поділяються на внутрішньоструктурні – твірна та похідна одиниця мають однакову структуру (або словосполучення, або речення) та міжструктурні – різну структуру. За семантичним критерієм процеси поділяються на транспозиційні, транспозиційно-мутаційні, транспозиційно-модифікаційні, мутаційні, модифікаційні. Вторинне фразеотворення відбувається в дискурсі та є відображенням когнітивно-номінативної діяльності номінатора. Ця діяльність включає категоризацію об’єкта пізнання. При утворенні похідної ФО об’єкт пізнання співвідноситься у мовній свідомості номінатора із певним прототипом, вербалізованим існуючою ФО. Співвіднесення властивостей та ознак об’єкту пізнання з прототипом детермінує виникнення похідної ФО. |