Братко Костянтин Володимирович. Онтологія в естетичному пізнанні: аналіз філософсько-естетичної концепції Романа Інгардена: дисертація канд. філос. наук: 09.00.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Братко К.В. Онтологія в естетичному пізнанні: аналіз філософсько-естетичної концепції Романа Інгардена. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00. 08 – естетика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.
Дисертація присвячена критико-рефлексивному дослідженню парадигмальних засад естетичного пізнання. На основі аналізу феноменологічної концепції Романа Інгардена визначається один із імовірних шляхів дисциплінарного конституювання естетики, виявляється ключова роль онтології як в обґрунтуванні і теоретико-методологічній розбудові, так і у тематичному структуруванні естетичних розвідок. Поглиблений аналіз і дослідницьке застосування основних концептів і принципів онтології спрямовується на розкриття сутності і функцій художньо-естетичного в контексті фундаментальних буттєвісних взаємозалежностей, як адекватного культурі людського світовідношення. Інгарденівська теорія літературного твору розглядається як узагальнена модель витвору мистецтва, основа продуктивного синтезу усіх приналежних до сфери естетичного феноменів.
Головним підсумком дослідження є визнання визначальної ролі онтології в обґрунтуванні і побудові інгарденівської естетики. Виникаючи як логічно необхідна тематизація онтологічних проблем, естетика набуває необхідної для самостійної галузі знання дисциплінарної санкції, систематичності і відкритості. Усвідомлення її проблематики на рівні фундаментальних онтологічних кореляцій спричиняє універсальне розширення меж естетичного аналізу, з урахуванням сутнісно людського виміру єдиного буттєвого цілого.
Розбудова логіко-методологічної парадигми, заснована на визнанні пріоритету онтології, сприяє ефективному розкриттю дослідницького потенціалу феноменології. Онтологічно обґрунтована ейдетична настанова спричиняє плюралістичне розширення методологічного арсеналу, з урахуванням індивідуально-конкретної основи і буттєвої множинності основоположних характеристик художньо-естетичних явищ. Відповідне переосмислення гносеологічного статусу і функцій мови скасовує догматичні застереження щодо формування термінологічного апарату естетики і визнає наукову правомірність історичної і етно-культурної своєрідності естетичного мислення; феноменологічний дискурс збагачується історико-теоретичною складовою, набуваючи діалогічно-інтерпретативного і герменевтичного спрямування.
Узгодження принципу неподільної сутнісної кореляції предмета і суб’єкта художньо-естетичної дії із концепцією онтологічного плюралізму дозволяє визначити предметну область естетики як онтологічний мікрокосм, в якому цілісний тілесно-психічно-духовний суб’єкт взаємодіє з реальними і об’єктивно-ідеальними компонентами буттєвого горизонту, а створені ним інтенціональні художньо-естетичні предмети послідовно виражають адекватне культурі людське світовідношення. Універсалістське тлумачення предметної області визначає тематичне розгалуження дисциплінарних досліджень, серед яких системоутворююча роль належить онтології творів мистецтва. Парадигмальне застосування онтологічних концептів і логіко-методологічних принципів до вивчення літературного твору дозволяє з’ясувати специфіку існування художньо-естетичної квазі-реальності, виявити передумови сугестивності мистецтва.
Онтологічне тлумачення обґрунтовує первинність інтенціональної структури літературного твору. Відтак він розглядається як ієрархічно упорядковане багатошарове формальне утворення, якому притаманні тотальність, саморегулювання і трансформація. Істотний вплив на співвідношення його шарів здійснює фазове упорядкування мовних утворень, яке складає квазі-часову структуру. Функціонування кожного із компонентів виявляє низку художніх властивостей, на основі яких утворюються ансамблі естетично цінних якостей. В поєднанні даних сполучень формуються метафізичні якості, які виявляють ідею твору, найвищий ступень органічної єдності його внутрішньої будови.
Принципове значення для дослідження твору художньої літератури має концептуальна зв’язка “схематичність – конкретизація”, в межах якої досягається універсальне синтетичне осмислення багатоступеневої динаміки художньо-естетичного процесу в гранично широкому буттєвісному контексті. Своїм існуванням літературний твір доводить спроможність мистецтва інтегрувати плюралістичне буття в єдине ціле, сприяючи розкриттю іманентних характеристик його складових і водночас формувати життєвий світ людського існування і стверджувати його глибинний сенс.
Публікації автора:
Братко К.В. Концепція інтенціонального предмета і філософсько-естетичний аналіз літературного твору // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол.ред. В.В. Лях. – Вип. 28. – К.: Український центр духовної культури, 2002. – С.106-117.- 0,5 д.а.
К.В. Братко Концептуальні засади аналізу літературного твору у філософській естетиці Романа Інгардена // Філософія, культура, життя./ Міжвузівський збірник наукових праць. - Випуск 14. Наука і освіта. - Дніпропетровськ - 2002. - С. 133-140. - 0,5 д.а.
Братко К.В. Онтологія загального і аналіз витвору мистецтва у феноменологічній естетиці // Вісник Черкаського університету. - Випуск 20. Серія: філософія. - Черкаси 2000. - С. 55-68. - 1 д.а.
Братко К.В. Проблема визначення і співвідношення об’єктивних і суб’єктивних чинників естетичного досвіду в естетиці Романа Інгардена // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск третій: Зб.наук.праць: У 2-х частинах. Частина І. - К., 1999. - С. 108-119. - 0,75 д.а.
Братко К.В. Проблема визначення предметної області естетики: досвід феноменологічного розв’язання // Вісник Черкаського університету. - Випуск 14. Серія: філософія. - Черкаси, 1999 - С. 54-63. - 0, 7 д.а.
Костянтин Братко. Філософсько-естетична концепція Романа Інгардена і проблема цілісності гуманітарного знання // Методологічні проблеми психології мисленєвої та мовної діяльності / Studia Methodologica. - Тернопіль, 1997. - Вип. 3. - С.53-55. - 0,5 д.а.
К.В. Братко Эстетический потенциал языковых структур в художественном тексте. // Лінгвістичні студії.- Випуск ІІ. - Черкаси “Сіяч” - 1997.- С. 157-166.- 0,5 д.а.
Костянтин Братко. Мистецтво як фактор формування національної ментальності. // Формування національної самосвідомості молоді. / Збірник наукових праць (Матеріали конференції). - Київ, 1996. - С. 26-27. - 0,2 д.а.
Братко К.В. Своєрідність естетичного в гуманітарному пізнанні. // Тези наукових читань з нагоди 60-річчя від дня народження А.С. Канарського. - Київ, 1996. - С. 13-15. - 0,2 д.а.
Братко К.В. Естетизація як структурування дійсності. // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції молодих викладачів та аспірантів. Частина 1. – Черкаси – 1995. – С. 133-135. – 0,2 д.а.
