1. Колекція виду Ocimum basilicum L. поповнена і представлена у ДБС 17 інтродукованими зразками різного географічного походження, що належать до наступних різновидів: var. purpurescens Benth., var. majus Benth., var. difforme Benth., var. minimum (L.) Mansf. На основі біоекологічної характеристики рослин і дослідження адаптивного значення анатомо-морфологічних структур визначена стратегія адаптації виду до посушливих умов Донбасу, яка характеризується скороченням тривалості прегенеративного періоду і появою ознак ксероморфності листків. Встановлена перспективність використання відібраних форм для інтродукції і селекції. 2. Описані вікові стани онтогенезу О. basilicum, встановлені їх терміни і тривалість для різновидів в нових умовах, на основі чого можливо прогнозування успішності адаптації і оцінка життєвості інтродуцентів. Віргінільний період О. basilicum var. purpurescens і О. basilicum var. difforme тривалий (63-65 діб після посіву) і перехід в генеративний стан відбувається пізніше, ніж у рослин О. basilicum var. majus (58 діб після посіву). Вегетація закінчується в стані генеративної зрілості (105-140 діб). 3. Встановлені і математично обгрунтовані відмінності морфогенезу вегетативних органів різновидів: тривалість, швидкість росту листкових пластинок і головного пагону, що виявило додаткову діагностичну ознаку внутрішньовидової класифікації О. basilicum (довжина листка). Простежено в динаміці інтенсивність формування надземної маси рослин перспективних зразків в умовах експерименту. 4. Ритм розвитку О. basilicum залежить від накопичення суми ефективних температур при нормі середньодобових температур повітря не нижче за +15С. Визначені рівні акліматизації інтродукованих зразків: масове цвітіння ранньостиглих зразків настає при накопиченні суми ефективних температур 1400-1500С і середньостиглих - 1560-1600С (O. basilicum var. majus і О. basilicum var. purpurescens), пізньостиглих - 1630-1800С (O. basilicum var. purpurescens і О. basilicum var. difforme). Ці екологічні норми необхідно враховувати при прогнозуванні успішності інтродукції і районування різновидів. 5. Синфлоресценція O. basilicum представлена простим або складним дихазієм із колосовидних монотирсів. Вид є факультативним ентомофілом. Для цвітіння характерні: протандрія, денний тип розпускання квіток, одночасний хід закінчення цвітіння і масового дозрівання насіння. Швидкість дозрівання насіння в одній парі цимоїдів за добу і період їх дозрівання в окремому суцвітті складає: для О. basilicum var. purpurescens 66 - 80% і 10 - 15 діб; для О. basilicum var. majus 56% і 14-18 діб; для О. basilicum var. difforme 50% і 16-20 діб. 6. При вивченні внутрішньовидової мінливості вегетативних і генеративних органів О. basilicum визначені частота і міра їх варіабільності. Найбільш варіабільні: вегетативні ознаки - висота рослин і діаметр куща, комплекс досліджених ознак у зразків О. basilicum var. purpurescens. Для зразків О. basilicum var. majus характерна 16 більша стабільність ознак, у зразків О. basilicum var. difforme достовірних відмінностей між ознаками не зафіксовано. Визначені типові морфометричні ознаки досліджених зразків, серед сортових ознак - габітус рослин і параметри листків. Це свідчить про можливість проведення селекційного добору в напрямку цих ознак. Складений дихотомічний ключ для визначення різновидів за параметрами квіток, еремів і характеристиками листків. 7. Встановлено критичний поріг водоутримуючої здатності листків О. basilicum, що допускає втрату 35 - 40% води. При втраті 37 - 45% води спостерігається некроз тканин листкових пластинок. 8. Загальна кількість ефіроолійних залозок на листковій пластинці різновидів склала від 1818,9 до 2145,4 шт., найбільша їх кількість зосереджена в базальній частині листка О. basilicum. Кореляційної залежності між величиною листка і кількістю залозок не виявлено. 9. Спираючись на теоретичне узагальнення даних експерименту, виділено шість перспективних форм для проведення подальшої селекційної роботи. Серед них найбільш перспективні для даного регіону ранньостиглі зразки М.1 (О. basilicum var. majus) і Р.1 (О. basilicum var. purpurescens). Вони характеризуються високою насіннєвою продуктивністю і схожістю насіння, порівняно більшою стійкістю до впливу фактору дефіциту вологи, більшим накопиченням надземної маси в процесі вегетації. Адаптація епідермісу їх листків спрямована шляхом появи ознак ксероморфності, що підтверджує збільшення кількості епідермальних клітин на 1мм2 листкової поверхні і потовщення клітинних стінок верхнього епідермісу. 10. Встановлені оптимальні терміни і засоби вирощування різновидів О. basilicum в природно-кліматичних умовах Донбасу. Розроблена методика вегетативного розмноження шляхом зеленого живцювання. |