Анотація до роботи:
Співак І.А. Олександр Македонський і зороастризм. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.02 – Всесвітня історія. – Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. – Київ, 2007. Дисертація присвячена особливостям релігійної політики Олександра Македонського на території Ірану. Автор аналізує переказ про Олександра, що існує в зороастрийській квазіісторичній традиції. У роботі послідовно розбираються і аналізуються звинувачення на адресу Олександра, що містяться в релігійних зороастрийських текстах. На основі зробленого аналізу робиться висновок про необ’єктивність пізньої зороастрийської традиції. Автор акцентує увагу на відсутності будь-яких надійних історичних свідчень про існування доолександрівського письмового тексту Авести, а, отже, на необґрунтованості звинувачення Олександра в знищенні цього тексту. Дані античної історичної традиції змушують критично поставитися до тверджень про навмисне і масове вбивство магів греко-македонськими завойовниками. Свідчення античних авторів показують, що руйнування перських храмів і культових місць не може розглядатися як частина антизороастрийської політики македонського царя. Аналіз квазіісторичної зороастрийської оповіді дозволяє зробити висновок про те, що основна мета, яку ставило сасанідське жрецтво, формулюючи звинувачення проти Олександра Македонського, – обґрунтувати легітимність Сасанідів на іранському престолі. |