1. Станом на 2008 рік у АРК під охороною держави знаходяться 4095 пам’яток національного та місцевого значення. З урахуванням внутрішньокомплексних об’єктів число пам’яток зростає до 8693, з них за видами: пам’ятки історії – 1279 (2582); пам’ятки археології – 2037 (5190); пам’ятки монументального мистецтва – 260 (260); пам’яток архітектури та містобудування – 519 (661). Статус пам’яток національного значення мають 118 об’єктів (без урахування внутрішньокомплексних). Порівняно з 1991 р. кількість облікованих пам’яток у АРК зросла майже на тисячу об’єктів. 2. Одним із основних напрямів роботи у сфері охорони культурної спадщини в АРК є виявлення та взяття на державний облік об’єктів культурної спадщини України. Впродовж 90-х років XX ст. ВР АРК і РМ АРК було прийнято 19 постанов, згідно з якими об’єкти отримували статус пам’яток історії та культури. Важливим кроком стало видання в 1995 р. «Державного реєстру нерухомих пам’яток історії та культури АРК». 3. Інструментарієм сучасної пам’ятокохороннної справи в Україні є нормативно-правова база. До 2000 р. в Україні діяв Закон УРСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», який був скасований Законом України «Про охорону культурної спадщини». Нині статті цього документу доповнюють і розкривають Закони України «Про охорону археологічної спадщини», декілька десятків постанов ВР України, КМ України, укази Президента України. Органами влади АРК у сфері охорони пам’яток впродовж 1991–2006 років було прийнято більше 50 нормативно-правових актів, серед яких можна виділити Закон Республіки Крим «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», що діяв у 1993–1998 роках. Одночасно, правова база України в пам’яткоохоронній сфері, попри численність нормативних актів, далека від досконалості. Ключовою є проблема реалізації багатьох правових норм. 4. У АРК регулярно проводяться заходи щодо збереження пам’яток археології, які руйнуються як внаслідок природної дії (вивітрювання, абразія морського берегу), так і під впливом антропогенного чинника. Пограбування пам’яток археології завдають культурній спадщині найбільшого збитку. В Бахчисарайському, Ленінському, Сімферопольському районах цей процес нині досяг практично промислового масштабу. Причиною тому, передусім, є підвищення попиту на предмети антикваріату. Виявлені в ході археологічних досліджень архітектурні комплекси вимагають здійснення консерваційних робіт, а в перспективі – музеєфікації. Відтак, актуальною є ідея створення так званих музеїв просто неба на базі певних пам’яток археології, а також археологічних парків. Зараз розробляється проект створення першого такого парку на основі античного городища Тірітака в Керчі. 5. Щорічно в АРК здійснюються ремонтно-реставраційні роботи щодо пам’яток архітектури та історії. Відновлені десятки пам’яток, пов’язаних із подіями Кримської війни 1853–1856 років, зокрема, впорядковано військовий цвинтар у Сімферополі. Відреставрований середньовічний монастир Сурб-Хач поблизу Старого Криму, після пожежі відремонтовані фасади та внутрішні приміщення будівлі колишнього губернського суду в Сімферополі. Регулярно здійснюється впорядкування пам’ятників Другої світової війни. Протягом останнього часу сформувався новий комплексний підхід до охорони об’єктів культурної спадщини, заснований на принципі збереження об’єкту в контексті містобудівного та ландшафтного середовища, що склалося. Результатом такого підходу стало затвердження історичних ареалів Ялти та Євпаторії. Водночас, гострою залишається проблема несанкціонованого ремонту й перебудування пам’яток, а також будівельних робіт у їх охоронних зонах. Це приводить до спотворення зовнішнього вигляду об’єктів культурної спадщини, позбавляє їх автентичності. 6. Останнім часом сформувалася система державних органів, що здійснюють охорону об’єктів культурної спадщини. В АРК спеціально вповноваженим органом у цій сфері є РКОКС, створений у 1993 р. Цією установою практично щорічно фінансуються охоронні археологічні дослідження Усть-Альмінського некрополя античного часу, середньовічних могильників Нейзац, охоронних археологічних досліджень поблизу с. Лучисте, в районі городища Мангуп-Кале. Організовуються ремонтно-реставраційні роботи: колишньої садиби Функа в Судаку, будівлі колишньої казенної жіночої гімназії в Сімферополі, караїмських кенас у Євпаторії. 7. Пам’яткоохоронні заходи в АРК здійснюють також спеціалізовані установи. Останні кілька років засвідчили в цьому напрямі помітну роль Кримського відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, Наукового центру історико-краєзнавчих досліджень і Зводу пам’яток України в АРК, КРО УТОПІК. В розробці проектів ремонтно-реставраційних робіт і їх реалізації, складанні облікової й технічної документації щодо пам’яток безпосередню участь беруть науково-проектні організації. Провідні позиції у сфері охорони археологічної спадщини належать КФІА НАН України та КВІС НАН України. Значною є пам’яткоохоронна діяльність ДКП «Пілігрим» в Алушті, добродійних фондів. 8. У АРК функціонують 5 історико-культурних заповідників, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства культури АРК, а також відділ «Музей «Судацька фортеця»» Національного заповідника «Софія Київська». Ними здійснюються ремонтно-реставраційні роботи, організуються охоронні археологічні дослідження. Типовими проблемами роботи заповідників у АРК є відсутність чіткої державної програми розвитку заповідників, незавершений процес закріплення за заповідниками земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини; щодо багатьох пам’яток відсутні охоронні договори. Аналіз стану охорони пам’яток у АРК впродовж 1991–2006 років дозволяє запропонувати певні заходи, здійснення яких може суттєво поліпшити ситуацію. Особливу увагу слід приділити розробці облікової документації пам’яток, яка стане підґрунтям щодо занесення об’єктів культурної спадщини до «Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Необхідно здійснити ревізію нормативно-правової бази України, скасувавши наявні в ній суперечності. Нині єдиним реальним стримуючим фактором щодо пограбування некрополів і поселень в АРК є проведення планових і охоронних археологічних досліджень. Потрібно активізувати роботу з визначення земель історико-культурного призначення, до яких мають бути віднесені території, на яких розташовані пам’ятки. У населених пунктах, які внесені до «Списку історичних населених місць України», необхідно розробити історико-архітектурні опорні плани, з визначенними охоронними зонами, на основі яких мають бути затверджені історичні ареали. Створення відповідних структурних одиниць – відділів із охорони об’єктів культурної спадщини – у штатному розпису органів місцевого самоврядування або районних державних адміністрацій дозволить сформувати завершену вертикаль влади в пам’яткоохоронній галузі. Історико-культурним заповідникам необхідно звернути увагу на розробку облікової документації щодо пам’яток, які знаходяться на їхньому балансі. Враховуючи унікальність пам’яток, доцільно надати статус національних Керченському історико-культурному й Алупкінському палацово-парковому заповідникам. Увага суспільства до збереження історичних цінностей підкреслює необхідність сучасних пам’яткознавчих досліджень. Виконання стратегічних напрямів роботи у сфері охорони культурної спадщини дозволить народові України пишатися станом пам’яток минулого. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
у фахових виданнях: 1. Манаев А. Ю. Современная законодательная база Украины в сфере охраны памятников археологии: Достижения и противоречия (на примере Автономной Республики Крым) / А. Ю. Манаев // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского.– 2005.– Т. 18 (57), №1.– С. 119–129. 2. Манаєв О. Ю. Охорона пам’яток археології в Автономній Республіці Крим: Проблеми і шляхи вирішення (1991–2004 рр.) / О. Ю. Манаєв // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України і УТОПІК.– 2005.– Вип. 7.– С. 13–26. 3. Манаєв О. Ю. Охорона культурної спадщини в контексті проблем земельної реформи в Україні (на прикладі Автономної Республіки Крим) / О. Ю. Манаєв // Український селянин: Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького.– Черкаси, 2006.– Вип. 10.– С. 372–374. 4. Манаєв О. Ю. Пам’ятки середньовічного «печерного міста» Мангуп-Кале в Криму: проблеми збереження / О. Ю. Манаєв // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України і УТОПІК.– 2006.– Вип. 9.– С. 33–45. 5. Манаєв О. Ю. Сучасні проблеми державного регулювання охорони культурної спадщини: на прикладі АР Крим / О. Ю. Манаєв // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України і УТОПІК.– К., 2007.– Вип. 12.– С. 5–34. 6. Манаев А. Ю. Современные проблемы охраны памятников Крыма в контексте деятельности Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника / А. Ю. Манаев // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии / Крымское отд. Ин-та востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины.– Симферополь, 2007.– Вып. 13.– С. 679–689. 7. Манаев А. Ю. Керченский государственный историко-культурный заповедник: Современные проблемы охраны культурного наследия / А. Ю. Манаев // Боспорские исследования / Крымское отд. Ин-та востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины.– Симферополь; Керчь, 2007.– Вып. 17.– С. 170–187. Публікації, що додатково відображають
результати дисертаційного дослідження: 8. Манаев А. Ю. Византийское раннесредневековое оборонительное зодчество в Крыму: проблемы изучения и сохранности / А. Ю. Манаев // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць.– К., 2005.– Вип. 2.– С. 114–131. 9. Манаев А. Ю. Проблемы государственного учета объектов культурного наследия в Автономной Республике Крым (1991 – 2005 гг.) / А. Ю. Манаев // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць.– К., 2006.– Вип. 3, ч. 2.– С. 95–102. 10. Манаев А. Ю. Грабительские археологические раскопки как одна из проблем охраны культурного наследия / А. Ю. Манаев // Историческое наследие Крыма.– 2006.– № 14.– С. 5–8. 11. Манаев А. Ю. Республиканский историко-археологический заповедник «Калос Лимен»: 10 лет работы в сфере охраны культурного наследия / А. Ю. Манаев // Историческое наследие Крыма.– 2006.– № 16.– С. 3–6. 12. Манаев А. Ю. Проблемы охраны памятников в контексте нормативных актов органов власти АР Крым (1991 – 2005 гг.) / А. Ю. Манаев // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень.– К., 2006.– Вип. 2.– С. 126–138. 13. Манаев А. Ю. Охрана исторической застройки и культурных ландшафтов в Автономной Республике Крым: к проблеме разработки исторических ареалов населенных мест / А. Ю. Манаев // Наследие и современность / Российский НИИ культурного и природного наследия им. Д. С. Лихачева.– М., 2007.– Вып. 15.– С. 102–113. 14. Манаев А. Ю. Современные подходы к охране исторической застройки и культурных ландшафтов в АР Крым / А. Ю. Манаев // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. праць.– К., 2007.– Вип. 4.– С. 81–90. 15. Манаев А. Ю. Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране культурного наследия – 15 лет / А. Ю. Манаев // Историческое наследие Крыма.– 2008.– № 21.– С. 5–12. 16. Манаев А. Ю. Современные проблемы охраны культурного наследия в Судакском регионе / А. Ю. Манаев // Сугдейский сборник / Нац. заповідник «Софія Київська».– К.; Судак, 2008.– Вып. 3.– С. 597–605. 17. Манаєв О. Ю. Сучасні проблеми охорони пам’яток мусульманської архітектури в Криму / О. Ю. Манаєв // Нові дослідження пам’яток Козацької доби в Україні: Зб. наук. ст.– К., 2006.– Вип. 15.– С. 109–112. 18. Манаєв О. Ю. Основні напрямки роботи з охорони культурної спадщини в Автономній Республіці Крим на сучасному етапі / О. Ю. Манаєв // Україна соборна: Зб. наук. ст. / Ін-т історії України НАН України.– К., 2006.– Вип. 4.– С. 225–229. 19. Манаев А. Ю. Современные проблемы охраны памятников в контексте деятельности историко-культурных заповедников АР Крым / А. Ю. Манаев // Гуржиївські історичні читання / Ін-т історії України НАН України.– Черкаси, 2007.– С. 116–119. 20. Манаев А. Ю. Музеефикация и консервация объектов культурного наследия в современной законодательной базе Украины / А. Ю. Манаев // Античный город: Проблемы сохранения архитектурно-археологических комплексов / Ин-т археологии НАН Украины.– Керчь, 2007.– С. 28–31. 21. Манаев А. Ю. Формирование системы управления охраной памятников в АР Крым / А. Ю. Манаев // Перші Зарембівські читання: Мат-ли Перших Всеукраїнських наукових читань, присвячених 60-річчю від дня народження українського історика та пам’яткознавця С. З. Заремби: Зб. ст. / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.– К., 2007.– С. 124–132. | 