Анотація до роботи:

Єфіменко Т.П. Обґрунтування заходів щодо зміцнення здоров’я дітей Харківської області у практичній діяльності лікаря загальної практики – сімейної медицини. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10–педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2007.

Одержані нові дані, що обумовлюють динаміку стану здоров’я дітей Харківської області за період впровадження сімейної медицини та фактори, які на нього впливають. Вивчено динаміку доступності первинної медико – санітарної допомоги дітям за період впровадження сімейної медицини. Досліджено диспансеризацію дітей в різних типах закладів сімейної медицини у порівнянні з контрольною групою. Вивчено відношення населення та медичних працівників до найбільш актуальних питань сімейної медицини.

Розроблені методичні рекомендації щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей в умовах діяльності лікаря ЗПСМ, а також нові підходи до підготовки та перепідготовки сімейних лікарів з питань педіатрії в учбово – методичному центрі ХМАПО.

1. У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі щодо збереження і зміцнення здоров’я дітей в різних типах закладів сімейної медицини в період реформування ПМСД на принципах сімейної медицини в Харківській області.

2. У 2001 році поширеність захворювань у дітей Харківської області була меншою, ніж у дітей України на 11,1±0,06% - у віковій категорії 0-6 років та на 4,2±0,02% - у віковій категорії 7-14 років. За період впровадження сімейної медицини відбулося зростання загальної поширеності захворювань у дітей 0 – 6р. – на 27,8±0,08%; 7 – 14 р. – на 22,7±0,06%, що в 3,8 – 4,6 рази перевищує приріст захворювань по Україні. Структура поширеності хвороб у дітей Харківської області стала аналогічною Україні, крім хвороб ендокринної системи показник поширеності яких, незважаючи на зростання з 29,8 до 58,5 на 1000, залишався у 2,1 рази менше, ніж у дітей України (122,9 на 1000).

3. В умовах впровадження сімейної медицини в амбулаторії ЗПСМ МЖК „Інтернаціоналіст” Харківського району (І тип) мало місце зростання поширеності хвороб у дітей обох вікових груп за рахунок покращення виявлення та реєстрації хвороб органів травлення (20,6±6,7% та 25,4±3,6%), ока та придаткового апарату (13,7±7,0% та 10,8±3,8%), нервової системи (10,3±7,1% та 21,1±4,6%), шкіри та підшкірної клітковини (24,1±6,5% та 2,3±1,2%). Доступність ПМСД зросла і стала достовірно вища, ніж у ІІ типі на 158,5% та на 351,1%,ніж у ІІІ. Ефективність диспансеризації також вища, ніж у ІІ типі на 51,57% та на 70,92%, ніж у ІІІ типі. Разом з тим, у цьому типі закладу залишається низьким показник поширеності хвороб у дітей обох вікових груп.

4. В амбулаторії ЗПСМ с.Коробочкіно (ІІ тип) за цей період відбулося зростання загальної поширеності хвороб у дітей обох вікових груп переважно за рахунок хвороб органів дихання (53±1,9% та 18,2±0,8%), інфекційних і паразитарних хвороб (12,0±3,3 та 18,0±3,0%), шкіри та підшкірної клітковини (5,4±1,8% та 13,2±4,4%), нервової системи (4,0±1,8% та 23,5±3,0%), органів травлення (3,9±1,7% та 6,5±2,4%). Зросла доступність ПМСД, яка на 74,47% вища, ніж в закладі ІІІ типу. Ефективності диспансеризації характеризується підвищенням рівня диспансеризації з 173,7 до 217,0 на 1000, своєчасності диспансерних заходів – на 5,1±3,3%, повного обсягу диспансерних заходів – на 15,5±5,2%, розширенням структури диспансерних звернень на 6,5±0,5% за рахунок не терапевтичної патології серед дітей 0 – 6р. та на 6,3±0,5% серед дітей 7 – 14р. за рахунок соматичної патології.

5. У роботі сімейного лікаря відділення ЗПСМ Балаклійської ЦРЛ (ІІІ тип) суттєвих позитивних змін не встановлено. Виявлення та реєстрація поширеності хвороб у дітей залишилася майже без динаміки (1777,5 проти 1750,0 на 1000), в той час, як серед дітей, які були під наглядом педіатра (0-6р.) зросла на 38,3±0,3%. Зросла кількість звернень з 2,9 до 4,9 на дитину, однак зросла і кількість викликів додому з 0,7 до 1,4 на дитину. При зростанні рівня диспансеризації з 198,4 до 519,4 на 1000, питома вага звернень безпосередньо з приводу диспансерних оглядів зменшилась на 36,6±1,0%, повнота охоплення на 2,0±0,7%, своєчасність диспансерних заходів на 34,3±4,2%, повний обсяг диспансерних заходів на 17,4±5,0%.

6. Результати соціологічних досліджень довели, що задоволеність населення наданням допомоги дитині сімейним лікарем в закладах сімейної медицини І типу перевищувала таку в закладах ІІ типу на 34,56% та на 251,8% у закладах ІІІ типу. Одним з суттєвих факторів, які негативно впливали на роботу сімейного лікаря, респондентами визначено обмеженість часу (65,6±1,7%) та недостатність його знань (9,5±1,1%), медичними працівниками невідповідність нормативній кількість прикріпленого населення (50,0±1,5%), відсутність досвіду (25,0±3,4%) та знань з питань педіатрії (16,9±3,0%). 39,0±1,8% опитаних батьків дітей та 20,0±3,2% медичних працівників є прихильниками нагляду сімейним лікарем за дитиною від народження.

7. Узагальнені результати дослідження свідчать, що найвища ефективність функціонування притаманна для І типу закладу (156 умовних балів; 2,05±0,07), яка на 54,14% перевищувала таку у ІІ типі (101 бал; 1,33±0,05;) і на 105% у ІІІ (76 балів; 1,00±0,04).

8. За результатами дослідження встановлено, що найбільш оптимальним є впровадження сімейної медицини в сільській місцевості (І та ІІ типи закладів), а також надання медичної допомоги сімейним лікарем починаючи з народження дитини. Впровадження сімейної медицини на рівні центральної районної лікарні (ІІІ тип закладу) має бути комплексним, з внесенням змін до існуючої нормативно-правової бази з реорганізацією усієї педіатричної служби як на амбулаторному, так і стаціонарному рівні.

Публікації автора:

1. Єфіменко Т.П. Від педіатра до сімейного лікаря // Проблеми медичної освіти та науки. – 2006. – №1 – С. 74 – 77.

2. Єфіменко Т.П. Обсяги спеціалізованої медичної допомоги дітям у закладах сімейної медицини Харківської області // Сімейна медицина. – 2006. – №1. – С. 99 – 102.

3. Єфіменко Т.П.. Захворюваність дитячого населення Харківської області та деякі аспекти її динаміки в умовах реформування первинної медико – санітарної допомоги на засадах сімейної медицини // Медицина сьогодні і завтра. – 2006. – №2. – С. 123 – 126.

4. Єфіменко Т.П., Немірова О.А., Коломієць М. та ін. Динаміка стану здоров’я дітей Харківської області за часи реформування галузі на засадах сімейної медицини // Проблеми медичної освіти та науки. – 2007. – №2. – С. 15 – 19. Автором проведено збір матеріалу в цілому по області та в досліджуваних закладах, проаналізовано і вивчено структуру захворюваності та її динаміку за 2001 – 2004 роки.

5. Єфіменко Т.П., Волос Б.О. Регіональний досвід та перспективи реформування первинної медико – санітарної допомоги на засадах сімейної медицини // Матер. наук.–практ. конф. за міжнар. участі „Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров’я”. – Одеса, 2002. – С.186 – 193. Автором проведено збір матеріалу та досліджено розвиток сімейної медицини в Харківській області, підготовлено матеріали до друку.

6. Єфіменко Т.П., Бодня К.І. Роль семейного врача в диагностике и профилактике паразитарних болезней // Матер. наук.–практ. конф. „Актуальні питання стаціонарної допомоги інфекційним хворим”. – Х., 2002. – С. 18 – 21. Автором вивчено роль сімейного лікаря у діагностиці та лікуванні паразитарних захворювань, визначені основні проблеми у підготовці та перепідготовці сімейних лікарів з означених питань, підготовлені матеріали.

7. Єфіменко Т.П. Дільничні терапевти та педіатри про сімейну медицину // Актуальні питання реформування системи охорони здоров’я на сучасному етапі соціально – економічного розвитку суспільства: Тез. доп. міжнар. наук.–практ. конф. – Х., 2002. – С. 69.

8. Єфіменко Т.П. Перші результати діяльності амбулаторій сімейної медицини в Харківській області. // Сімейна медицини – досягнення та перспективи: Тез. доп. всеукр. наук.–практ. конф.– К., Х., 2002. – С. 23 – 24.

9. Єфіменко Т.П., Хвисюк О.М., Марченко В.Г. та ін. До напрямків та етапів подальшої реструктуризації первинної медико – санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в регіоні // Матер. ХІ Конгресу СФУЛТу – Полтава – Київ – Чикаго: Тез. доп., 2006. – С.91 – 92. Автор брала участь у визначенні обсягів спеціалізованої допомоги та диспансерної роботи, що може бути передана сімейному лікарю.

10. Єфіменко Т.П., Короп А.Ф. Доступність первинної медико – санітарної допомоги дітям в умовах реформування її на засадах сімейної медицини // Матер. конф. з міжнар. участю „Актуальні питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря”. – Х., 2006. – С. 43 – 44. Автором розроблена програма дослідження доступності ПМСД у дітей, проведено збір матеріалу, його узагальнення, матеріали підготовлено до друку.

11. Єфіменко Т.П., Короп А.Ф., Жук О.В. Спеціалізована медична допомога в закладах загальної практики – сімейної медицини // Актуальні питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря. Матер. конф. з міжнар. участю: Тез. доп. – Х., 2006. – С. 44. Автором розроблена програма дослідження, проведено збір матеріалу, його узагальнення та підготовка до друку.

12. Єфіменко Т.П., Сердюк О.І., Федченко Ю.Г. Сімейна медицина на Харківщині – від з’їзду до з’їзду // Матеріали ІІ з’їзду лікарів загальної (сімейної) практики України. – Х., 2005. – С. 76 – 78. Автором вивчено та проведено аналіз впровадження різних типів закладів сімейної медицини, підготовлено матеріали до друку.

13. Єфіменко Т.П., Хвисюк О.М., Хвисюк О.М. та ін. Наукове обґрунтування покращення доступності та якості первинної медико – санітарної допомоги на засадах сімейної медицини населенню Харківського регіону // Сімейна медицина. – 2006. – №4. – С.41 – 42. Автором проведені дослідження стану здоров’я дітей в різних типах закладів ЗПСМ, обґрунтовані оптимальні моделі організації медичної допомоги дітям в умовах сімейної медицини.

14. Єфіменко Т.П., Короп А.Ф. Порівняльна оцінка якості лікування дітей в різних типах закладів загальної практики – сімейної медицини // Сімейна медицина. – 2006. – №4. – С. 34. Автором розроблена програма для вивчення якості лікування дітей в залежності від типу закладу сімейної медицини, проведено збір та обробку матеріалу.

15. Єфіменко Т.П., Короп А.Ф. Лікувальні технології при захворюванні дітей на нейроциркуляторну дистонію в різних типах закладів загальної практики – сімейної медицини. // Лікування та реабілітація у загальній практиці – сімейній медицині. Матер. наук.–практ. конф.: Тез. доп. – Одеса, 2007. – С. 52. Автором вивчено відповідність лікування нейроциркуляторної дистонії в різних типах закладів ЗПСМ загальноприйнятим схемам лікування, проведено аналіз, підготовлено матеріали до друку.