У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність застосування прийомів технології вирощування сортів і гібридів F1 огірка вітчизняної та зарубіжної селекції в Лісостепу України за вирощування рослин на вертикальній шпалері у відкритому ґрунті за краплинного зрошення, що дало можливість зробити наступні висновки: 1. Найбільш урожайними виявились гібриди Кріспіна F1 (46,8 т/га), Самородок F1 (41,7 т/га), Аякс F1 (39,1 т/га). Із сортів найбільш урожайним виявився сорт Джерело, врожайність товарних плодів якого склала – 41,0 т/га. Найбільший ранній врожай одержано у гібридів Вокал F1 – 16,4 т/га, Кріспіна F1 – 16,3 т/га та Аякс F1 – 14,4 т/га. 2. Встановлена залежність проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин огірка у відкритому ґрунті від строків сівби насіння. Строк сівби 25 квітня сприяв більш ранньому вступу рослин у плодоношення, проте настання чергових фаз розвитку у рослин відбувалось на 3–5 діб триваліше, порівняно до строку сівби насіння 5 травня. 3. Ранній строк сівби (25 квітня) сприяв формуванню у рослин більшої висоти головного стебла, кращої облиствленості рослин і більшої площі листків, що забезпечило підвищення, порівняно до строку сівби 5 травня, на 4,8–11,8 т/га врожайності товарних плодів та на 0,7–2,2 т/га раннього врожаю, залежно від гібрида F1. 4. Схеми розміщення рослин не впливали на проходження фенологічних фаз розвитку рослин, проте біометричні показники рослин знаходилися у зворотній залежності від їх густоти. Найбільш ефективною виявилася схема розміщення 140х10 см з густотою рослин 71,4 тис./га, врожайність товарних плодів становила в середньому за три роки 45,9 т/га. 5. З мульчуючих матеріалів кращою виявилася плівка поліетиленова чорна. Рослини в цьому варіанті формували більш розвинені стебла та на 5 діб раніше, порівняно до контролю, вступали у фазу плодоношення. Також у період наростання вегетативної маси та плодоношення рослини мали найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу – відповідно 8,7 та 6,4 г/м2 за добу. 6. Застосування чорної плівки як мульчі забезпечувало одержання 41,3 т/га врожайності товарних плодів та 8,2 т/га раннього врожаю. Цей фактор сприяв також підвищенню якості плодів. Вміст сухої речовини в плодах був найвищим серед варіантів мульчування і становив 5,0%, цукрів – 2,12%, аскорбінової кислоти – 15,7 мг/100 г. За мульчування ґрунту чорним агроволокном урожайність одержано на рівні контролю. 7. Серед сортів і гібридів F1 високі економічні показники одержані у гібридів Кріспіна F1, Самородок F1 та сорту Джерело, відповідно рівень рентабельності становив – 96,6, 73,9 та 89,2%. За економічною ефективністю найбільший рівень рентабельності одержано у гібридів Самородок F1 (115,6%), Родничок F1 (92,0%) та Вокал F1 (99,6%) за строку сівби насіння 25 квітня. Густота рослин 71,4 тис./га за схеми розміщення 140х10 см забезпечила найбільш високий дохід та рівень рентабельності (81,4%). Найбільш рентабельним виявився варіант мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою (61,3%). 8. Найвищі значення коефіцієнта біоенергетичної ефективності забезпечив сорт Джерело – 1,25, гібриди Кріспіна F1 – 1,24 та Самородок F1 – 1,22. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності за строку сівби насіння 25 квітня становив 1,24–1,38, за строку сівби 5 травня він був нижчим. Вища енергетична ефективність була за схеми розміщення 140х10 см з густотою рослин 71,4 тис./га – 1,35. Мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою серед варіантів мульчування було найбільш виправданим, Кбе – 1,01. |