Кучер Руслан Анатолійович. Обґрунтування підбору маточно-насінневих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у Лісостепу України. : Дис... канд. наук: 06.01.07 - 2005.
Анотація до роботи:
Кучер Р.А. Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. – Національний аграрний університет. – Київ, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню біологічних особливостей та господарських показників слаборослих гібридних фори груші селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН, як насіннєвих слаборослих підщеп.
Вивчено фенологічні фази розвитку маточних дерев у саду, їх біометричні показники, стійкість проти хвороб, урожайність та насінну продуктивність.
Проведено агробіологічну оцінку слаборослих гібридних форм груші як підщеп у розсаднику, а також вивчено особливості росту та розвитку однорічних саджанців груші на слаборослих насіннєвих підщепах.
Встановлено фізіологічну сумісність підщепно-сортових комбінувань, визначено економічну ефективність вирощування насіннєвих підщеп та саджанців на них.
Науково обгрунтовано добір насіннєвих слаборослих підщеп для маточно-насіннєвого саду та їх використання у плодовому розсаднику Лісостепу України. За результатами вивчення відібрані три слаборослі гібридні форми як насіннєві підщепи СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21.
Отримані нами результати польових і лабораторних досліджень дозволяють зробити такі висновки:
В умовах Правобережного Лісостепу України вегетація слаборослих гібридних форм груші (маточно-насіннєвих рослин) у саду починається з ІІІ декади березня – по ІІ декаду квітня при сумі ефективних (вище 5С) температур від 23,6С до 58,9С, а цвітіння (ІІІ декада квітня – І декада травня) – від 136,4С до 235,7С. Тривалість цвітіння становить 5–10 днів.
Найбільш високі та стабільні показники життєздатності пилку мають слаборослі гібридні форми СМЛ 2–9 і СМЛ 5–11 – 98,9 і 99,4%, тому їх можна використовувати як запилювачі для інших сортів та гібридів. Кращими запилювачами для СМЛ 2–9 є СМЛ 5–11 і СМЛ 7–21, для СМЛ 5–11 – груша лісова №3, Лимонка, СМЛ 2–1 і СМЛ 2–4.
Найвищою і стабільною врожайністю плодів характеризуються слаборослі гібридні форми СМЛ 2–9 і СМЛ 5–11 – 21,2 і 20,9 т/га відповідно, що на 94,5 і 97,7% більше, ніж у контрольного сорту Лимонка. Вихід повноцінного насіння від маси плодів коливається від 0,2% у гібридних слаборослих форм СМЛ 2–1 і СМЛ 4–3 та груші лісової №3 до 0,5% у СМЛ 5–11. Середня маса 1000 повітряно-сухих насінин у дослідних варіантах становить 19,2–46,4 г проти 29,7 г у контролі.
Найбільш стримані за силою росту сіянці одержані від посіву насіння слаборослих гібридних форм СМЛ 5–11, СМЛ 2–9 і СМЛ 7–21, у яких відношення довжини міжвузль до товщини пагона становило 3,2, 3,5 і 3,8 відповідно, тоді як у сіянців більш сильнорослих форм цей показник був 8,1 (груша лісова №3) та 7,8 (контроль).
Сіянці слаборослих гібридних форм груші СМЛ 2–9, СМЛ 5–11 і СМЛ 7-21 як при весняному посіві стратифікованого насіння, так і при осінньому посіві нестратифікованого насіння були відповідно на 32,6, 35,1 і 30,1% нижчі від сіянців контрольного сорту Лимонка.
Між об’ємом кореневої системи сіянців та площею їх листкової поверхні існує високий позитивний кореляційний зв’язок (r=0,86+0,12). За показниками об’єму кореневої системи та кількості сіянців з розгалудженою кореневою системою перевагу має осінній посів нестратифікованого насіння.
Високою стійкістю проти збудників парші та буруватості у шкілці і розсаднику характеризуються сіянці слаборослих гібридних форм СМЛ 2–9, СМЛ 5–11 і СМЛ 7–21 – за роки досліджень вони зовсім не уражувались хворобами.
При осінньому посіві насіння слаборослі гібридні підщепи СМЛ 2–1, СМЛ 5–11 і СМЛ 7-21 мають вищий вихід як стандартних сіянців (на 4,8; 5,0 і 5,5%), так і сіянців першого товарного сорту (на 8,7; 7,2 і 5,2% відповідно) – порівняно із весняним посівом.
Високі показники приживання заокуліруваних вічок залежно від сорту встановлено на підщепах СМЛ 2–9 – 90,7–94,8%, СМЛ 7–21 – 92,7–96,5%. У контрольному варіанті цей показник становить 76,6–80,9%. Загибель вічок взимку у всіх сортів коливається від 3,0 до 8,0%.
Найвищий вихід стандартних однорічних саджанців груші сортів Улюблена Клаппа, Корсунська і Зимова мліївська одержано на підщепах СМЛ 2–9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7–21 – 54,8–65,0 тис. шт. з 1 га залежно від сорту, що становить 160,9–197,6% відносно контролю.
Найвищий прибуток з одного гектара при весняному посіві насіння забезпечують сіянці СМЛ 2–9, СМЛ 5–11 і СМЛ 7–21 – 50,0, 49,0 і 42,6 тис. грн. або, відповідно, на 184,0, 178,0 і 142,0% більше, ніж у контролі. При осінньому посіві вказані гібридні форми забезпечують зростання прибутку у порівнянні з весняним посівом на 8,2, 2,8 і 14,8% відповідно. Найбільш рентабельним є вирощування сіянців як при весняному, так і при осінньому посіві насіння слаборослих гібридних форм СМЛ 2–9, СМЛ 5–11 і СМЛ 7–21.
Найбільш високими прибутками характеризується вирощування саджанців сортів Корсунська і Зимова мліївська на сіянцях гібридної форми СМЛ 5–11 – 221,4 і 218,4 тис. грн./га, що на 103,9 і 175,3% більше, ніж у контрольному варіанті) при
рівні рентабельності відповідно 445 і 438%. Високі економічні показники для всіх сортів забезпечують підщепи СМЛ 2–9 і СМЛ 7–21.
Публікації автора:
1. Спрягайло О.А., Кучер Р.А. Особливості росту нових сортів груші залежно від підщепи //Науковий вісник НАУ.-К:НАУ, 2002.-№50. -С. 104-106 (20% - здобувачем виконано частину експериментальних досліджень).
2. Кучер Р.А., Спрягайло О.А. Результати оцінки фізіологічної сумісності сорто-підщепних комбінувань груші //Науковий вісник НАУ. - К.:НАУ, 2002. - №57. - С. 225-227 (30% - здобувачем проведено частину експериментальної роботи та узагальнено по них результати).
3. Кучер Р.А. Економічна ефективність вирощування слаборослих насіннєвих підщеп та саджанців на них //Вісник аграрної науки. – 2004. – №8. – С. 81-84.
4. Кучер Р.А. Продуктивність слаборослих гібридних форм груші //Вісник аграрної науки. – 2004. – №11. – С. 70-71.
5. Кучер Р.А. Площа листкової поверхні, вміст хлорофілу, загальних цукрів та крохмалю в листках однорічних саджанців груші залежно від підщепи //Бюл. Нікіт. ботан. саду. – 2004. – Вип. 89. – С. 54-57.
6. Кучер Р.А. Фізіологічна сумісність підщепно-сортових комбінувань груші //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. – Мліїв-Умань. – 2004. – С. 60-64.
7. Кучер Р.А. Ріст кореневої системи та біометричні показники однорічних саджанців груші залежно від підщепи //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. – Мліїв-Умань. – 2004. – С. 76-81.
8. Кучер А.О., Кучер Р.А. Помологічна та господарсько-біологічна характеристика слаборослих гібридних форм груші селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. – Мліїв-Умань. – 2004. – С.109-117 (50% – виконано частину експериментальної роботи, зроблено висновки).
9. Кучер Р.А. Морфологічні особливості насіння слаборослих гібридних форм груші (насіннєвих підщеп) селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. – Мліїв-Умань. – 2004. – С.117-120.
10. Спрягайло О.А., Кучер Р.А. Біологічні особливості слаборослих гібридних форм груші (насіннєвих підщеп) в умовах Правобережного Лісостепу України //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. – Мліїв-Умань. – 2004. – С.121-126 (50% – виконано частину експериментальної роботи, зроблено висновки).
11. Кучер А.О., Кучер Р.А. Вихідний матеріал в селекції слаборослих підщеп груші //Збірник тез міжнародного симпозіуму "Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур", 7-8 липня 2004 р. – Харків. – 2004. – С. 93-94 (80% – виконано частину експериментальної роботи, зроблено висновки).
12. Кучер Р.А. Вплив слаборослих насіннєвих підщеп на біометричні показники однорічних саджанців груші //МатеріалиV Симпозіуму Україна – Австрія "Сільське господарство: наука і практика", 9-11 вересня 2004 р. – Київ. – 2004. – С. 204-205.