1. Робота присвячена розв’язанню актуальної наукової задачі підвищення якості вибирання стебел льону шляхом вдосконалення конструкції льонобрального апарата, обгрунтування параметрів і режимів його роботи. Аналіз науково-методичних засад процесу брання льону та визначення параметрів брального апарата з поперечними рівчаками дав змогу встановити, що в чинних бральних апаратах недостатньо обгрунтовано ширину захвату секції, через що не забезпечується необхідна якість брання стебел. Покращення якості брання стебел (в тому числі полеглого та низькорослого льону) можливе завдяки розробці та обгрунтуванню параметрів і режимів роботи льонобрального апарата з поперечними рівчаками. 2. Аналітичні дослідження брання стебел льону бральним апаратом з поперечними рівчаками дозволили визначити взаємозвязок між складовими операціями цього процесу (нахил стебел і формування пучка подільником, брання стебел бральним апаратом, транспортування до розстиляючого пристрою) та встановити залежність (1) розтягнутості стрічки від висоти брання стебел, ширини захвату бральної секції, параметрів подільників та кута відхилення стебел, що зчеплені насіннєвими коробочками. 3. Теоретично обгрунтована залежність мінімальної висоти стебел льону, за якої можливе його машинне брання, від ширини захвату бральної секції, ширини брального паса і висоти брання дала змогу встановити, що при ширині захвату секції 30-32 см і опущеному бральному апараті до висоти вибирання 3-6 см можна збирати льон завдовжки 30-35 см. 4. На основі дослідження та аналізу руху в бральному рівчаку стебел, що притискаються прутками до рухомого паса в зоні ролика, теоретично обгрунтовано умови транспортування і довибирання невибраних стебел льону, які забезпечуються дією притискних прутків на стебла. 5. На основі моделювання динамічних явищ при транспортуванні стебел бральним апаратом з криволінійними рівчаками виведено умови (6) та (7) недопущення відриву насіннєвих коробочок та обґрунтовано нерівність (12), на основі якої встановлено режими роботи брального паса (2,6 – 2,7 м/с) і відповідні значення швидкості руху машинно-тракторного агрегату (до 10 км/год). 6. Виконані експериментальні дослідження дали змогу встановити допустиме значення кута (10) відгину стеблової стрічки, затиснутої в криволінійних рівчаках та зчепленої насіннєвими коробочками, до якого унеможливлюється відрив насіннєвих коробочок, а також значення кута відгину центральних (рівновіддалених від вертикальних площин симетрії сусідніх подільників) стебел, значення якого (до 22) залежить від щільності стеблостою, ширини захвату бральної секції, висоти брання та швидкості руху агрегату. 7. Завдяки моделюванню процесу брання льону та виконанню експериментальних досліджень обгрунтовано раціональну ширину захвату бральної секції 30 – 32 см, а також діаметри шківа 18 – 19 см та ролика 10 – 11 см, і на цій основі вдосконалено конструкцію брального апарата. 8. Виконання за допомогою дослідного зразка брального апарата багатофакторного експерименту дало змогу встановити залежність (14) чистоти брання льону від щільності стебел, швидкості руху агрегату і висоти брання та підтвердити адекватність моделі реальному процесу брання стебел та формування стрічки. 9. Виготовлення та польові випробування вдосконаленого брального апарата з обгрунтованими параметрами підтвердили його працездатність та економічну ефективність. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження однієї розробки становить 4080 грн. |