Дроненко Володимир Григорович. Обґрунтування нового методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Дроненко В.Г. Обґрунтування нового методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – 14.01.03 – хірургія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2007.
Дисертація присвячена актуальній проблемі сучасної колопроктології: можливостям відтворення анатомо-топографічних структур подібних до баугінієвого клапану людини. Запропонована конструкція антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу, в якій клапан моделюється виключно з стінки товстої кишки, спочатку вивчена в експерименті, а потім впроваджена в клініку. Запропонований технічний прийом дозволяє попередити запально-дистрофічні зміни останнього та зберегти надійну антирефлюксну функцію клапану у 90,4 ± 6,4 % прооперованих (t=2,89 p<0,001). Впровадження в клініку розробленого співустя зменшує клініко-функціональні, копрологічні, дисбіотичні розлади та покращує результати медико-соціальної реабілітації хворих.
1. У 36,4 ± 4,6 % хворих після правобічної геміколектомії з ІТА без антирефлюксної спрямованості виникали скарги на біль в животі (t= 4,80, p<0,001), метеоризм – 23,6 ± 4,1 % (t= 3,03, p<0,001), відчуття бурчання і переливання в кишечнику – 70,1 ± 4,8 % (t= 2,42, p<0,001), діарейні розлади – 59,8 ± 4,7 % (t=4,15, p<0,001).
2. За результатами експерименту встановлено, що тварини, прооперовані з формуванням антирефлюксного ІТА за новим методом порівняно із сполученням за Вітебським, мають кращий апетит (73,9 ± 9,2 % проти 15,8 ± 8,4 %; t= 4,7, р<0,001), рідше страждають на діарею (8,7 ± 5,9 % проти 57,9 ± 11,3 %; t= 3,8, р<0,001), рідше втрачають масу тіла (8,7 ± 5,9 % проти 52,7 ± 11,4 %; t=3,4, р<0,001).
3. В 90,4 ± 6,1 % тварин новорозроблений ІТА виявив надійні антиреф-люксні властивості в усі терміни спостережень (t=8,56, р<0,001). Морфологічна картина відповідала фазам ранового процесу з відсутністю запально-дистрофічних змін.
4. За результатами клінічних досліджень запропонований метод формування атирефлюксного ІТА порівняно із методами безклапанних сполучень вірогідно більше (t= 4,5; р<0,001) дозволяє хворим зберегти працездатність (80,9± 8,6 % проти 37,4 ± 4,7 %), зменшити кількість візитів до лікарів (4,8 ± 4,7 % проти 39,3 ± 4,7 %; t= 5,2, р<0,001), а також збільшити масу тіла (76,2 ± 9,3 % проти 43,9± 4,8 %; t= 3,1, р<0,001), що сприяло покращенню якості життя в 95,2 ± 4,7 % респондентів у віддаленому післяопераційному періоді (t= 6,11, p<0,001).
5. Згідно з рентгенологічним та ендоскопічним дослідження кишечника в 90,4 ± 6,4 % хворих спостерігали задовільні антирефлюксні властивості нового ІТА (t= 2,89, p<0,001), що сприяло збереженню звичайної структурованості слизових оболонок тонкої і товстої кишки без відчутних запально-дистрофічних змін за результатами морфологічного вивчення їх біоптатів.
6. У 93,5 ± 2,4 % хворих після правобічної геміколектомії з ІТА без антирефлюксного захисту виникають глибокі зміни складу мікрофлори товстого кишечника у вигляді дисбактеріозу ІІІ ступеня. Тоді як, з новим антирефлюксним ІТА в 66,7 ± 10,3 % випадків спостерігаємо нормальний мікробний спектр посівів мікрофлори випорожнень кишечника (t=6,47, p<0,001).
7. Аналіз результатів копрологічного дослідження калу показав, що у хворих контрольної групи порівняно із дослідною вірогідно більше зустрічається порушень показників копрограми (85,7 ± 7,6 % проти 19,6 ± 5,8 %; t= 6,88 р<0,001), бродильної (32,6 ± 6,9 % проти 9,5 ± 6,4 %; t= 2,45, p<0,001) і гнилісної (47,8 ± 7,4 % проти 4,8 ± 4,7 % ;t= 4,93 p<0,001) диспепсій.
Публікації автора:
1. Шапринський В.О., Жученко С.П., Дроненко В.Г. Обгрунтування вибору типу відновлення безперервності кишківника після правобічної геміколектомїї // Хірургія України. – 2003. – №2 (6). – С.36-37.(Особистий внесок дисертанта: формування вибірки груп хворих, обробка і аналіз результатів клінічного спостереження за хворими, підготовка матеріалу до друку).
3. Дроненко В.Г., Шапринський В.О., Закрижевський В.М. Оптимізація хірургічного лікування у хворих з патологією правої половини ободової кишки // Харківська хірургічна школа. – 2006. – № 1. – С.213-215. (Особистий внесок дисертанта: оперативне лікування хворих, їх клінічне обстеження, аналіз та статистична обробка кінцевих результатів, подання до друку).
4. Дроненко В.Г. Ілеоцекальний відділ кишечника та можливості його відтворення хірургічним шляхом після правобічної геміколектомії // Вісник морфології. – 2007. – Т. 2, № 13. – С. 459-463. (Особистий внесок дисертанта: патентно-інформаційний пошук, аналіз клінічного матеріалу, підготовка до друку).
5. Морфо-функціональна характеристика антирефлюксного ілеотранс-верзоанастомозу в умовах експерименту / С.П.Жученко, В.О.Шапринський, В.Г. Дроненко, М.С. Пушкар // Вісник Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. – 2007. – № 11(2). – С. 486-489. (Особистий внесок дисертанта: проведення експерименту, формулювання висновків, підготовка до друку)
6. Деклараційний патент на винахід 62502А UA, МПК А61В17/00. Спосіб формування кінцебокового антирефлюксного тонкотовстокишкового співустя / С.П. Жученко, В.О. Шапринський, В.Г. Дроненко – Заявка 2003042905. Заявл. 03.04.2003. Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. (Особистий внесок дисертанта: патентно-інформаційний пошук, участь у розробці нової конструкції антирефлюксного ІТА, експериментальній і клінічній частині досліджень, інтерпритація отриманих результатів, подання заявки на винахід).
7. Деклараційний патент на винахід 62501А UA, МПК А61В17/00. Рано-розширювач для виконання абдомінальних і торакальних операцій / В.Г. Дро-ненко, В.О. Шапринський – Заявка 20030442902. Заявл. 03.04.2003. Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. (Особистий внесок дисертанта: патентно-інформаційний пошук, участь у розробці і клінічній апробації інструмента, підготовка технічної документації, подання заявки на винахід).
8. Деклараційний патент на винахід 63322А 62501А UA, МПК А61В17/00. Хірургічний вимірювальний пристрій для формування анастомозів / В.Г. Дро-ненко, В.О. Шапринський – Заявка 2003042906. Заявл. 03.04.2003. Опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1. (Особистий внесок дисертанта: участь у розробці інструмента, експериментальне і клінічне впровадження, підготовка технічної документації, подання заявки на винахід ).
9. Дроненко В.Г. Хірургічний метод профілактики дисбактеріозу товстої кишки у хворих після правобічної геміколектомії // Медицина – здоров’я ХХІ сторіччя: Матеріали ІV-ої міжнародної конференції студентів і молодих вчених. Дніпропетровськ, 18-10 вересня 2003 р. – Дніпропетровськ, 2003. – С.75-76. (Особистий внесок дисертанта: обстеження хворих, обробка кінцевих результатів, підготовка матеріалів до друку).
10. Дроненко В.Г., Ковальчук А.Ф. Отдаленные результаты медико-социальной реабилитации больных после правосторонней гемиколэктомии // Материалы ІІІ-го съезда онкологов и радиологов СНГ. Минск, 25-28 мая, 2004 г. – Минск, 2004.- Ч. 2. – С.141. (Особистий внесок дисертанта: збір і аналіз клінічного матеріалу, інтерпритація вихідних даних, підготовка матеріалів до друку).
11. Опыт хирургического лечения рака ободочной кишки / В.А. Алексеев, А.Ф. Ковальчук, О.С. Гудзь, В.И. Секулер, В.Г. Дроненко // Материалы ІІІ -го съезда онкологов и радиологов СНГ. Минск, 25-28 мая 2004 г. – Минск, 2004.- Ч. 2. – С.117. (Особистий внесок дисертанта: збір і аналіз клінічного матерілу, його статистична обробка, підготовка до друку).
12. Дроненко В.Г., Закрижевський В.М., Рибаков С.О. Досвід використання нової методики антирефлюксного кінцебокового тонкотовсто-кишкового анастомозу у хворих після правобічної геміколектомії // Матеріали ХІ-го з’їзду онкологів України. Судак, 29 травня - 02 червня 2006 р.– Київ, 2006. – С. 134. (Особистий внесок дисертанта: впровадження нового ІТА в клініку, інтерпритація результатів лікування хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка до друку).
