Анотація до роботи:

Баранчук Ю. В. Обґрунтування норм садіння бульб картоплі під запланований урожай для умов Центрального Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН. Київ, 2002.

У дисертації досліджені особливості росту, розвитку рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарату, врожаю та зміни біохімічного складу, залежно від маси садивних бульб, площ і рівнів живлення та взаємодії цих факторів. Встановлено вплив факторів, що визначають урожайність картоплі: сорт – 2%; добрива – 12%, маса садивних бульб – 6%, схема садіння – 24%, погодні умови – 48%. Урожайність бульб залежить від особливостей сорту: середня врожайність сорту Світанку київського становила 291 ц/га, Луговської – 269 ц/га, або на 8% менше. Застосування органічних і мінеральних добрив підвищує врожайність картоплі. При внесенні 60 т гною урожайність сорту Світанок київський збільшувалась на 19%, Луговської – на 21%, на фоні + N₆₀P₆₀K₉₀ – 39 і 42%, на фоні +N₉₀P₉₀K₁₂₀ – на 52 і 57%, порівняно з контролем. Виявлено вплив маси садивних бульб на урожайність картоплі. Використання середніх бульб сорту Світанок київський (масою 51–80 г) підвищує врожайність на 10%, великих (81–120 г) – на 23%, порівняно з дрібними (25–50 г). У сорту Луговська приріст складав відповідно 20 і 32%. Істотний вплив на врожайність має площа живлення рослин картоплі. При схемі садіння 70 х 35 см урожайність Світанку київського підвищилась на 21%, Луговської – на 29%, 70 х 20 см – на 51 і 49% відповідно по сортах, порівняно з контролем (70 х 50 см). При вирощуванні сортів різних груп стиглості на дерново-підзолистих грунтах Полісся вивчено вплив факторів та їх взаємодію, які дозволяють отримувати якісні бульби з високими показниками вмісту крохмалю, білка, вітаміну

С, смакових якостей та з низьким умістом нітратів у них.

Встановлено, що дія кожного окремого фактора доповнюється їх взаємодією, що дає можливість посилювати інтенсивність впливу кожного з них за рахунок іншого. Вивчення взаємодії та можливого поєднання факторів дозволило визначити диференційовані норми садіння для одержання запланованого врожаю в українському Поліссі.

Вперше для умов Центрального Полісся України розроблені науково обґрунтовані норми садіння картоплі під запланований урожай, які дозволяють встановлювати їх відповідно до розміру садивних бульб (від 25 до 120 г), правильного кількісного та просторового їх розміщення (від 29 до 71 тис. шт/га) та залежно від внесених добрив (без добрив, при внесенні 60 т гною та при застосуванні N₆₀P₆₀K₉₀ і N₉₀P₉₀K₁₂₀ на фоні гною), враховуючи взаємодію та можливе поєднання факторів при отриманні запланованого врожаю.

Проведено економічну оцінку ефективності вирощування картоплі різних за скоростиглістю сортів. Встановлена оптимальна ефективність виробництва картоплі за вдалого поєднання досліджуваних факторів для отримання певного рівня врожайності.

У результаті проведених нами досліджень у зоні українського Полісся вивчено вплив маси садивних бульб, норм добрив, схем садіння та їх взаємодію на ріст і розвиток та продуктивність рослин різних сортів, що дало можливість визначити норми садіння картоплі під запланований врожай.

1. Кількість стебел у кущі залежала від сукупної дії факторів, що вивчались, проте визначальним серед них була маса садивних бульб. Стеблоутворююча здатність бульб зростала в досліджуваних сортів зі збільшенням їхньої маси і не залежала від площі та рівнів живлення. Проте за рахунок утворення гілок із пазушних бруньок основного стебла спостерігалась тенденція до збільшення кількості стебел у кущі при зростанні норм добрив та площ живлення. Відповідний стеблостій на площі створювався за оптимального поєднання факторів маси садивних бульб та схем садіння. Збільшення густоти насаджень з 28 тис. до 41 тис./га призвело до зростання кількості стебел на гектарі на 18,8%, а до 71 тис./га – на 34,8% у сорту Світанок київський та на 18,6 і 27,2% – у сорту Луговська.

2. Фактори, що вивчалися в досліді, впливали на площу асиміляційного апарату рослин. За внесення полуторної норми мінеральних добрив на фоні органічних площа листків збільшувалась на 36,9% у сорту Світанок київський і на 56,9% – у Луговської, порівняно з контролем. При схемі садіння 70х50 см цей показник зростав по сортах відповідно на 29,9 і 38,5%, порівняно із схемою 70х20 см. Використання великих садивних бульб (81–120 г) забезпечило збільшення площі листків на 21,3% у сорту Світанок київський та 18,8% – у Луговської, порівняно з дрібними (25–50 г). Проте продуктивність агрофітоценозу не завжди збігається з продуктивністю окремих кущів, які складають його. При садінні картоплі за схемою 70 х 50 см сумарна площа асиміляційного апарату на гектарі була меншою, ніж за 70 х 35 см у сорту Світанок київський на 27,3%, у Луговської – на 21,3%, а при садінні за схемою 70 х 20 см – відповідно на 43,6 і 35,3%.

3. Встановлено, що внесення підвищених норм добрив, збільшення площі живлення та маси садивних бульб сприяє зростанню бульбоутворюючої здатності стебел. Без застосування добрив під кущем картоплі утворювалося 10,6 бульб у сорту Світанок київський і 10,9 – у Луговської; при внесенні полуторної норми мінеральних добрив на фоні органічних цей показник зростав по обох сортах на 33,4%. При збільшенні площі живлення із 70 х 20 см до 70 х 50 см приріст бульб склав у сорту Світанок київський 28,5%, у Луговської – 21,7%, а при використанні великих садивних бульб – 19,7 і 23,1 (відповідно по сортах), порівняно із дрібними бульбами.

4. Найвищу продуктивність одного куща картоплі було одержано при садінні бульбами масою 81–120 г за схемою 70 х 50 см при внесенні на фоні 60 т/га гною мінеральних добрив у нормі N₉₀Р₉₀К₁₂₀, яка становила у сорту Світанок київський – 1091 г/кущ, у сорту Луговська – 1021 г/кущ.

5. Найвища врожайність у сорту Світанок київський становила 478 ц/га, у Луговської – 431 ц/га при садінні бульбами з масою 81–120 г за схемою 70 х 20 см та при внесенні мінеральних добрив у нормі N₉₀Р₉₀К₁₂₀ на фоні 60 т/га гною. Біологічні особливості сорту Світанок київський та його потенціал урожайності за однакових умов вирощування були на 8% вищими, ніж сорту Луговська. Цю особливість необхідно враховувати при вирощувані картоплі в зоні Полісся.

6. Вивчені сорти відзначалися високою реакцією на внесення органічних і мінеральних добрив. Якщо урожайність картоплі на контрольному варіанті (без внесення добрив) становила 218 ц/га, то внесення 60 т/га гною підвищувало її до 261 ц/га, що на 19,7% більше, ніж на контролі. При застосуванні мінеральних добрив N₆₀Р₆₀К₉₀ на фоні гною урожайність у середньому по обох сортах становила 306 ц/га, а N₉₀Р₉₀К₁₂₀ – 337 ц/га, що перевищує показники контролю на 40,1 і 54,4%. За загущених насаджень отримували вищий врожай, ніж за розріджених, хоча в останніх формується більше бульб під кущем і вони мають більшу масу. При схемі садіння 70 х 20 см урожайність з 1 га зросла на 59,4%, порівняно з розрідженими насадженнями (70 х 50 см). За схеми садіння 70х35 см урожайність також збільшувалася на 25,0%, порівняно зі схемою 70х50 см. Істотний вплив на врожайність обох сортів мало збільшення маси садивних бульб. Від рослин, вирощених із великих садивних бульб, одержана врожайність становила 312 ц/га, середніх – 282 ц/га, що на 27,1% і 14,6% більше, порівняно з дрібними бульбами (246 ц/га).

7. Урожайність товарних бульб, як і загальна, зростала зі збільшенням рівня живлення картоплі та маси садивних бульб. При використанні дрібних материнських бульб урожайність товарних бульб становила 237 ц/га у сорту Світанок київський і 216 ц/га – у сорту Луговська, середніх – 260 і 257 ц/га, що відповідно на 9 і 16% більше, порівняно з дрібними, а великих – 291 ц/га і 283 ц/га, що більше на 19 і 24%. Внесення органічних добрив збільшувало урожайність товарних бульб у сорту Світанок київський на 43 ц/га, сорту Луговська – на 44 ц/га, а мінеральних в одинарній та полуторній нормах на фоні гною – відповідно на 90 і

93 ц/га та 120 і 133 ц/га, порівняно з контролем, де вона становила 199 і 184 ц/га.

8. Кількісний коефіцієнт розмноження збільшувався із зростанням маси садивних бульб, рівня і площі живлення. Використання великих садивних бульб збільшувало кількісний коефіцієнт розмноження на 22,1%, середніх – на 16,2%, порівняно із дрібними у сорту Світанок київський, та на 24,6 і 18,2% – у Луговської. Застосування гною підвищувало кількісний коефіцієнт розмноження в сорту Світанок київський на 19,6%, у Луговської – на 16,7%; внесення мінеральних добрив в одинарній нормі – на 28,2 і 26,9%, у полуторній – на 34,5 і 35,1%. Садіння картоплі за схемою 70 х 50 см приводило до зростання кількісного коефіцієнта розмноження на 27,6%, за схемою 70 х 35 см у сорту Світанок київський – на 18,5% та на 21,9 і 11,9% – у Луговської, порівняно із схемою садіння 70 х 20 см.

9. Ваговий коефіцієнт розмноження також залежав від досліджуваних факторів і збільшувався при зростанні рівня живлення та зменшенні площі живлення; обернена залежність спостерігалась при збільшенні маси садивних бульб.

10. Найбільший вплив на вміст сухої речовини та крохмалю в бульбах картоплі мали біологічні особливості сортів, добрива і схеми садіння. У бульбах сорту Світанок київський накопичувалося 29,1% сухої речовини і 22,14% крохмалю, у сорту Луговська – 24,01 і 7,55% , що на 5,10 і 4,59% менше, ніж у попереднього сорту. При вирощуванні картоплі без застосування добрив уміст сухої речовини становив 27,5%, крохмалю – 20,7%. За внесення 60 т/га гною їхня кількість зменшилася на 0,4%; при застосуванні одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною вміст сухої речовини і крохмалю суттєво знизився – на 2,1 і 1,9%. Подальше збільшення норми внесення мінеральних добрив (полуторна) дещо зменшило ступінь їх зниження до 1,3 і 1,2 %. При садінні за схемою 70 х 20 см у бульбах накопичувалося 26,2% сухих речовин і 20,2% крохмалю, або на 0,3 більше, порівняно зі схемою 70 х 35 см і на 0,7 % – зі схемою 70 х 50 см.

11. Виявлено сортову відмінність у нагромадженні бульбами білка, вітаміну С і нітратів. Сорт Світанок київський нагромаджував у сухій речовині бульб 7,76% білка, 18,18 мг% вітаміну С і в сирій масі 66,8 мг/кг нітратів, а Луговська – відповідно 8,20 %, 14,65 мг% та 58,9 мг/кг. Сорти різняться не тільки кількісним, але й якісним складом білків, зокрема вмістом незамінних амінокислот – валіну та ізолейцину.

12. При вирощуванні картоплі без застосування добрив у бульбах накопичується 56,55 мг/кг нітратного азоту; при внесенні гною його вміст дещо зменшувався і становив 53,10 мг/кг, а одинарної та полуторної норми мінеральних добрив –відповідно 62,71 і 78,96 мг/кг.

13. Встановлено, що дія окремого фактора, що вивчались у дослідженнях, доповнюється їх взаємодією, що дає можливість посилювати інтенсивність впливу кожного з них за рахунок іншого. Вивчення взаємодії та можливого поєднання факторів дозволило для одержання запланованого врожаю в українському Поліссі визначити диференційовані норми садіння.

Заплановану врожайність 130–160 ц/га у сорту Світанок київський можна

отримати при садінні дрібними бульбами за схемою 70 х 50 см із нормою садіння 11 ц/га без внесення добрив; 220–250 ц/га – при використанні дрібних бульб за схемою 70 х 20 см із нормою 27 ц/га, не застосовуючи добрив, або 70 х 50 см із витратою 11 ц/га і внесенням 60 т гною + N₉₀P₉₀K₁₂₀. За використання середніх бульб їх висаджують за схемою 70 х 50 см із нормою 19 ц/га на фоні 60 т гною або за схемою 70 х 35 см із нормою 27 ц/га без застосування добрив. При садінні великими бульбами за схемою 70 х 50 см із нормою 28 ц/га вносять 60 т гною або садять їх за схемою 70 х 35 см із нормою 41 ц/га, не вносячи добрив. 370–400 ц/га можна отримувати, висаджуючи дрібні бульби за схемою 70 х 20 см із нормою 27 ц/га і вносячи 60 т гною + N₉₀P₉₀K₁₂₀; середні бульби – за такої ж схеми садіння з нормою 46 ц/га, зменшуючи норму мінеральних добрив на фоні гною до N₆₀P₆₀K₉₀; великі бульби висаджують при цьому за схемою 70 х 35 см із нормою 41 ц/га, вносячи 60 т гною + N₉₀P₉₀K₁₂₀. Враховуючи потенціал сорту в умовах Полісся, можна планувати врожайність у межах від 100 до 500 ц/га із кроком 30 ц/га. Аналогічні показники отримані і щодо інших інтервалів урожайності та сорту Луговська.

14. Встановлено, що найбільша економічна ефективність вирощування картоплі забезпечується при внесенні полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною, за якої рівень рентабельності становив 109% у сорту Луговської і 114% – у Світанку київського, що відповідно на 38 і 30% вище, ніж на контролі. Оптимальною схемою садіння є 70 х 35 см, за якої рівень рентабельності становив 94% у сорту Луговська і 105% – у Світанку київського, що на 14 і 3% вище, ніж за схемою 70 х 50 см та на 8 і 13% – ніж при садінні за схемою 70 х 20 см. Використання дрібних бульб забезпечує рівень рентабельності 109% у сорту Луговська і 131% – у Світанку київського, що на 13 і 32% більше, ніж при застосуванні середніх, і на 40 і 56% – ніж великих садивних бульб.

15. Найвищий рівень рентабельності забезпечується за садіння дрібних бульб за схемою 70 х 20 см при внесенні 60 т /га гною + N₉₀Р₉₀К₁₂₀ і становить у сорту Луговська 161%, у Світанку київського – 153%.

16. Таким чином, розроблений метод визначення норм садіння картоплі під заплановану врожайність дозволяє більш повно й ефективно використовувати ресурси виробника, здійснювати взаємозаміну факторів, більш ощадливо використовувати садивний матеріал, здешевлювати одержану продукцію.

Публікації автора:

1. Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Баранчук Ю.В., Крикунова О.В. Програмування продуктивності агрофітоценозу картоплі, залежно від агротехнічних факторів // Вісн. Білоцерків. аграр. ун-ту. – Вип. 10.– Біла Церква, 2000 – С. 177–188. (Частка здобувача становить 25%).

2. Баранчук Ю.В., Молоцький М.Я. Вплив маси садивних бульб, площ та рівнів живлення на ріст і розвиток картоплі // Картоплярство: Міжвід. темат. наук. зб. –

К.: Нора-Прінт, 2000. – Вип. 30. – С. 94–102. (Частка здобувача становить 60%).

3. Баранчук Ю.В., Молоцький М.Я. Вплив маси садивних бульб, площ та рівнів живлення на структуру врожаю картоплі // Вісн. Білоцерків. аграр. ун-ту. – Вип. 15.– Біла Церква, 2001. – С. 15–22. (Частка здобувача становить 60%).

4. Баранчук Ю.В. Вплив маси садивних бульб, площ та рівнів живлення на біохімічний склад бульб // Вісн. Білоцерків. аграр. ун-ту. Вип.20. – Біла Церква, 2001. –– С. 8–15.

5. Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Крикунова О.В., Баранчук Ю.В., Гнатюк І.М. Визначення норм садіння бульб картоплі під запланований урожай // Зб. Міжнар. наук.-практ. конф. “Аграрна наука і освіта у третьому тисячолітті” (18 вересня 2001р.). – Львів, 2001. – С. 396–399 (Частка здобувача становить 25%).

6. Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Баранчук Ю.В. Програмуємо урожайність, або переваги диференційованих норм садіння картоплі залежно від маси садивних бульб, схем садіння, рівня живлення та запланованої урожайності // Картопляр. –2001. – № 1.– С.15 (Частка здобувача становить 25%).

7. Норми садіння картоплі під запланований урожай: Рекомендації Мінагрополітики України / Пасічник П.К., Теслюк П.С., Кононученко В.В., Куценко В.С., Каліцький П.Ф., Баранчук Ю.В., Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Полішвайко Ю.М., Крикунова О.В., Гнатюк І.М. – К., 2001.– 15 с. (Частка здобувача становить 10%).