Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Урологія


Підмурняк Олексій Олексійович. Обґрунтування індивідуального підходу до комплексного лікування сечокам'яної хвороби методом екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії з використанням мінеральної води Збручанського родовища. : Дис... канд. наук: 14.01.06 - 2003.



Анотація до роботи:

Підмурняк О.О. Обґрунтування індивідуального підходу до комплексного лікування сечокам’яної хвороби методом екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії з використанням мінеральної води Збручанського родовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія. Інститут урології АМН України, Київ,2003.

Роботу присвячено розробці алгоритму індивідуального підходу до лікування сечокам’яної хвороби методом екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії та порівняльному аналізу ефективності ЕУХЛ як монотерапії та її поєднання з питною мінеральною водою Збручанського родовища.

Для цього статистично обґрунтували вагомість факторів, які впливають на ефективність літотрипсії, визначили коефіцієнти значущості даних факторів. Доведена пряма кореляційна залежність між опосередкованим показником ефективності ЕУХЛ – ліжкоднем, та певними факторами, які характеризують доопераційний, інтраопераційний та післяопераційні періоди. Визначені корелятивні зв’язки між частотою виникнення післяопераційних ускладнень та іншими факторами. Не встановлено очікуваної залежності між низкою факторів, які характеризують перебіг хвороби. Розробили формули - моделі прогнозування ризику виникнення ускладнень, вивели сумарний коефіцієнт ризику літотрипсії (КР). На підставі цього визначені чіткі критерії розподілу хворих на групи ризику ускладнень літотрипсії. Перша група – хворі з низьким ризиком ускладнень літотрипсії (КР1 < 7,99.) Друга група – хворі з помірним ризиком ускладнень літотрипсії (КР2 = 7,99 - 9,08). Третя група – хворі з високим ступенем ризику ускладнень літотрипсії (КР3 > 9,08). Розроблені формули та система розподілу на групи ризику розвитку ускладнень, застосована у групі хворих, які до поступлення у стаціонар приймали питну мінеральну воду Збручанського родовища. На підставі власних досліджень доведено, що прийом мінеральної води зменшує відсоток післяопераційних ускладнень та скорочує термін перебування у стаціонарі хворих другої та третьої груп. У хворих із помірним ризиком ускладнень ліжкодень зменшується у середньому на 2,1 добу, відсоток ускладнень на 7,6%. У хворих із високим ризиком розвитку ускладнень дані показники становлять 4,4 та 11% відповідно. У той же, час достовірно не підтверджено скорочення терміну ліжкодня та відсотку післяопераційних ускладнень у хворих першої групи. Даний факт вказує на недоцільність обов’язкового застосування у пацієнтів із низьким ризиком ускладнень питної мінеральної води Збручанського родовища. Натомість хворим другої та третьої груп слід наполеглево рекомендувати проходження як до так і післяопераційного курсу лікування мінеральною водою.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання яке полягає в обґрунтуванні індивідуального підходу до лікування хворих на сечокам’яну хворобу методом екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії шляхом визначення критеріїв прогнозування ризику виникнення післяопераційних ускладнень та диференційованого призначення „Збручанської” мінеральної води.

  1. Ризик появи ускладнень після екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії вірогідно зростає при довжині каменя понад 20 мм, його рентгеннеконтрастності, пригнічені функціональної спроможності нирки, повторних сеансах літотрипсії та кількості імпульсів шокових хвиль більших за 2000.

  2. Доведено, що камені сечоводів площею понад 50 мм2 вірогідно частіше призводять до передопераційного пригнічення функції нирки, необхідності використання енергетичних режимів більших за 6 (17,8 кV), повторних сеансів літотрипсії та частіше супроводжуються утворенням „кам’яної доріжки”.

  3. При літотрипсії рентгеннегативних каменів вірогідно частіше виникають субкапсулярні гематоми, що слід враховувати при веденні периопераційного періоду.

  4. Визначення сумарного ризику проведення екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії можливо за допомогою запропонованого коефіцієнту ризику (КР). У хворих із низьким ризиком КР 7,99; при помірному ризику літотрипсії КР коливається в межах від 7,99 до 9,08; а при КР 9,08 ризик екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії найбільший.

  5. Комбіноване використання „Збручанської” мінеральної води та екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії показане у пацієнтів із КР 7,99. У хворих із низьким ризиком літотрипсії використання мінеральної води Збручанського родовища не веде до вірогідного покращання результатів літотрипсії та зменшення ускладнень.

Публікації автора:

  1. Підмурняк О.О.

Критерії прогнозування ризику розвитку ускладнень після екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії // Буковинський медичний вісник –2003 – №1. - С..

  1. Зайцев В.І., Підмурняк О.О.

Проблеми та перспективи використання дистанційної літотрипсії.

//Буковинський медичний вісник –2001 – №2. - С.209-212. (здобувач проаналізував дані літератури, аналіз і статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, сформулював висновки. Співавтор провів літературний пошук в системі "Internet", загальне редагування, коригування висновків, підготовку до друку).

  1. Собчинський С.А., Зайцев В.І., Підмурняк О.О., Войцешин В.В

Досвід використання дистанційної літотрипсії в лікуванні хворих на сечокам’яну хворобу.

//Буковинський медичний вісник –2002 – №1. - С.116-118. (здобувач проаналізував дані літератури, провів підбір і клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, сформулював висновки. Співавтори провели літературний пошук в системі "Internet", загальне редагування, коригування висновків, підготовку до друку).

  1. С.А.Собчинський, В.І.Зайцев, О.Є.Бодько, П.І.Тищук, Ю.В.Яткевич, А.Л.Добровольський, В.В.Войцешин, О.О.Підмурняк.

Вибір тактики лікування у хворих на сечокам’яну хворобу.

//Буковинський медичний вісник –2002 – №3. - С.103-105. (здобувач проаналізував дані літератури, провів підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження. Співавторам належить ідея дослідження, провели статистичну обробку матеріалу, загальне редагування).

  1. С.А.Собчинський, В.І.Зайцев, О.Є.Бодько, П.І.Тищук, Ю.В.Яткевич, А.Л.Добровольський, В.В.Войцешин, О.О.Підмурняк

Обґрунтування тактики лікування хворих на сечокам’яну хворобу // Тези доповідей II Польсько-Українського Урологічного Симпозіуму “Вроцлав – Жешув – Львів” 14-15 вересня 2001. (здобувач проаналізував дані літератури, провів підбір і клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку до друку. Співавтори відкоригував висновки).

  1. С.А.Собчинський, В.І.Зайцев, О.Є.Бодько, П.І.Тищук, Ю.В.Яткевич, А.Л.Добровольський, В.В.Войцешин, О.О.Підмурняк.

Відкрита хірургія та її місце в лікувані уролітіазу. Аналіз власного досвіду.

// Тези доповідей II Польсько-Українського Урологічного Симпозіуму

“Вроцлав – Жешув – Львів” 14-15 вересня 2001.

  1. Собчинський С.А., Зайцев В.І., Бодько О.Е., Підмурняк О.О.,

Войцешин В.В

Досвід використання екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії у хворих на уролітіаз // Тези доповідей II Польсько-Українського Урологічного Симпозіуму “Вроцлав – Жешув – Львів” 14-15 вересня 2001. (здобувач проаналізував дані літератури, провів підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження. Співавторам належить ідея дослідження, провели статистичну обробку матеріалу, загальне редагування).