Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, у якій вирішена актуальна науково-прикладна задача встановлення закономірностей прояву домінуючих фізико-хімічних факторів, які визначають динаміку формування вуглеводневих зон над газогенератором при вигазовуванні пластів бурого вугілля, що дозволило обґрунтувати технологічні заходи щодо видобутку й використання залишкових продуктів газифікації. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному. 1. Встановлено, що насичення рідкими продуктами газифікації й формування вуглеводневих зон у покрівлі газогенератора відбувається внаслідок випадання конденсату з газової фази при різкій зміні термобаричних умов, що формує зони потужністю до 0,5 м з твердими вуглецевими включеннями, до 2,5 м – з вуглеводневим конденсатом та покривну зону з фільтрацією газу. 2. Продукти газифікації, як складові процесу ПГВ, досліджені в динаміці з двох позицій – перетворення й накопичення в породах покрівлі вугільних пластів і їх подальшого витиснення з пор порід потоком підземних вод у вигазований простір з наступним транспортуванням на денну поверхню. За допомогою методів ASTM і електронного парамагнітного резонансу з еталонними парамагнітними властивостями органічних речовин визначена насиченість покривних порід продуктами газифікації, а також визначено їх компонентний склад з диференціацією у фракціях однойменних вуглеводневих груп. 3. Показано, що зменшення проникності й збільшення водонасиченості покривних порід призводить до зниження динамічних параметрів і температури газу, що підвищує насиченість конденсатом і зміщує зону його накопичення в покрівлі до породного контуру підземного газогенератора. 4. Обґрунтовано фізико-математичну модель фільтрації газової й рідкої фаз продуктів газифікації в процесі вигазовування пластів бурого вугілля, що дозволяє обґрунтувати технологічні заходи, спрямовані на ліквідацію вуглеводневих зон, з додатковим видобутком корисних продуктів. 5. Доведено, що після припинення подачі дуття в газогенератор підземні води з верхніх водоносних горизонтів проникають у шар породної покрівлі, насичений рідкими продуктами газифікації, і витісняють їх у вигазований простір протягом 12…15 діб. На цій основі обґрунтовано технологію ПГВ з відбором вуглеводневих продуктів із вигазованого простору, яка відображає послідовність розробки вугільного пласта на всіх етапах від збійки свердловин до відкачування суміші. Ця технологія дозволить отримувати рідку й газову фази продуктів газифікації, а також ліквідувати аномальні концентрації вуглеводнів у породах покрівлі. 6. Визначено технологічні параметри ерліфта, що забезпечують відбір рідких продуктів газифікації з вигазованого простору в раціональному режимі його роботи з мінімумом витрат енергії. Обґрунтована послідовність переробки видобутих продуктів газифікації на станції ПГВ забезпечує їх стабілізацію й термохімічну перегонку з подальшим використанням для виробництва палива й низки цінних хімічних продуктів. Оцінюваний економічний ефект за рахунок комплексного використання рідкої й газової фаз продуктів газифікації, а також мінімізації наслідків витоків газу на покривні породи становить 0,515 млн. грн/рік. |