У дисертаційній роботі наведено узагальнення результатів досліджень з підбору врожайних сортів перцю солодкого та обґрунтування основних елементів технології його вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України без зрошення. Одержані результати досліджень дозволять зробити наступні висновки: 1. Встановлено, що серед варіантів різних способів вирощування розсади перцю солодкого найбільш ефективним є застосування касет з розміром чарунок 8х8 та 5х5см: рослини мали оптимальні показники висоти, діаметру стебла, кількості листків і площі їх асиміляційної поверхні, наявності бутонів, краще співвідношення маси коренів до маси надземної частини і високу ступінь приживлювання після садіння. 2. Доведено, що касетна розсада, вирощена в чарунках розміром 8х8 та 5х5 см, сприяє прискоренню одержання плодів біологічної стиглості на 6-13 діб порівняно до традиційного способу вирощування. Встановлено, що із обмеженням розміру чарунки і зменшенням віку розсади скорочується тривалість періоду плодоношення рослин. 3. Встановлено, що в середньому за 2001-2005 рр. найвищий показник врожайності перцю солодкого 20,5 т/га забезпечило вирощування розсади касетним способом з розміром чарунок 8х8 см і віком рослин 60 діб, що порівняно до контролю становило 106%. Вищі показники раннього врожаю – 17,2-32,9% до загального одержано при застосуванні касет з розміром чарунок 8х8 та 5х5 см і рослин віком 50 і 60 діб. Застосування касет діаметром чарунок 2,5 см дало можливість збільшити вихід розсади до 1600 шт./м2 і незважаючи на те, що за біометричними показниками рослини поступаються іншим варіантам, рівень їх приживлювання високий; середня врожайність становила 16,4-17,5 т/га, проте продукція надходила значно пізніше. 4. Доведено, що в умовах Правобережного Лісостепу України збільшення загущеності рослин від 71,4 до 95,2 тис. шт./га прискорило настання чергових фаз росту і розвитку рослин перцю солодкого на 2-3 доби. Віддача врожаю у варіантах загущеності 71,4 тис. шт./га тривала впродовж 62 діб, у варіантах загущення до 95,2 тис. шт./га – 66 діб. Встановлено закономірність між біометричними показниками рослин залежно від загущеності. Кількість рослин від 71,4 до 95,2 тис. шт./га викликало збільшення їх висоти з 43,9-49,0 см до 51,6-61,8 см, але при цьому відбувалось зменшення маси рослин з 139-122 до 113-95,2 г та діаметра стебла з 11,7-10,4 до 9,6-9,5 мм. 5. Встановлено, що в середньому за 2001-2005 роки більш висока врожайність одержана у варіантах широкорядних схем 16,8 т/га (71,4 тис. шт./га) – 18,6 т/га (95,2 тис. шт./га). Схема розміщення не мала суттєвого впливу на масу одного плоду. Існує тенденція до зменшення товарності плодів із збільшенням загущеності рослин, але вона вища при широкорядному розміщенні. За хімічними показниками плодів кращим виявилось розміщення рослин широкорядним способом з міжряддям 70 см та стрічковим за схемою 90+50 см, проте значних відхилень між варіантами не встановлено. 6. Серед варіантів сортовивчення солодкого перцю нижчими біометричними показниками характеризувались рослини сортів Снігур, Надія, Новогогошари як в стані розсади, так і на початку плодоношення. Сорти Обрій і Ласточка мали найбільшу площу листків – відповідно 25,4-36,7 та 22,9-33,3 дм2/рослину (контроль 20,1-25,7 дм2/рослину). Найраніше достигали плоди у сорту Ласточка (23-28.07), найпізніше – у сорту Новогогошари (10-14.08). Встановлено залежність величини врожаю від біологічних властивостей сорту та погодних умов року. Найбільш врожайним в середньому за 2001-2005 роки виявився сорт Ласточка (17,6 т/га), маловрожайними виявились сорти Новогогошари – 14,1 т/га та Надія – 15,5 т/га. За біохімічними показниками плоди досліджуваних сортів перцю відрізнялись не істотно. 7. За ранніх строків садіння (10.05) польова приживлюваність рослин становила 91,6%, за більш пізніх збільшувалась до 92,8-96,2%. Висаджування розсади перцю солодкого в пізньовесняні та літні строки викликає скорочення тривалості періоду вегетації на 26-29 діб, що обумовило зменшення біометричних показників рослин та площі листків від 24,0 до 15,2 дм2/рослину. Загальна врожайність перцю відносно контролю (строк садіння 20.05) за раннього строку садіння (10.05) становила 102,4%, за пізнього (10.06) – 91,5%. Для отримання раннього врожаю доцільно висаджувати розсаду віком 60 діб в першій – другій декадах травня, що забезпечує його частку в межах 30,1-24,4% від загального. 8. Способи вирощування розсади та схеми розміщення рослин за різної площі живлення мали вплив і на економічні показники. Так, найбільший економічний ефект було отримано у варіантах вирощування розсади в касетах, де рівень рентабельності становив 67,6-77,8%. Вищими економічними показниками відзначено варіанти висаджування рослин за рядковими схемами – 70х20 см (71,4 тис. шт./га) та 70х35 см (2 росл. в гнізді) – (81,6 тис. шт./га), рентабельність становила відповідно 56,0 та 51,1%. Найвищий економічний ефект одержали у варіантах раннього строку висаджування розсади – 10.05 віком 60 і 50 діб, рівень рентабельності яких перевищував контрольний варіант (строку 20.05 віком розсади 60 діб) на 9,3-13,1%. Економічна оцінка досліджень із сортовипробування показала, що найбільш придатними для даної зони вирощування є сорти Ласточка, Обрій, Подарок Молдови, рівень рентабельності їх вирощування відповідно становив 74,7, 58,0 та 56,3%. 9. За касетної технології вирощування розсади показник коефіцієнту біоенергетичної ефективності був найвищим і становив 1,39-1,54. У варіантах густоти розміщення рослин 71,4 тис. шт./га біоенергетична ефективність була найвищою – 1,31, а при подальшому загущенні коефіцієнт знижувався. За висаджування рослин в перший строк біоенергетична ефективність переважала контроль на 16,1-22,3%. Найвищий Кбе одержано в сортів Ласточка та Обрій, який складає 1,58 та 1,23. |
