Анотація до роботи:
Рибак Ю.П. Обрядові пісні Верхньоприп’ятської низовини (мелотипологія – мелогеографія – культурогенеза). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Львівська державна музична академія ім. М. В. Лисенка, Міністерство культури і туризму України, Львів, 2005. У дисертації досліджується компактний географічний район у складі Західнополіської етнографічної області – Верхньоприп’ятська низовина, яка вважається одним із найактивніших осередків формування слов’янської спільноти. На основі аналізу питомих наспівів реконструйовується автентична народнопісенна традиція, де у сформованій за локальним принципом жанровій сітці містяться численні загальновідомі, але своєрідно пристосовані та деякі рідкісні місцеві мелотипи. При цьому розглядається кожен із найрозвиненіших обрядових пісенних циклів, приурочених до календарних (зима, весна, літо), сезонно-трудових (жнива, польові та збиральницькі лісові роботи) і родинних (весілля) обставин. У результаті мелогеографічних дослідів на верхньоприп’ятській території визначено три ієрархічно підпорядковані територіально-діалектологічні одиниці меншого рівня (наддіалект/район, діалект/округ, субдіалект/околиця). Музичні дані також засвідчують впливовий статус верхньоприп’ятського басейну на тривалому етапі етногенези слов’янства, у чому активну роль відіграв консервативний осередок в епіцентрі низовини. |