В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та розв’язано науково-практичне завдання щодо вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства. Основні висновки та результати, що їх здобуто в процесі проведеного дослідження, полягають у такому: 1. Об’єктивність проведення процедур оцінки вартості підприємства суттєво залежить від якості обліково-аналітичної інформації про стан об’єкта оцінки на дату її проведення. У дисертації систематизовано основні вимоги до інформаційного забезпечення процесу оцінки, визначено роль та завдання обліку та аналізу в оцінних процедурах, згруповано основні її принципи залежно від напряму дії на результат оцінки, проаналізовано їхній зв'язок із принципами бухгалтерського обліку та узагальнено основні фактори, що впливають на результат оцінки вартості підприємства. До останніх пропонується віднести: призначення оцінки, галузеву належність, масштабність, форму власності, географію функціонування підприємства, специфіку призначення об’єкта оцінки. Інформацію, на основі якої провадиться оцінка вартості підприємства, структуровано за окремими інформаційними блоками в розрізі внутрішніх та зовнішніх джерел. Це дає змогу сформувати найбільш повно обліково-аналітичне забезпечення оцінки вартості підприємства та оптимізувати процедури оцінки з погляду трудомісткості та повноти оцінки. 2. З огляду на складність категорії «оцінка» в роботі виділено її найхарактерніші ознаки. По-перше, оцінка є кількісним виразом вартості об’єкта оцінки. По-друге, оцінка - це суб’єктивна категорія, кінцевий результат якої залежить від мети її проведення, умов функціонування об’єкта оцінки та методичних підходів, що склалися на дату оцінки. По-третє, з одного боку, оцінка може бути інструментом або елементом методу бухгалтерського обліку, а з другого – бухгалтерський облік сам є методологічним інструментом процесу оцінки. 3. Для формування інформаційно-аналітичного поля якісної та неупередженої оцінки вартості підприємства автором удосконалено класифікацію видів оцінки за допомогою її доповнення окремими класифікаційними ознаками, зокрема: за способом проведення оцінки (статична, динамічна); за об’єктом оцінки (оцінка вартості підприємства, оцінка бізнесу, оцінка майна та окремих його складових), за методом проведення (оцінка на основі витратного, дохідного, ринкового, комбінованого методичних підходів); за формою одержаного результату (фіксована або моментна та інтервальна оцінка); за цільовим призначенням (страхова, інвестиційна, податкова, бухгалтерська, управлінська оцінка). 4. На основі аналізу різних наукових концепцій (історичної, футуристичної, змішаної) у дисертації розроблено структурно-логічну модель формування інформаційного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства, основні складники якої охоплюють процедури підготовки, коригування фінансової звітності, розрахунок та інтерпретацію аналітичних показників, що характеризують здатність підприємства нарощувати свою вартість. У формуванні обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства враховано стадії життєвого циклу підприємства. 5. Важливим показником, що характеризує ресурсний потенціал підприємства і лежить в основі формування інтегрального показника вартості підприємства, є «вартість чистих активів». У роботі пропонується вдосконалений варіант методики розрахунку показника «вартість чистих активів», сутність якого полягає у виключенні із зобов’язань доходів майбутніх періодів та прирівнюванні до власного капіталу різниці між доходами та витратами майбутніх періодів, що приведе до збільшення на цю суму розміру чистих активів. У разі перевищення витрат майбутніх періодів над доходами активи буде зменшено на цю суму. 6. Для посилення об’єктивності оцінки вартості окремих видів активів у дисертації розроблено методичний підхід до уцінки запасів на основі аналізу оборотності окремих їх груп. Авторський підхід передбачає такі процедурні етапи: 1) поділ запасів на групи залежно від наміру підприємства щодо їх застосування; 2) розрахунок коефіцієнтів оборотності кожної групи запасів, при цьому для кожної групи запасів обґрунтовано свою методику їх визначення; 3) виходячи з професійного судження для кожної групи запасів залежно від їх оборотності встановлюється відповідний відсоток списання їхньої собівартості, установлений емпіричним способом; 4) розраховується величина уцінки кожної групи залежно від періоду їх оборотності. 7. Доведено, що на величину вартості активів, розрахованої на основі майнового методичного підходу, суттєво впливають положення облікової політики підприємства. З метою наближення вартості активів до їхнього ринкового еквіваленту, пропонується провадити перевірку основних положень облікової політики на предмет їхньої відповідності принципу «обачності», який передбачає незавищення справедливої вартості активів підприємства і незаниження вартості зобов’язань. Систематизація в дисертаційній роботі типових порушень вимог П(С)БО дала змогу визначити основні заходи та напрями коригування вартості активів ще на етапі бухгалтерської оцінки. 8. Формування аналітичного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства ґрунтується на виборі відповідних аналітичних показників та розробленій методиці їх узагальнення та інтерпретації. Для цього запропоновано класифікацію аналітичних показників, які використовуються в оцінній діяльності, та визначено такі класифікаційні ознаки: за сферою використання (традиційні та специфічні показники, що використовуються тільки для цілей оцінки); за інформаційними джерелами (показники, сформовані на основі фінансової звітності, управлінського обліку та позаоблікових джерел інформації); за формою (абсолютні та відносні); за часовою спрямованістю (фактичні, прогнозні); за кількістю параметрів (одиничні, комплексні). 9. Економічний аналіз, що провадиться для одержання більш повної інформації про вартість (цінність) об’єкта оцінки, не може здійснюватися за загальною схемою для всіх випадків оцінки. Це означає, що на метод оцінки, методику, послідовність процедур, склад аналітичних показників та методику їх узагальнення впливають мета оцінки, інтереси замовника, економічні умови функціонування об’єкта, специфіка діяльності підприємства в конкретному бізнес-середовищі. Тож у дисертації розроблено структурно-логічну модель, яка передбачає структуризацію аналітичних процедур у межах запропонованого методичного підходу до оцінки вартості діючого підприємства. 10. Обґрунтовано доцільність оцінювати вартість підприємства на основі комбінованого підходу, який полягає в коригуванні вартості чистих активів на комплексний показник, який ураховує фінансовий стан підприємства та здатність підприємства до розвитку і генерації доходу. На основі критичного аналізу запропонованих іноземними і вітчизняними вченими моделей, що використовуються для оцінки ймовірності банкрутства, у дисертації розроблено систему одиничних показників та механізм їх узагальнення в єдиний узагальнювальний показник, який можна розглядати як мультиплікатор зростання чистих активів у майбутньому на основі наявного фінансового стану підприємства. При цьому компонента фінансової стійкості формується порівнянням фактичних значень із середніми значеннями за галуззю чотирьох показників: оборотності активів (співвідношення чистої виручки та активів); коефіцієнта фінансового незалежності (автономії) (співвідношення капіталу та активів); прибутковості активів (відношення прибутку до оподаткування до середніх активів); коефіцієнта загальної ліквідності (співвідношення поточних активів та поточних зобов’язань). Другою компонентою коригувального показника пропонується взяти коефіцієнт динамічної здатності, який ураховує потенційні можливості підприємства нарощувати свої загальні активи, чисті доходи (або валовий прибуток) та власний капітал. Пропонуємо розраховувати цей показник як середню арифметичну темпів зростання цих показників за останні три роки. Ефективність діяльності підприємства доцільно оцінювати на основі узагальнювального показника прибутковості доходу, який розраховується діленням валового прибутку на чистий дохід, з подальшим порівнянням його із середнім значенням за галуззю. |