В дисертації проведено теоретичне узагальнення та запропоновано науково обґрунтовані положення щодо удосконалення обліку витрат сільськогосподарської діяльності в умовах поглиблення глобалізації світової економіки та стандартизації методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності за міжнародними принципами. Висновки та пропозиції, що наведені в ході дослідження означеної проблеми, знайшли своє відображення в наступному: 1. Глобалізація економіки вимагає змін найбільш традиційної інформаційної системи, якою є бухгалтерський облік. В умовах міжнародної стандартизації фінансової звітності, нерегламентований управлінський облік стає локомотивом розвитку бухгалтерської інформаційної системи, яка є ключовою в питаннях забезпечення конкурентоспроможності підприємств. З’ясовано, що управлінський облік повинен не лише оперативно і адекватно реагувати на запити управління, але й бути пристосованим до сприйняття новітніх технологій, забезпечувати поєднання бухгалтерського обліку з іншими функціями управління. Запропоновано комплексне визначення управлінського обліку, як системи збору, накопичення, інтерпретації, систематизації і надання інформації, в котрій інтегруються методи та прийоми різних галузей економічних знань, для задоволення запитів системи управління в процесі вибору альтернативних варіантів рішень. 2. Не зважаючи на значну теоретичну розробленість питань, що стосуються витрат виробництва, в них недостатньо приділено уваги галузевим особливостям виробництва сільськогосподарської продукції. В результаті дослідження сформульовано визначення витрат сільськогосподарської діяльності, яке враховує особливості галузі сільського господарства та дозволяє більш якісно забезпечити реалізацію принципів повноти та достовірності при відображенні процесу аграрного виробництва в бухгалтерському обліку. 3. Реформування національної системи бухгалтерського обліку, введення окремих стандартів, що регламентують облік в сільському господарстві, зумовили необхідність уточнення об’єктів обліку витрат в аграрній галузі. Запропоновано виділяти такі об’єкти обліку, як витрати на: 1) біологічні активи та їх групи; 2) сільськогосподарську продукцію; 3) сільськогосподарську діяльність, як технологічні процеси та місця виникнення витрат. Це дозволить розробити підходи до раціональної організації обліку витрат в сільськогосподарських підприємствах і забезпечити формування інформації з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарської діяльності. 4. Нові методологічні підходи до обліку сільськогосподарської діяльності відкидають необхідність калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції. Однак, її визначення на практиці залишається одним із головних завдань, що ставиться управлінням перед працівниками бухгалтерських служб. Враховуючи значення собівартості для ціноутворення, контролю, оцінки ефективності виробництва та інших цілей управління сільськогосподарським виробництвом, удосконалено класифікацію видів собівартості, яка дозволить організувати на підприємствах ефективну систему управлінського обліку та забезпечить інформаційні запити різних рівнів управління із врахуванням принципу «різні витрати для різних цілей». 5. Обґрунтовано пріоритетність оцінки сільськогосподарської продукції та біологічних активів за історичною собівартістю, а не за справедливою вартістю, як того вимагає П(С)БО 30 «Біологічні активи». Запропоновано внести зміни до П(С)БО 30 «Біологічні активи» в частині використання, як альтернативного, методу оцінки сільськогосподарської продукції та біологічних активів за собівартістю (фактичними витратами виробництва) та включити питання вибору відповідного методу оцінки до методичної складової формування облікової політики підприємства. 6. Застосування оцінки біологічних активів та сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю потребує проведення додаткових процедур для достовірного визначення рівня фактичних витрат виробництва та собівартості продукції. Запропоновано методичні підходи, що передбачають розподіл загальновиробничих витрат щомісячно відповідно до базової ставки розподілу, яка розраховується на основі всіх прямих витрат, і забезпечують можливість оперативного формування достовірної інформації про результати діяльності у звітності підприємств і задоволення інформаційних запитів внутрішніх користувачів про рівень витрат та собівартості продукції. 7. П(С)БО 30 «Біологічні активи» суттєво змінив методику визначення фінансових результатів в сільськогосподарських підприємствах. Дана методика не враховує значної частини витрат сільськогосподарської діяльності, а саме загальновиробничих витрат. Внаслідок цього вона не може забезпечувати формування у фінансовій звітності достовірної інформації про фінансові результати. Запропоновано удосконалену методику визначення фінансових результатів із застосуванням оперативного розподілу накладних витрат протягом року та проведенням уцінки запасів в необхідних випадках, що дозволить отримувати достовірну інформацію про результати сільськогосподарської діяльності. 8. Дослідження облікового забезпечення системи звітності засвідчують, що вона не становить єдиного цілого і не надає достатньої інформації для різних рівнів управління, зокрема про витрати та результати виробництва. Запропоновано включити до складу Річного звіту сільськогосподарських підприємств таблиці, в яких наводиться інформація про собівартість продукції (витрати на біологічні перетворення), вартість оприбуткування продукції і результати сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог до розкриття інформації, що передбачені П(С)БО 30. 9. Визначено основні організаційно-методичні підходи до роботи бухгалтерських служб сільськогосподарських підприємств, що сприятимуть належному інформаційному забезпеченню системи управління. Ці підходи передбачають, по-перше, інтеграцію в діяльності бухгалтерських служб різних функцій управління (планування, обліку, аналізу і контролю), які в даний час виконуються в розрізнених структурних підрозділах економічних служб підприємств, або не виконуються взагалі. По-друге, необхідно забезпечити високий рівень кваліфікації спеціалістів цих служб, який дасть можливість їм ефективно виконувати свої функції. Для цього розроблено систему заходів по систематичному підвищенню кваліфікації через запровадження професійної освіти в галузі. |
