У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення облікового забезпечення наявності, руху та використання земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах. Одержані результати дозволяють зробити такі висновки: 1. Дослідженнями встановлено особливості землі, які дозволили сформулювати комплексне поняття „земельні ресурси” як специфічного виду необоротних активів, що є продуктом природи, характеризується необмеженим терміном використання, просторовою обмеженістю та здатністю приносити економічні вигоди у процесі використання. Ідентифікація наведеного поняття в системі обліку розкриває відмінності між категоріями „земельна ділянка”, „право користування земельною ділянкою”, „капітальні витрати на поліпшення земель”, які є окремими об’єктами бухгалтерського обліку. 2. Різні напрями цільового використання земельних ресурсів у виробничій діяльності сільськогосподарських підприємств та діюча система прав власності на землю зумовили необхідність додаткового групування земельних ділянок в системі обліку. В основу класифікації земельних ресурсів пропонується покласти такі ознаки: 1) ознаку власності (власні; у фінансовій та операційній оренді; суборенді; у постійному користуванні); 2) рівень використання у процесі господарювання (землі в обробітку; землі, що тимчасово вилучені з процесу виробництва; інші землі, що не використовуються підприємством); 3) цільове призначення (землі сільсько-господарського призначення, несільськогосподарського призначення і т.д.). Зазначена класифікація земельних ділянок складає основу для організації їх аналітичного обліку. 3. Аналіз сучасного рівня ефективності використання земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області свідчить про негативну тенденцію до зниження економічних, соціальних та екологічних показників. Відбулось скорочення обсягів виробництва продукції рослинництва та тваринництва, що негативно вплинуло на рівень економічної ефективності використання земельних угідь. У сільськогосподарських підприємствах у 1990 – 2006 рр. обсяги виробництва валової продукції скоротились в 4,3 раза, в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь – на 44,7%. Залишаються низькими показники прибутку на 100 га угідь та рівня рентабельності. За таких умов виникає потреба в розробці нової концепції обліку земельних ресурсів, що допоможе проконтролювати цільове, економічно доцільне використання земель в господарській діяльності аграрних підприємств. 4. У процесі дослідження існуючого стану обліково-інформаційного забезпечення використання земельних ресурсів з’ясовано його нездатність задовольняти сучасні інформаційні потреби внутрішніх та зовнішніх користувачів. У роботі систематизовані методичні підходи до удосконалення обліково-інформаційного забезпечення використання земельних ресурсів. Їх реалізація передбачає: побудову обліку земельних ресурсів за категоріями землевласників та землекористувачів; видами та складом угідь; обліково-аналітичне забезпечення управління ефективністю використання земельних ресурсів з метою виявлення резервів покращення їх використання; розробку та прийняття оптимальних управлінських рішень. 5. Для достовірного відображення наявного ресурсного потенціалу в балансі підприємства має важливе значення визначення справедливої вартості земельних ресурсів. Проте в умовах недостатньо сформованого ринку земель не завжди можна об’єктивно оцінити землю. Автором розроблено методику визначення розрахункової вартості землі, основу якої складає нормативна грошова оцінка, скоригована на рівень інфляції, місце розташування ділянки щодо ринків збуту продукції, бонітетні властивості ґрунту. Така оцінка земельних ділянок сприятиме більш об’єктивному відображенню вартості землі в бухгалтерському обліку. 6. Вивчення існуючих форм первинних документів з бухгалтерського обліку землі свідчить про те, що наразі відсутні спеціалізовані форми документів, які б могли відображати операції, пов’язані з землею. Автором пропонуються розроблені первинні документи та регістри аналітичного обліку для відображення наявності, складу та руху земельних ділянок: „Акт приймання-передачі земельної ділянки (паю)”, „Акт переведення земельних ділянок”, „Книга обліку земель суб’єктів господарювання”, „Інвентарна картка обліку земельних ділянок (паїв)”. 7. Діючий план рахунків бухгалтерського обліку визначає лише загальний підхід до обліку земельних ділянок у складі основних засобів підприємства і не враховує особливостей їх групування. З метою підвищення аналітичності інформації про земельні ресурси вважаємо за доцільне облік землі здійснювати на синтетичному рахунку другого порядку 101 „Земельні ділянки” за відповідними субрахунками, виходячи із запропонованої в дисертації класифікації – за правами власності та користування, за категоріями угідь та ступенем використання: 101.1 „Власні землі, що обробляються підприємством”; 101.2 – „Землі, що знаходяться у фінансовій оренді”; 101.3 – „Землі, що передані в операційну оренду”; 101.4 – „Землі під заставою”; 101.5 – „Землі, що тимчасово не використовуються”. Для відображення в бухгалтерському обліку земельних ділянок та паїв, що знаходяться в операційній оренді та суборенді, а також земель, які вилучені з виробництва через їх непридатність, пропонується відкривати додаткові аналітичні рахунки на позабалансовому рахунку 01 „Орендовані необоротні активи”: 01.1 – „Земельні ділянки, що знаходяться в операційній оренді”, 01.2 – „Земельні паї, що знаходяться в операційній оренді”, 01.3 – „Землі, що знаходяться в суборенді”, 01.4 – „Земельні паї, що знаходяться в суборенді”. 8. У сучасних умовах недостатньо врегульованою залишається проблема проведення та відображення результатів інвентаризації земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах. У зв’язку з цим запропоновано форму „Інвентаризаційного опису земельних ділянок (паїв)”, застосування якої дозволить вирішувати завдання внутрішньогосподарського контролю: визначити відповідність чи розходження даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю земельних ділянок, що використовується в сільськогосподарському виробництві, прав власності на них та цільове використання. 9. У процесі дослідження були визначені наступні напрями удосконалення фінансової та статистичної звітності: обґрунтована необхідність виділення окремої графи „Земельні ділянки” в бухгалтерському балансі (формі № 1); доповнення Приміток до фінансової звітності (форми № 5) інформацією про використання земельних ділянок у виробничому процесі; включення до форм державного статистичного спостереження (№ 50-с.г.) окремого розділу „Землекористування протягом звітного періоду”, в якому розкриватиметься інформація про земельні ресурси як за категоріями угідь, так і за формами власності та землекористування. Запропоновані зміни дозволять сільськогосподарським підприємствам одержати інформацію, необхідну для проведення економічного аналізу та здійснення контролю за наявністю та рухом земель, прийняття стратегічних управлінських рішень щодо ефективного використання земельних ресурсів. |