У дисертації наведено теоретичне узагальнення та надані практичні рекомендації щодо удосконалення обліку витрат в системі управління операційною діяльністю підприємства. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і задач дослідження і дають змогу зробити наступні узагальнюючі висновки: 1. Машинобудування за обсягами виробництва тривалий час займало перше місце серед основних видів промислової діяльності Запорізької області, його питома вага в 1990 році становила 40,6 %. Складна ситуація в економіці призвела, починаючи з 1994 по 1999 роки, до щорічного спаду виробництва, в результаті якого в 1999 році обсяги виробництва досягали лише 25% в порівнянні з 1990 роком. Крім зменшення обсягів виробництва по Запорізькій області спостерігався низький показник продуктивності праці. Позитивні зрушення, які намітились у 1999 – 2004 роках, залишають невизначеними шляхи усунення негативних явищ, зумовлених, в першу чергу, недосконалістю управлінського обліку на машинобудівних підприємствах. Ринкові умови господарювання вимагають переосмислення теоретичних та методичних підходів до управління машинобудівним підприємством. На більшості підприємств, що досліджувалися, спостерігається низька ефективність процесів управління, їх слабкий вплив на складові господарської діяльності. Недосконалість управлінського обліку спричиняє непропорційне завантаження виробничих потужностей, невиправдане перевищення виробництва над реалізацією, зростання складських запасів. Це призводить до неможливості планування виробничої діяльності вцілому, втрати деяких ринкових сегментів та привабливих клієнтів. Осягнення існуючого становища і пошук шляхів удосконалення повинно відбуватися з застосуванням відповідних важелів і механізмів. 2. Проведені дослідження дозволили встановити, що організаційно-технологічні особливості машинобудівних підприємств впливають на побудову обліку і контролю витрат. Значна кількість машинобудівних підприємств користується інструктивними матеріалами з планування, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, які вимагають їх доопрацювання, враховуючи специфіку галузі машинобудування. 3. Узагальнення та систематизація поглядів щодо економіко-правової сутності витрат виробництва розглядається з точки зору побудови обліку для внутрішніх і зовнішніх потреб. Джерелом даних для управлінського обліку є показники виробничого обліку (обліку витрат), а саме інформація про об’єкт витрат – продукцію машинобудування. 4. Класифікацію витрат машинобудівного підприємства доцільно проводити, організаційно-технологічні особливості галузі машинобудування та її управління, розмір окремих видів витрат та вартісний обсяг виробництва. Класифікація витрат за видами діяльності дозволяє організувати систему внутрішньовиробничого контролю і управління витратами. Класифікація витрат залежно від мети обліку передбачає групування витрат для визначення собівартості виготовленої продукції і фінансових результатів, для прийняття управлінських рішень та для здійснення процесу контролю і регулювання. На основі удосконаленої класифікації витрат розроблено номенклатуру статей витрат, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи машинобудівного підприємства. 5. З метою забезпечення управлінського персоналу інформацією про зміни на ринку та оперативний аналіз витрат, запропоновано розглянути сучасні системи обліку витрат, класифікація яких здійснюється на підставі наступних ознак: а) за ступенем нормування витрат; б) за повнотою відображення витрат. Виділення цих ознак надає можливість використання розробленої класифікації систем в практичній діяльності машинобудівних підприємств. 6. На основі аналізу існуючих систем, методів і варіантів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, запропоновано відповідні методологічні підходи. Нормативний метод забезпечує вчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості. Методи обліку витрат, орієнтовані на виробництво готової продукції, спрямовані на вдосконалення калькуляції і контролю за витратами за кожним окремим видом готової продукції. Методи обліку витрат, орієнтовані на реалізацію, передбачають вдосконалення методики прийняття управлінських рішень, уміння коригувати їх залежно від змін ринкової кон’юктури та інших зовнішніх факторів. 7. Для формування ціни в умовах ринку, машинобудівному підприємству необхідна інформація про витрати, яка дає можливість йому аналізувати поріг рентабельності, вести облік змінних витрат, визначати кінцевий (диференційований) результат брутто і обчислювати собівартість готової продукції. На основі проведеного аналізу ціноутворення на машинобудівному підприємстві визначено метод беззбитковості та цільового прибутку, при якому підприємство прагне встановити таку ціну, яка забезпечить йому бажану величину чистого доходу. Цей метод спирається на графік беззбитковості. Різниця між беззбитковим обсягом і максимальною величиною продажу, яка може бути досягнута згідно із прогнозними розрахунками становить запас фінансової безпеки. Він обчислюється у відсотках до очікуваного обсягу продажу. 8. Для прийняття оптимальних управлінських рішень удосконалено методику аналізу релевантної інформації . Для дослідження “поведінки” витрат на машинобудівних підприємствах запропоновано застосувати метод постійних та змінних витрат, який займає важливе місце у процесі підготовки управлінського рішення щодо калькулювання собівартості продукції, під час проведення експертизи й оцінки витрат. Для визначення функції витрат запропоновано застосувати декілька методик, розглянуто їх переваги та недоліки. Ефективним способом визначення функції витрат є регресійний аналіз (метод найменших квадратів) за допомогою моделі, яка використовує одну незалежну змінну величину (змінні виробничі витрати у розрізі об’єктів калькулювання) для визначення зміни залежної змінної величини (собівартості виробів машинобудування). Запропонована методика задовольнить всі перераховані вище критерії релевантності дасть інформацію апарату менеджменту машинобудівного підприємства, який на її основі зможе прийняти рішення щодо управління собівартістю продукції. 9. Для вирішення питання економії ресурсів, прогресивності нової техніки, що виготовляється на машинобудівному підприємстві, підвищення якості та конкурентоспроможності виробів, запропоновано запровадити функціонально-вартісний аналіз. ФВА від інших методів підвищення ефективності виробництва відрізняється сукупністю принципів, яка включає плановий характер проведення аналізу, комплексний підхід, системний підхід, функціональний підхід, принципи відповідності значимості функцій і витрат на їх здійснення, відповідності фактичного значення параметра рівню, який вимагається, активізації творчого мислення, колективної праці, міждисциплінарного підходу тощо. Викладені вище результати дисертаційного дослідження дозволяють певним чином доповнити теоретичні засади обліку витрат в системі управління операційною діяльністю підприємства. Вдосконалення системи управління, впровадження високопродуктивного обладнання, ефективне використання майна і коштів, створення нових видів виробів, зниження собівартості продукції шляхом заміни застарілих на досконаліші технології, використання функціонально-вартісного аналізу, створення належної матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці сприятимуть для випуску конкурентоспроможної продукції. Запропонована раціонально побудована відповідно до організаційно-технологічних особливостей підприємств, система управлінського обліку буде координувати, контролювати і скеровувати зусилля управлінського персоналу, забезпечувати інформацією для перспективного планування і прогнозування. |
