У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки методичних підходів та обґрунтування практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю доходів і витрат діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу, що виявляється у наступних одержаних автором наукових і практичних результатах. 1. Вивчення підходів до оцінки доходів і витрат показало, що обсяг витрат завжди залежить від облікової політики підприємства, що свідчить про її суб’єктивний характер, а доходи визнаються згідно документів про реалізацію товарів і послуг, тобто їх величина є об’єктивною. Суттєвий вплив на собівартість продукції чинить порядок її калькулювання та класифікація витрат, розробка якої відповідно до галузевих особливостей дозволить сформувати системний підхід до оцінки та визнання витрат і доходів діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу. До особливостей діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу віднесено: велику кількість видів діяльності, наявність обслуговуючих і допоміжних виробництв, сезонність попиту на санаторно-курортні послуги з боку населення, розрив у часі між моментом продажу путівок і безпосереднім отриманням послуг, термін заїзду відпочиваючих, що припадає на різні звітні періоди. Доведено необхідність врахування зазначених особливостей при опрацюванні методики бухгалтерського обліку доходів і витрат. 2. Особливості діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу зумовлюють потребу у класифікації доходів і витрат, адекватної цілям їх бухгалтерського відображення. З огляду на це, запропоновано чотирирівневу систему ознак класифікації витрат, що дозволить групувати витрати з метою подальшого контролю в розрізі окремих видів, напрямів діяльності підприємства, його підрозділів. Відповідно, класифікація доходів діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу здійснюється за двома рівнями: а) за видами господарської діяльності та б) за центрами доходів. Це забезпечить встановлення відповідності доходів і витрат за кожним їх центром і визначення результату діяльності підприємства за окремими підрозділами або напрямами діяльності. 3. З огляду на недосконалість організації процесу калькулювання послуг і визнання доходів на підприємствах санаторно-курортного комплексу, запропоновано шляхи удосконалення процедури визнання та обліку виручки від реалізації санаторно-курортних послуг, калькулювання санаторно-курортних послуг; системи рахунків аналітичного обліку, складання і подання основних внутрішніх звітів. Особливості діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу вимагають відповідної методики розрахунку фактичної собівартості санаторно-курортних послуг на кінець звітного періоду. Доведено, що фактичну собівартість санаторно-курортних послуг слід визначати, виходячи з вартості перехідних ліжко-днів на кінець звітного періоду, що дозволить відображати реальну вартість невідпрацьованих ліжко-днів. Враховуючи, що сплачена вартість путівок є авансом, запропоновано обліковувати отримані грошові кошти на рахунку, призначеному для обліку авансів, субрахунку 681 “Розрахунки за авансами одержаними”, з урахуванням термінів надання санаторно-курортних послуг: якщо термін заїзду співпадає зі звітним періодом і якщо заїзд відпочиваючих припадає на різні періоди. Після надання санаторно-курортних послуг визнаються доходи, які необхідно обліковувати на рахунку 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” відповідно до виділених вище термінів заїзду. 4. Для підвищення якості облікових даних та оперативного визначення фінансових результатів від основної діяльності у розрізі всіх видів послуг підприємств санаторно-курортного комплексу, запропоновано напрями аналітичного обліку доходів, які забезпечать отримання оперативної інформації про доходи від надання санаторно-курортних послуг для подальшого планування та прогнозування діяльності таких підприємств. 5. З метою удосконалення організації внутрішньогосподарського контролю на підприємствах санаторно-курортного комплексу доведена необхідність створення окремого підрозділу – відділу внутрішньогосподарського контролю, який слід підпорядковувати власникам підприємства. Межі діяльності підрозділу повинні регламентуватися посадовими інструкціями та іншими розпорядчими документами. У роботі систематизовано функції та завдання суб’єктів контролю, зокрема і відділу внутрішньогосподарського контролю. 6. Запропоновано оперативний контроль витрат здійснювати відповідно до розробленої номенклатури об’єктів обліку витрат, а саме: за центрами виникнення витрат, калькуляційними статтями собівартості санаторно-курортної та інших послуг. Доведено, що під процедури внутрішньогосподарського контролю повинні підпадати також доходи, які з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно контролювати за часом їх виникнення, групами послуг, покупцями та замовниками, термінами і періодичністю отримання, обсягами, видами діяльності. 7. Для підвищення оперативності отримання інформації про доходи і витрати підприємств санаторно-курортного комплексу, забезпечення її високої аналітичності, а також створення форм внутрішньої звітності, запропоновано використовувати технічні можливості комп’ютерних інформаційних систем, які мають включати модулі для забезпечення інтеграції інформації стосовно первинної реєстрації відпочиваючих, їх лікування, харчування та проживання. Це дозволить спростити облікові роботи та підвищити оперативність отримання інформації для потреб управління. |